Підсумки полтавського медіа року-2018

Рік, що минає – насичений для медіа, приніс серйозні виклики, які стали початком формування справжньої журналістської солідарності в Полтаві. Станом на грудень в Полтавській області зафіксовано близько десяти випадків перешкоджання журналістській діяльності. Це вполовину менше, аніж було протягом попереднього, 2017-го року. Про те, як минув медіа рік-2018 – далі у блозі представниці ІМІ в Полтавській області.

Як поліція розслідує справи за фактом перешкоджання журналістам

Станом на листопад цього року у Полтавській області зафіксовано 8 випадків порушень прав журналістів різного типу. Полтавщина – одна із тих областей, де порушень професійних прав журналістів фіксують найбільше. Нагадаю, у 2017 році в Україні зафіксовано 281 порушення свободи слова, у Полтавській області – 18 випадків, і  саме тоді наша область потрапила у список регіонів-лідерів порушень.

Нагадаю найгучніші справи щодо погроз та перешкоджань професійній діяльності журналістів, які сталися в 2017-му, але розглядалися  протягом цього року:

Головред газети “Зіньківщина “по-іншому” потрапив до лікарні після нападу

Редактору “Кременчуцької газети” погрожують вбивством після статей про міський морг

У Полтаві видавцю газети “Коло” радять “поберегти здоров’я”

Журналістці “Полтавщини” погрожують у соцмережах вбивством

Чим закінчилася історія із обіцянками поліції розслідувати справи та покарати винних? Нагадаю, тодішнє керівництво поліції в особі Олега Беха (нині очолює поліцію Харківської області) гучно обіцяло створити в Україні прецедент – кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності журналістів. Поки що з різних причин обіцянки залишаються обіцянками. Частина справ закрита, частину – розслідують досі. Наприклад, спочатку справу щодо погроз журналістці Дарині Синицькій у соцмережі убивством та згвалтуванням закрили, а після розголосу – знову відновили.

Речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв розповів про ситуацію щодо розслідувань в регіоні загалом:

– Зараз розслідуються справи за статтями 171 ККУ, а також 345 зі значком 1, у слідчому підрозділі перебуває на розслідуванні 12 кримінальних проваджень. Одне із них з 2017 року, одне ще з 2014 року розслідується. Там призначено багато експертиз. Особи встановлені, які погрожували, але щоб довести вину конкретно, потрібно провести великий обсяг роботи, – говорить Юрій Сулаєв.

Детальніше про кожен конкретний випадок зафіксованого порушення чи перешкоджання в Полтавській області (і в Україні загалом) можна ознайомитися за посиланням на Барометр свободи слова, який щомісяця фіксує Інститут масової інформації.

Цього року додалося нових гучних справ. Одна із них – справжній прецедент та виклик полтавській медіа спільноті. Зокрема, мова про випадок, який стався навесні, коли в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу «Трибуна», ведучого відеопроекту «ШоУНас» Ярослава Журавля. Зараз тривають суди у цій справі. Спочатку поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України («Погроза або насильство щодо журналіста»), коли ж справу передали до суду – перекваліфікували, і розглядають як побиття цивільної особи, про перешкоджання журналістської діяльності не йдеться.

– Моя справа перекваліфікована, я вже не як журналіст виступаю, а як просто цивільна особа. Ще складність, абсурдність ситуації у  тому, що складно щось довести, якщо у тебе немає редакційного завдання, –  наголошує на недосконалості законодавства Ярослав Журавель. Парадокс ситуації ще й у тому, що обвинувачені почуваються під час судових засідань зухвало, дозволяючи собі погрожувати і Журавлю, і іншим журналістам прямо у залі суду. І саме це є справжнім викликом для місцевих ЗМІ, оскільки змушують згуртуватися, зміцнити медіа-консолідацію. Зокрема, у полтавському медіа-середовищі існує усна домовленість: не випускати у медіа-простір представників партії, люди якої  побили Ярослава Журавля. На жаль, мушу констатувати, не усі медіа виконують цю домовленість, і публікують рекламу цієї партії.

Інша справа, яка сталася буквально нещодавно – напад на редактора тижневика «Ехо» (Кобеляки) Ігоря Філоненка. Напад стався поряд із будинком, де проживає редактор. Філоненко припускає, що напад був своєрідним попередженням від людей, які не бажають аби в світ вийшли кілька публікацій, які він готує.

Захисники року

На початку цього року при Полтавській ОДА створили  робочу групу з питань захисту професійної  діяльності журналістів та свободи слова. Робочу групу презентували гучно, звучали пафосні слова про захист прав журналістів, зокрема, тих, чиї справи розслідує поліція.

–  Відповідно  до    статей  6,  39  Закону  України ,,Про місцеві  державні адміністрації”, Указу Президента України від 23 лютого 2016 року N 61 ,,Про Раду з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова”, листа Адміністрації  Президента  України від  30.01.2018  N 04-01/258 та  з метою забезпечення дотримання конституційного права на свободу слова та запобігання перешкоджанню законній професійній діяльності журналістів: 1.  Утворити  робочу  групу  з  питань  захисту  професійної  діяльності журналістів та свободи слова як консультативно-дорадчий орган при голові обласної державної адміністрації та затвердити  її склад (додається), – таке було розпорядження голови Полтавської ОДА Валерія Головка від 28.02.18 року. Представляв робочу групу заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь. У склад групи з захисту журналістів увійшли представники влади, поліції, а також журналісти, які про перешкоджання, по суті, мало знають, бо практично не стикалися з ними. Минув рік, протягом якого робоча група не збиралася жодного разу. Регіональна представниця ІМІ надіслала на ім’я очільника області та заступника голови Полтавської ОДА клопотання про включення до складу робочої групи.

Меморандум року. І знову влада, але чи будуть зміни?

Наприкінці грудня у приміщенні Полтавської ОДА обласна влада в особі першого заступника голови Полтавської ОДА Андрія Пісоцького підписала меморандум із Незалежною медіа-профспілкою України. Мета меморандуму про співпрацю – виробити кроки та процеси для вирішення всіх проблем, які можуть виникнути у журналістському колі. Але чи буде все це дієво – питання відкрите. Оскільки ще рік тому влада обіцяла журналістам захист, створюючи спеціальну групу для захисту. До слова, зауважу, членом Незалежної медіа-профспілки України в Полтавській області є Олег Слизько, який балотувався на посаду міського голови Полтави в 2015-му році, і якого називають людиною Андрія Матковського, екс-міського голови Полтави, депутата Полтавської міськради (Слизько був членом виконкому міськради та радником міського голови з молодіжних питань, коли в кріслі мера сидів Матковський).

Не лише від захисників залежить безпека журналістів

Останнім часом у Полтаві чимало людей декларують захист журналістам. Можливо, це збіг, але особливо захисників побільшало у передвиборчий період. Попри це, захист журналістів – справа рук самих журналістів, бо якщо медійники самі не будуть зацікавлені у захисті своїх прав, то захистити їх буде вкрай важко. Наприклад, ситуацію добре продемонструвало невелике дослідження, яке я провела цього року. Як виявилося, не всі журналісти повідомляють публічно про факти перешкоджання професійній діяльності, не подають скарги на бездіяльність тих чи інших посадовців і чиновників, приміром на ім’я голови ради чи Уповноваженого з прав людини. Такий висновок можна зробити за результатом опитування редакцій полтавських ЗМІ та з відповідей на запити до Полтавської міської ради, Полтавської обласної ради, Уповноваженого з прав людини.

Прес-служба року

2018-й рік став роком зміни влади у Полтавській міській раді. Депутати відправили у відставку міського голову Олександра Мамая, і це стало поштовхом до «роздвоєння» прес-служби міської ради, а відтак, деяким колапсом у роботі полтавських журналістів. Одночасно діяли дві прес-служби міської ради, одну із яких називали фіктивною, оскільки вона не була підтверджена тодішньою керівницею прес-служби Полтавської міськради Юлією Палієнко. До речі, після того, як Мамая офіційно визнали екс-міським головою, вона звільнилася із посади. Зараз тривають судові засідання у справі поновлення Мамая на посаді, першу судову інстанцію він програв, можливо, подаватиме апеляцію. Невідомо чи зміниться ситуація і як після виборів міського голови, але зміна влади у міській раді додала плюсів у роботі місцевим медіа. Якщо раніше я багато писала про те, що прес-служба розсилає лише деяким ЗМІ запрошення на заходи; не оновлює розділ «Журналістам до відома», не публікує власно, за 20 днів, додатки до проектів рішень ради, то зараз ситуація змінилася в кращу сторону. Інформацію про заходи на сайті оновлюють щодня, часто це відбувається ще до 8.00 години, чого раніше не було. І чи не найбільша перемога – додатки публікуються вчасно, зокрема, цього року чи не вперше за останні кілька років за 20 днів до засідання сесії у відкритому доступі були цифри бюджету Полтави на наступний рік. Раніше ж ці додатки були мало не під грифом «таємно». Припускаю, позитивні зміни відбулися і тому, що владу зараз представляють депутати, які були лояльними до вимог представниці ІМІ в Полтавській області зробити міську раду відкритішою.

Виклик року – підготовка до виборів і передвиборча джинса

Не секрет, що регіональні медіа часто виживають завдяки рекламі. Але наближаються вибори, а це означає, що чимало ЗМІ приставатимуть на умови немаркованої реклами. Нещодавно ІМІ провело дослідження у десяти регіонах України, і Полтава посіла перше місце серед міст, де випадків неналежного маркування політичної реклами зафіксовано найбільше. Полтава – місто із найвищим рівнем джинси. Головні замовники матеріалів з ознаками замовлення –ОДА та місцеві РДА.

Хочу нагадати, що Інститут масової інформації спільно з Детектором медіа розробили і запустили мобільний додаток для журналістів ЗМІя. Він покликаний допомогти в роботі працівників ЗМІ під час виборів та містить усю необхідну інформацію щодо прав і безпеки журналістів, законодавчої бази та особливостей висвітлення виборів у засобах масової інформації.