Попри зростання кількості експерток у медіа Дніпра до 37%, моніторинг Інституту масової інформації показав: у темах війни та економіки жінки досі майже повністю відсутні, тож прогрес у цифрах поки не означає реальної гендерної рівності.
Чи стали медіа Дніпропетровщини більш гендерно збалансованими? Чи зросла кількість експерток у новинах? І головне – чи означає позитивна динаміка в цифрах реальні зміни в підходах редакцій? Цьогомісячний моніторинг Інституту масової інформації щодо дотримання гендерного балансу в медіа Дніпра показав відсутність експерток і героїнь у темі війни й бойових дій, в економічній тематиці та лише 24% – у політичних новинах. Попри те що загальна частка експерток зросла до майже 37%, жінки й досі майже невидимі в ключових сферах – війні, економіці та політиці. У регіональних новинах чоловіки залишаються головними голосами рішень і сили, а жінки з’являються переважно в матеріалах про наслідки війни, соціальні проблеми й культуру.
Ілюстративне зображення. ШІ
Моніторинг Інституту масової інформації, який відбувався протягом тижня з 2 лютого 2026 року, охопив п’ять онлайн-медіа регіону: Наше місто, Dnepr.express, 056.ua, gorod.dp.ua та Інформатор Дніпро. Загалом було проаналізовано 250 новин, по 50 новин на кожному сайті. Досліджували співвідношення експертів та експерток, героїв і героїнь, зокрема й представленість військовослужбовиць у ролях експерток та героїнь, їхню представленість у різних темах – від війни до культури, кількість матеріалів без згадування конкретних людей.
Позитивна динаміка
Загальна картина дещо неоднозначна. З одного боку, 2026 року частка експерток у новинах зросла до 37% (41 жінка проти 71 чоловіка). Для порівняння: у 2023 році, під час аналогічного моніторингу, цей показник становив лише 11%, у 2024-му – 26%, у 2025-му – 14%. Динаміка очевидно позитивна. Частка героїнь у матеріалах також становить 37% – 48 жінок проти 81 чоловіка. Проте в яких саме темах звучать жіночі голоси? І чи йдеться про реальний баланс впливу, а не формальне зростання цифр?
Почнімо з розподілу між самими медіа. Найзбалансованішими з п’яти проаналізованих видаються видання “Наше місто” та gorod.dp.ua. У “Нашому місті” зафіксовано 24 експерти та 20 експерток, 19 героїв і 18 героїнь – фактично майже рівність. У gorod.dp.ua – 21 експерт і 15 експерток, 22 герої та 15 героїнь.
Обкладинка новини з коментарем жінки-експертки. Скриншот: сайт “Наше місто”
Новина на сайті gorod.dp.ua, де експерткою виступає жінка. Скриншот: сайт gorod.dp.ua
Натомість у Dnepr.express, 056.ua та Інформаторі Дніпро дисбаланс відчутніший. Особливо це стосується “Інформатора”, де лише одна експертка проти дев’яти експертів і три героїні проти тринадцяти героїв.
Окремої уваги заслуговує ще один показник – кількість новин без людей. Із 250 матеріалів 96 (38,4%) – без згадування конкретних осіб. Найбільше таких новин в “Інформаторі Дніпро” (31 новина, або 12,4%), менше рівно на одну новину в 056.ua (30 матеріалів, або 12%) та закриває трійку “лідерів” Dnepr.express із 25 матеріалами без людей, що становить 10% загальної кількості подібних новин. Безособові формулювання на кшталт “повідомили у відомстві” чи “зазначили в поліції” зменшують персоніфікованість новин і автоматично нівелюють можливість досягнення гендерного балансу. Адже коли немає людини – немає й питання репрезентації.
Приклад новини без конкретної персоналізації. Скриншот обкладинки новини сайту Dnepr.express
Дисбаланс у ключових сферах
Найгостріша проблема гендерного дисбалансу проявляється не в загальних цифрах, а в тематичному розподілі. Всього в новинах згадувалися 41 експертка та 48 героїнь, розподіл за основними 13 темами має такий вигляд. У темі війни (бойові дії) жінки-експертки становлять 0%. Частка героїнь у цій темі також 0%. Попри те що в лавах ЗСУ служать тисячі жінок, у медійному просторі Дніпропетровщини вони відсутні.
В економічній тематиці експертки також становлять 0%, та й героїнь у матеріалах з цієї теми немає. Натомість у спорті – 100% експерток і 75% героїнь, утім це всього одна новина з 250. У суспільній тематиці, а це ініціативи, історії про порятунок людей, тварин, птахів, благодійність тощо, кількість експерток і героїнь у цьогорічному моніторингу також 0%. А ось у медицині та здоров’ї, галузі, яка традиційно має високий рівень залученості жінок, експертки становлять 100% (шість експерток), натомість героїнь тут немає. Втім, варто зауважити, що героїв у цій тематиці також лише два.
Середні показники представленості жінок спостерігаються в темі соціальних наслідків війни (15% експерток і 43% героїнь) та кримінальних новинах (40% експерток і 17% героїнь). Тобто жінки частіше з’являються в ролі носійок стратегічної експертизи та суб’єкток ухвалення рішень, ніж постраждалих, свідків або учасниць соціальних процесів. Для порівняння: 2024 року в новинах про соціальні наслідки війни частка присутності жінок становила 7,14% експерток, 29,82% героїнь, а в темі кримінальних новин – 50% експерток, 17,86% героїнь (15 з 84). А у 2025 році в темі соціальних наслідків війни частка жінок-експерток дорівнювала 0, частка героїнь – 10,71% (3 жінки проти 25 героїв-чоловіків), у кримінальних новинах експертки становлять 50%, а героїні – тільки 25,22% (29 зі 115).
Фактично формується знайома структура: чоловіки коментують війну, економіку, політику – сфери впливу й влади. Жінки з’являються там, де йдеться про соціальні наслідки, побут, окремі життєві історії. Це необов’язково є результатом прямої дискримінації. Часто це наслідок інерції, усталених контактних баз, обмеженого часу на пошук альтернативних спікерок та звички звертатися до “перевірених” експертів.
Ілюстративне зображення. ШІ
Проте медіа не існують у вакуумі. Вони формують уявлення про те, хто має голос і чия думка є авторитетною. Коли новини системно коментують переважно чоловіки, створюється враження, що саме вони ухвалюють рішення, визначають порядок денний і є носіями знань. Відсутність жінок у темах війни та економіки підсилює стереотип про “чоловічу” природу цих сфер.
Позитивною тенденцією можна вважати те, що загальна частка експерток зростає. Якщо 2023 року їх було лише 11%, то нині – понад третину. Це свідчить про певні зміни в підходах редакцій. Проте поки що ці зміни не зачіпають структуру тематичного розподілу. Жінки стають помітнішими, але не в ключових сферах суспільного впливу.
Ще одна характерна риса – відсутність жінок у ролі військових експерток. Під час повномасштабної війни це особливо показово. Українки воюють, служать у медичних підрозділах, працюють у штабах, обіймають офіцерські посади. Але в регіональному медіапросторі Дніпропетровщини їхній голос практично не звучить.
Гендерна рівність – не лише про відсотки
Отже, чи можна говорити про прогрес? Так, у кількісному вимірі – безперечно. Чи можна говорити про досягнення гендерного балансу в матеріалах дніпровських медіа? Поки що ні. Гендерна рівність у медіа – це про рівний доступ до публічності, представленість у темах влади й рішень, видимість жінок як експерток, військових, економісток, політикинь, спортсменок. Це також про відповідальність редакцій розширювати бази контактів, свідомо шукати нові голоси й виходити за межі звичних шаблонів. Сьогодні медіапростір Дніпра демонструє поступ. Але цей поступ ще не став якісним зламом. Поки жінки залишаються майже невидимими в темах війни, економіки та стратегічної політики, говорити про повну гендерну рівність нині, на жаль, ще передчасно.
Медіа не єдині відповідальні за дисбаланс – він відображає ширшу гендерну нерівність у суспільстві. Проте саме медіа визначають, кого бачить і чує аудиторія. Кого цитують – тому довіряють. Кого регулярно запрошують до коментарів – той стає символом компетентності. А справжні зміни почнуться тільки тоді, коли експертка в темі оборони чи економіки перестане бути винятком і стане нормою.
Катерина Лисюк, представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області
