Особисті зв'язки чи закритість, зумовлена війною: як змінився доступ до публічної інформації на Луганщині після 24 лютого?

Та для окремих чиновників нинішні умови виявилися "зручними". Як повідомляв Інститут масової інформації, Департамент освіти Полтавської міської ради 7 вересня у відповіді на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа "Фундамент" Надії Кучер порадив шукати запитувану інформацію самостійно. Або ж ось у Рівному редакція "Четвертої влади" протягом трьох місяців намагалася отримати відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації від місцевих рад, комунального підприємства та суду. Однак відомості не надавали, посилаючись на військову агресію Росії. Тоді як на Рівненщині немає бойових дій і установи працюють у звичному порядку.

На Луганщині ж із початком повномасштабного вторгнення комінукація із представниками різних рівнів влади погіршилася — ділиться своїми спостереженнями із представницею ІМІ редакторка, журналістка онлайн-журналу «Свої.City» та авторка видання «Зміст» Марина Терещенко.

"Насправді, не дуже легко отримати інформацію. Багато вирішують особисті зв’язки, знайомства. Тобто, якщо ти розумієш, до кого звертатися, якщо тебе знають, якщо твою особу не потрібно підтверджувати, то офіційна відповідь може бути протягом кількох тижнів, місяця. Але, якщо ти звертаєшся вперше до військової адміністрації чи до якогось департаменту, то питання можуть залишатися без відповіді досить тривалий час", - каже журналістка.

Марина порівнює комунікацію органів місцевої влади Луганської та Донецької областей на початку повномасштабного вторгнення. Каже, від влади Донеччини отримати інформацію було легше. Втім, із часом комунікація налагодилася і з представниками влади Луганської області.

Журналістка пов’язує це із тим, що окупанти швидко просувалися Луганщиною, тож керівництво області було зосереджене на тому, щоб уповільнити цей процес, і на спілкування із пресою було менше часу:

"А у Донецької області був час підготуватися на помилках Луганської".

Натомість під час повномасштабного вторгнення на диво відкритим до спілкування залишилося ГУ СБУ у Луганській та Донецькій областях, зазначає головна редакторка "Вільного радіо" Анна Сердюк. Комунікація із СБУ була важлива, адже з перших днів повномасштабного вторгнення з’явилися повідомлення про колаборантів. Журналісти редакції потребували уточнень і отримували їх.

У телефонних розмовах, каже Анна, голови військово-цивільних адміністрацій Луганської області були відкритими. Чому "були"? Бо, за словами головної редакторки "Вільного радіо", редакція активно телефонувала їм на початку вторгнення. Пригадує вона і один, скажімо так, казус.

У лютому цього року після того, як редакція Вільного радіо записала коментар голови Станично-Луганської Військово-цивільної адміністрації Альберта Зінченка, стало відомо, що він перейшов на бік окупантів. Він продовжував давати коментарі медіа і після зради.

"Вистачає в нас різного досвіду, так. Пану Альберту ми дзвонили перед тим, як виявилося, що він (перейшов на бік окупантів -— ред.). Звісно, що потім, коли він перейшов, він навіть після цього відповідав, і, коли йому оголосили про підозру, він теж відповідав і коментував, захищався", - згадує Анна Сердюк.

2 березня 2022 року в коментарі Вільному радіо Альберт Зінченко заявив, що Станицю Луганську здав "не він, а ЗСУ".

"Я здав? Здав не я, здали ЗСУ, які пішли ввечері разом із прикордонниками, поліцією та всіма рештою. От їм і ставте запитання", - стверджував тепер вже ексочільник Станично-Луганської ВЦА.

Щодо комунікації із обласною військово-цивільною адміністрацією Луганщини, то, як каже Анна, було легко отримати інформацію від деяких департаментів. Та й голова адміністрації Сергій Гайдай сам відповідав на дзвінки журналістів.

"Але коли суспільний інтерес зріс і надто багато журналістів захотіли коментарі від тих самих людей, то і достукатися до тих самих людей стало значно складніше. Та сама ситуація виникла і по Донеччині. Тому що одна справа прокоментувати журналістам, які тобі одні дзвонять, тому що у них є твій номер, а інша справа, коли тобі дзвонять 20 журналістів на день і хочуть собі ексклюзив", - міркує Анна Сердюк.

Аби перевірити, наскільки легко зараз отримати відповідь на запит від Луганської обласної військової адміністрації, формуємо його та відправляємо.

Всього сім питань:

1. Кількість внутрішньо переміщених осіб у Луганській області.
2. Кількість внутрішньо переміщених осіб, які звернулися з 24.02.2022 року та по 15.08.2022 року з запитом на отримання житла та кількість осіб, якими надано житло для тимчасового поселення.
3. Чи створено на рівні Луганської області фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Якщо так, просимо надати перелік приміщень, які включено до фонду тимчасового житла та кількість осіб, які перебувають на черзі на отримання тимчасового житла.
4. Чи прийнято місцеві програми та заходи на рівні Луганської військової адміністрації щодо забезпечення внутрішньо-переміщених осіб житлом. Якщо так, надати скановані копії даних програм та заходів та розміру коштів, виділених на їх реалізацію.
5. Чи прийнято програми, плани та заходи з питань створення місць масового розселення евакуйованих людей з місць проведення бойових дій та окупованих територій. Якщо так, надати дорожню карту (плани, програми, інструкції) щодо поселення людей, які евакуйовані з місць проведення бойових дій або окупованих територій. Також дати контакти відповідальних структурних підрозділів по роботі з внутрішньо переміщеними особами з питань пошуку житла та розселення в нього внутрішньо переміщених осіб.
6. Чи створено координаційний орган при Луганській обласній військовій адміністрації з питань евакуації населення, створення фондів для тимчасового поселення внутрішньо переміщених осіб та їх розселення по країні. Якщо так, надати інформацію про даний орган, структуру та відповідальних осіб, прийняті рішення.
7. Чи прийнято місцеві програми, плани та заходи з питань проведення евакуації населення мешканців Луганської області. Якщо так, надати скановані копії даних програм, планів та заходів та розміру коштів, виділених на їх реалізацію.

За тиждень приходить відповідь на запит. Одним листом, але у ньому відповіді від кожного профільного департаменту. Здебільшого, у них є затребувана інформація. Але є і уточнення, що окремі питання не зовсім до обласної військової адміністрації. До прикладу, на запитання "Чи створено на рівні Луганської області фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб", в адміністрації зазначили, що питання забезпечення житлом переселенців регулюються Законом України "Про житловий фонд соціального призначення" та Порядком формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 No 495) "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб". Обидва фонди формуються сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами шляхом:

• викупу (придбання) житла;
• будівництва нового житла;
• реконструкції наявних будинків і гуртожитків, а також переобладнання
  нежитлових приміщень на житлові;
• передачі житла в комунальну або державну власність;
• капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів
  соціального призначення.

Далі - пояснення, як людині, які потребує житла, стати на облік та які нині є державні програми.

Нині Луганська обласна військова адміністрація повідомляє про ситуацію на Луганщині, про життя переселенців та важливу для них інформацію на фейсбук-сторінці та у телеграм-каналі голови обласної адміністрації Сергія Гайдая. Ці ж новини є і на сайті адміністрації. На сайті також можна знайти і нові розпорядження голови. Є також кнопка з архівом розпоряджень. Коли її натискаєш, потрапляєш на стару версію сайту.

Якщо ж подивитися сайт Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації, то там інформація не надто оновлюється з лютого. До прикладу, є "Стратегія розвитку Сєвєродонецької міської територіальної громади на період 2021-2027 роки", датована січнем 2021-го.

23 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ щодо створення низки міських, селищних та сільських військових адміністрації у Луганській області. Відповідно, ради на цих територіях втрачають повноваження та передають їх головам військових адміністрацій і саме вони будуватимуть комунікації із жителями громад, які живуть у різних частинах України.

На постійному контакті із громадою був Вадим Гаєв - тепер вже ексголова Новопсковської селищної ради. 10 березня він повідомив жителям, що селищна рада працюватиме на підконтрольній території за новою адресою. Сторінка ж самої селищної раде майже не активна із березня. Всю актуальну для громади інформацію Гаєв постить на своїй сторінці.

Та є громади Луганської області, ФБ-сторінки яких не оновлюються із березня - як от Біловодська селищна рада, Сватівська районна рада, Марківської селищної ради.

Як пояснив представниці ІМІ голова Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко, що жителі Луганської області можуть звертатися по допомогу до будь-якого хабу від громад Луганщини за місцем (області) перебування.

"У нас домовленість, що кожен обласний хаб допомагає усім мешканцям Луганської області, а не тільки своїй громаді", - наголосив Роман Власенко.