ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Наскільки львівські онлайн-видання дотримуються медіастандартів?

19.11.2021, 09:38
Мар'яна Сич

У 4% новин львівські журналісти не дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів, у 7% – достовірності. І найбільше новинних матеріалів виявлено з порушенням балансу думок – 14%. Такі результати моніторингу Інституту масової інформації в жовтні. 

Усього проаналізовано 250 новинних матеріалів на сайтах Zaxid.net, "Вголос", "Дивись.Інфо", "Гал-інфо" та "Захід.Еспресо". Метою дослідження було визначити дотримання в новинах трьох стандартів: баланс думок і точок зору, достовірність та відокремлення фактів від коментарів. Дотримання стандарту оцінювалося в 1 бал. Недотримання – 0 балів. Отже, кожна новина могла отримати від 0 до 3 балів. За результатами моніторингу, найвище було оцінено дотримання трьох стандартів на сайті "Дивись.Інфо" – 147 балів, "Гал-інфо" – 140, "Вголос" – 134, Zaxid.net, "Захід.Еспресо" – 132. 

Баланс думок і точок зору

Цей стандарт забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово всім сторонам та відобразити їхні позиції, водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін. 

Усі аналізовані львівські онлайн-видання "грішать" цим стандартом найбільше, бо часто пишуть про конфліктні ситуації. Із загальної кількості новин цей баланс дотримується в 86%.

Одразу три видання ("Вголос", "Гал-інфо", "Захід.Еспресо")  підготували новину про заяву депутата львівської міської ради від "Європейської солідарності" Петра Адамика – "Ви дуже дорогий і якісний помічник Садового, а я прошу вас стати бізнес-омбудсменом". Йдеться про Сергія Кіраля, який звітував на сесії міської ради. Однак журналісти жодного з видань не надали права на відповідь ані Кіралю, ані шансу хоча б якось прокоментувати слова депутата Андрію Садовому. Тут також є порушення балансу відокремлення фактів від коментарів. 

Видання "Zaxid.net" у публікації "Мережа аптек вирішила самовільно відновити історичний будинок у центрі міста" називає конкретну мережу аптек, яка орендує приміщення, і прізвище власника майна. Однак, чому робітники почали ремонтні роботи на фасаді без дозволу, журналісти не намагалися запитали ані в орендарів, ані у власників. 

Аналогічна ситуація в тексті "Депутати погодили землю для будівництва ЖК на проспекті Чорновола". Тут ідеться про те, що, на думку видання, найімовірніше, інвестором будівництва буде фірма, власником якої є депутат міської ради Назарій Бербека, що заявив про конфлікт інтересів. Це лише припущення журналістів, що є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів. Також у новині відсутній коментар Бербеки. 

Або ж у тексті про те, що під будинком Порошенка сталися сутички, є фраза: "Нардепка Ірина Геращенко переконує, що на акції були присутні "малолітні тітушки". Тут порушений баланс думок, бо не має офіційного або ще одного джерела-підтвердження / спростування інформації.

Достовірність

Кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. Ненадійними джерелами інформації є невідомі / новостворені / непідтверджені акаунти в соціальних мережах або ж джерела, які себе скомпрометували. Джерело може бути анонімним, лише якщо йдеться про суспільно важливу інформацію, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності. Такі джерела варто позначати за місцем роботи, наприклад "джерело з МВС", "офіційне джерело".

З цим стандартом ситуація у львівських журналістів краща. Він є в 93% проаналізованих матеріалів. Більшість видань пише новини на основі інформації із сайтів правоохоронців, органів місцевого самоврядування чи навіть сторінок політиків та установ у соціальних мережах. Однак згадані пабліки в соціальних мережах ідентифіковані, тому можуть використовуватися як офіційне джерело.

Проте є чимало випадків, коли журналісти вказують офіційне джерело, але не подають на нього гіперпосилань. Наприклад, "Захід.Еспресо" ("Чотири області Західної України майже досягли показника 80% вакцинації серед освітян", "Збили ціну і занижували якість вугілля"),  Zaxid.net ("Під час бійки в мукачівському гуртожитку поранили 13-річного підлітка", "Автор фейкових повідомлень про Зеленського отримав три роки тюрми"), "Гал-інфо" ("На Львівщині через вибух газу постраждала 65-річна жінка", "Галицька райадміністрація віддасть "улюбленій" фірмі на роботи ще 548 тисяч"), "Дивись.Інфо" ("На Стрийщині відкрили дитсадок та спортзал", "В Золочівському районі вогнеборці ліквідували пожежу в господарській будівлі"). Так, якщо перевіряти ці факти, підтвердження їм знайти можна. Але навряд чи цим займатиметься читач.

Окремо виділимо новини журналістів видання "Вголос". Перша – "На Львівщині в житловому будинку спалахнула пожежа. Рятувальники евакуювали 4 людей". Основним джерелом інформації є пресслужба ДСНС у Львівській області. Наприкінці новини медійники пишуть: "Пожежу влаштував мешканець будинку. У чоловіка проблеми з психікою, і раніше він перебував на лікуванні. Як виявилося, неадекватна особа підірвала газовий балон, який знаходився у квартирі". З матеріалу можна зрозуміти, що цю інформацію журналісти "Вголосу" не перевіряли, а послалися на колег із "Львівських новин". Ті ж, своєю чергою, теж не вказують офіційного джерела інформації, а просто пишуть "як стало відомо", не зазначаючи, від кого. Також в обох матеріалах є фраза "неадекватна особа", що є оціночним судженням журналістів, а це є порушенням і стандарту відокремлення фактів від коментарів. 

Друга новина – "Скандал на Київщині: підлітки заспівали гімн Росії та виклали це у свої соцмережі". Джерелом новини є телеграм-канал "Катарсис", який не може слугувати єдиним джерелом інформації. Також тут є оціночне судження журналістів, яке вони зробили самі про "скандал на Київщині". 

Відокремлення фактів від коментарів

Усі коментарі й думки самого журналіста, експертів, учасників події мають бути чітко відокремленні від фактів. Журналіст-інформаційник узагалі повинен виступати як спостерігач, не висловлювати власних думок чи оцінних суджень про подію і не робити власних емоцій частиною матеріалу поготів. 

За цим показником львівські видання набрали найбільшу кількість відсотків – 96%. Жодних порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів ми не зафіксували в новинах видань "Гал-інфо" та "Дивись.Інфо". 

Новини інших сайтів містили або оціночні судження журналістів, або судження тих, хто коментує матеріал, які були представлені як факт. Наприклад, "Захід.Еспресо" ("Утім, і цього тимчасовим керівника виявилося замало", "Фактично голова обласної ради дала зрозуміти, що через таке ставлення чиновників ЛОДА може позбутися фінансування з обласного бюджету, за рахунок чого працівники адміністрації отримують премії", "Прямуючи в справах пішохідною доріжкою на початку вул. Городоцької, львів’янам слід бути обережними, адже на голови сиплються рештки ліпнини та недолугого ремонту піддашшя"), "Вголос" ("За словами Антона Петрівського, задня стінка меморіалу, зліва від тризуба, не має гранітних плит і виглядає не дуже гарно").

Підсумовуючи, скажемо, що дотримання журналістських стандартів – це повага до своїх читачів. І бути першими в інформаційному просторі не означає, що можна не надати слово другій стороні конфлікту, використовувати оціночні судження, не відокремлювати факти від коментарів та забувати вказувати джерела інформації або не надавати гіперпосилання на них. 

Мар'яна Сич, регіональна представниця Інституту масової інформації у Львівській області 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!