IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

28

72

2

25

Скарги на владу: яка ситуація у Полтаві

Минулого року Полтавська міська та обласна ради отримали відзнаку «Рада, дружня до медіа» в межах дослідження Інституту масової інформації. Серед місцевих журналістів нагорода, яку отримала міська влада, викликала хвилю здивуванняЖурналісти обурювалися закритості міської влади Полтави. Відтоді минув майже рік, чи скаржилися медіа на порушення своїх прав з боку влади – далі у блозі.

ГО «Інститут масової інформації» восени минулого року оголосив результати дослідження «Рада дружня до медіа: оцінка стану дотримання ЗУ “Про інформацію” в регламентах місцевих рад». У межах цього дослідження проаналізували регламенти 47 обласних та міських рад на предмет забезпечення прав журналістів та дотримання вимог Закону України «Про інформацію». Дослідження регламентів місцевих рад показало, що із 47 місцевих рад понад третина (17 рад) порушують вимоги чинного законодавства щодо забезпечення прав журналістів стосовно виконання чиновниками та посадовцями Закону «Про інформацію». Тобто дослідження було покликане дати оцінку регламенту і дотриманню Закону «Про інформацію», досліджувалися відсутність чи наявність акредитації, вільного доступу до відкритих засідань у міській раді (засідань сесій, депутатських комісій, засідань виконкому тощо; дослідження було покликане дати оцінку саме Регламенту, а не окремо взятим чиновникам, які дійсно в більшості є закритими до спілкування із журналістами. Полтава увійшла до списку міст, де міські та обласні ради отримали відзнаку «Рада, дружня до медіа». До уваги під час оцінювання брали лише публічні або офіційно зареєстровані факти порушень.

Ситуація дещо обурила місцеві медіа: на своїх сторінках у соцмережах та в групах журналісти піддавали сумніву дослідження, апелюючи до того, що відзнака Полтавської міської ради незаслужена, бо влада міста закрита. Зокрема, скаржилися на неможливість отримати коментарі, на відписки на запити тощо.

Цікаво перевірити, заявляючи про закритість влади, чи скаржаться журналісти на порушення своїх прав? Як виявилося, не всі журналісти повідомляють публічно про факти перешкоджання професійній діяльності, не подають скарги на бездіяльність тих чи інших посадовців і чиновників, приміром на ім’я голови ради чи Уповноваженого з прав людини. Такий висновок можна зробити за результатом опитування редакцій полтавських ЗМІ та з відповідей на запити до Полтавської міської ради, Полтавської обласної ради, Уповноваженого з прав людини. Запитання звучало так: скільки скарг на ім’я (голови ради, Уповноваженого з прав людини) надходило з приводу бездіяльності органів місцевого самоврядування (управлінь, відділів тощо) щодо ненадання інформації або обмеження доступу до публічної інформації протягом 2017 року та станом на липень 2018 року.

Знайти скарги від журналістів – місія майже нездійсненна

Найбільше претензій було саме до Полтавської міської ради щодо закритості чиновників, які там працюють. Як повідомила Оксана Деркач, секретар Полтавської міської ради, окремої статистики, приміром скільки скарг на ім’я голови Полтавської міської ради Олександра Мамая надходило з приводу бездіяльності органів місцевого самоврядування (управлінь, відділів тощо) щодо ненадання інформації або обмеження доступу до публічної інформації, немає.

Але надали повний звіт щодо звернень громадян:

У Полтавській ОДА відповіли, що скарг не надходило:

У Полтавській облраді надали інформацію, що протягом минулого року до них надійшла 21 скарга від громадян. Але без уточнення, чи це були журналісти. Також не зазначено, на кого саме скаржилися. Кількість скарг за поточний рік поки що невідома:

Що кажуть журналісти

Щоб дізнатися, скільки журналістів і на кого з представників влади скаржилися та чи скаржилися взагалі, я письмово зверталася до всіх редакцій Полтави, також з аналогічним проханням зверталася до видань районів області. За результатами опитування виявилося, кількість скарг за минулий рік та за півроку поточного вкрай мізерна і майже дорівнює нулю. Натомість журналісти демонструють відписки на запити, частіше – від УЖКГ Полтавської міськради, на яке, власне, і є найбільше нарікань. Проте скаржитися не поспішають. Зокрема, Оксана Ханас із Громадського.Полтава говорить:

– Журналістці Анні Морозовій тричі УЖКГ відмовили в запиті. Але вона нікуди не скаржилася. З нашої редакції практично ніхто не скаржився на відмови, і статистики скарг як такої у нас немає.

Інші провідні ЗМІ Полтави сказали «ні» на запитання про скарги. В деяких редакція запитання просто проігнорували, вочевидь, це також можна сприймати як «ні».

Дещо інша, але не набагато, ситуація в районах Полтавської області. Там видання також не поспішають скаржитися, але все таки деякі медіа пробують робити це. Зокрема, чутівська газета «Сільські вісті» повідомила, що їх «скарги стосувалися бездіяльності посадовців (керівництво райдержадміністрації) з приводу зруйнованої дороги по вулиці Коханова, що в Чутовому, а щодо доступу до публічної інформації, то проблем протягом року з цим не було».

Що каже Уповноважений з прав людини

Важко дізнатися кількість скарг з боку полтавських журналістів не лише у самих журналістів, а й в Уповноваженого з прав людини. На запит я отримала від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини документ, у якому зазначено, що «Ceкpeтapiaт iнформацiєю по заданим критеріям (тобто кількість скарг виключно із Полтавської області) не володіє. Разом із тим надають загальну статистику: до Уповноваженого з прав людини надійшло протягом 2017 року 1628 скарг, а протягом поточного 2018-го – 885 скарг.

Надія Труш,

регіональна представниця ІМІ в Полтавській області

Ще Статті