(Не)закритий доступ: як волинські журналісти виборюють право на інформацію зверненнями до омбудсмена

Волинським журналістам періодично доводиться боротися за інформацію, яка насправді має бути відкритою. Після відмов у наданні відповідей на запити журналісти показують приклад іншим, коли не здаються. Наполегливість журналістів у боротьбі за інформацію надихає.

З початку цього року до уповноваженого з прав людини від жителів Волині надійшла 51 скарга про порушення права на доступ до публічної інформації. Про це стало відомо у відповідь на запит представниці Інституту масової інформації у Волинській області. 

За даними системи електронного документообігу Megapolis.DocNet, найбільша кількість скарг щодо відмови в доступі стосувалась Ізюмської міської військової адміністрації Харківської області – 10, органів місцевого самоврядування – дев'ять, чотири з яких стосувалися претензій до Сошичненської сільської ради (Камінь-Каширського району). 

Волинська ОВА надасть журналістці "Сили правди" потрібну інформацію

Теми, які стають резонансними, непрості. Потрібну інформацію журналісти можуть здобувати з перешкодами, якщо хтось вирішив її не надавати. Розглянемо один з таких кейсів.

Журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Оксана Петрук 30 вересня цього року зверталася до уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Волинській області через те, що Волинська ОВА не надала їй в належному вигляді запитану інформацію. Після втручання уповноваженого у Волинській ОВА пообіцяли журналістці підготувати нову відповідь.

Запит до Волинської ОВА журналістка надіслала 6 вересня. Матеріал стосувався зловживання правом на подання заявок на забезпечення безперешкодного перетину кордону України військовозобов’язаними, які в результаті не повернулись або не виконують обов’язків, покладених державою, щодо програми "Шлях". Оксана Петрук запитала від ОВА скановані копії ухвалених рішень з 21.02.2023 до 31.07.2024, накази про виїзд за межі України водіїв підприємств, установ, організацій, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги транспортними засобами для потреб Збройних сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.

Втім, 13 вересня у відповіді від Волинської ОВА повідомили, що її запит потребує додаткового часу у звʼязку з великим обсягом оброблення інформації, а копії рішень (наказів) містять персональні дані осіб, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягають переданню без згоди осіб. Ще через 10 днів журналістка отримала другу відповідь від Волинської ОВА, що їй нададуть доступ до запитуваних документів з вилученою інформацією про персональні дані осіб. На флешку Оксані Петрук передали скановані копії наказів про надання права на виїзд за межі України водіям на 811 сторінках. 

Проте журналістка спершу отримала неповну інформацію, з якої не можна було підготувати текст із необхідною інформацією.

"Зі сканованих копій додатків до наказів Волинської ОВА про надання права на виїзд за межі України водіям, окрім персональних даних (дати народження, серії та номера закордонного паспорта), вилучена інформація і з колонки "Прізвище, ім’я (по батькові) водія", що суперечить українському законодавству про доступ до публічної інформації". 

У запиті журналістка наголошувала, що ця інформація становить суспільний інтерес, оскільки деякі організації та чоловіки зловживають можливістю виїхати за кордон, про що вже неодноразово писали українські медіа. Наприклад, журналіст "Української правди" Михайло Ткач зробив розслідування про список з майже 900 військовозобов’язаних, які залишили країну 2023 року за сприяння Волинської ОВА через систему "Шлях". Також у 2023 році медіа повідомляли, що Волинська та Закарпатська області видали найбільше дозволів для виїзду за кордон для чоловіків через систему "Шлях". 

Журналістка "Сили правди" Оксана Петрук. Фото з її сторінки у Facebook

Здобули інформацію про видатки на потреби ЗСУ лише після втручання омбудсмена

Цього року журналістці Центру журналістських розслідувань "Сила правди" Валентині Куць довелося звертатися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини через ненадання відповіді на запит від Сошичненської сільської громади. Її цікавило, скільки коштів сільради спрямували на потреби Збройних сил України у 2022 та 2023 роках. Журналістка надіслала запит ще в лютому 2024 року, однак відповідь вдалось отримати лише в червні цього року, після того як у ситуацію втрутився представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

Загалом "Сила правди" звернулася з інформаційними запитами до всіх 54 громад регіону, щоб дізнатися, скільки коштів територіальні громади спрямували на потреби оборони у 2022 та 2023 роках. Переважна більшість відразу надала редакції запитувану інформацію.

Журналістка "Сили правди" Валентина Куць, Фото з її сторінки у Facebook

"Я надіслала до Сошичненської сільради два запити на публічну інформацію, а також телефонувала. Втім, вони відмовлялися відповідати, а на повторний запит написали, що не можуть надати цю інформацію у зв’язку з воєнним станом і нададуть її після закінчення війни. Після вже другої відмови звернулася до уповноваженого", – розповіла журналістка.

Спершу аналітичний матеріал про кількість грошей, перерахованих на Збройні сили України, опублікували без відповіді Сошичненської сільради. У ньому йшлося, що Сошичненська громада відмовила в наданні інформації. Згодом, після втручання уповноваженого Верховної ради України з прав людини, запитувану інформацію надали, і редакція оприлюднила її в наступному матеріалі.

Куди ще можна скаржитись, коли відмовляють у доступі до інформації

Роман Головенко. Фото із сайту "Детектор медіа"

Медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко каже, що, крім оскарження до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, є ще два варіанти, до кого звертатися зі скаргами через ненадання інформації. Зокрема, до адміністративного суду або до вищого за ієрархією органу, якщо такий існує. Наприклад, якщо інформацію не надала Волинська військова адміністрація, то можна скаржитися до Кабміну.

Так, журналістка "Сили правди" Ольга Юсковець отримала потрібну їй інформацію після звернення до суду. 3 червня цього року Рівненський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, що Державна служба України з безпеки на транспорті має надати журналістці "Сили правди" (тепер уже з Bihus.info) Ользі Юсковець запитувану інформацію про втікачів через систему "Шлях".

Ці приклади боротьби за інформацію показують, що не варто здаватися, якщо є відмова у відповіді на запит. Важливо принципово відстоювати своє право на інформацію, якщо вона є публічною, і робити видимими тих, хто хоче оминути закон та приховати інформацію. 

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області