Право на доступ до інформації треба захищати. Досвід Шостки
Ситуація зі свободою слова і, зокрема, з доступом журналістів до інформації в Сумській області вже кілька років є ледве не ідеальною. Посадовці практично завжди вчасно дають відповіді на інформаційні запити. Практика обмеження доступу журналістів до офіційних заходів (сесій, засідань комісій тощо), як це було в інших регіонах, не застосовувалася.
Але якщо в обласному центрі представники органів державної і місцевої влади давно зрозуміли, що конфронтація з медіа їм не на користь, то в райцентрах подекуди журналістам довелося доводити своє право на безперешкодне отримання інформації. Зокрема, подібний сценарій розгортався і в Шостці Сумської області.
Шостка – невелике за українськими мірками містечко на півночі Сумщини, населення – 75 тисяч осіб. Водночас у місті існує цілком розвинена медіасфера: ведуть трансляцію два місцевих телеканали (комунальний "Акцент" та приватний "Телекомсервіс"), виходять три газети ("Полісся", "Перекресток" і "Шанс"), працюють кілька новинних сайтів.
Відповідно, є і журналісти, які намагаються отримувати інформацію, в оприлюдненні якої не зовсім зацікавлені її розпорядники (посадовці). Так, керівник Сумського обласного відділення ВГО "Журналісти проти корупції" шосткинець В’ячеслав Павленко свого часу був змушений доводити своє право на отримання суспільно важливої інформації.
Ще 2019 року Павленко намагався отримати публічну інформацію про розмір отримуваної заробітної плати керівництва Сумського обласного лабораторного центру МОЗ України та його відокремлених підрозділів. Натомість отримав відмову. Журналіст змушений був звернутися до правоохоронних органів із заявою про перешкоджання журналістській діяльності.
Поліція кілька разів закривала провадження, Павленко звертався до суду – суд зобов’язував поліцію їх відновлювати. Епопея тягнулася понад рік, і зрештою провадження були остаточно закриті "за відсутністю складу злочину в діях посадових осіб зазначених підприємств".
Але головне досягнення – після того як кримінальні провадження були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посадовці, що писали відмови, зрозуміли усю ступінь своєї відповідальності. І зрештою надали ту інформацію, яку запитував у них Павленко.
"Як результат – сьогодні в Шостці від державних установ я та інші журналісти отримуємо інформацію безперешкодно, в повному обсязі, – каже В’ячеслав Павленко. – Дії, які були мною зроблені для захисту свого права на доступ до інформації, мали сенс. Адже тепер керівники державних і комунальних підприємств не те щоб налякані, але як мінімум знають, чим їм загрожує обмеження доступу журналістів до публічної інформації".
Усе ж сказати зі 100-відсотковою впевненістю, що в Шостці нині процвітає свобода слова, В’ячеслав Павленко не може. Причина – підпал у Шостці офісу інформаційної агенції Північ-медіа, який стався на початку червня цього року. І хоча поліція класифікувала справу за ч. 2 ст. 194 кримінального кодексу ("Умисне знищення або пошкодження майна"), сам Павленко впевнений, що це пов’язане з професійною діяльністю інформаційної агенції.
Але навіть щодо цього випадку можна побачити, як тепер реагують місцеві посадовці: депутати міської ради створили спеціальну комісію, покликану проконтролювати перебіг розслідування, до складу комісії залучено журналістів, зокрема В’ячеслав Павленко є її секретарем. Комісія засідає щотижня, керівництво районної поліції та окружної прокуратури регулярно звітує про хід розслідування.
Отже, своє право на доступ до інформації можна і потрібно захищати. Тоді це дає відповідні результати: щонайменше представники влади починають розуміти важливість співпраці з журналістами, а не конфронтації.
Олексій Захарченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Сумській області
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
Help us be even more cool!