Наскільки чернігівські медіа готові до зимових блекаутів

Літні відключення електроенергії, які в Чернігівській області могли тривати по шість годин і більше, місцеві редакції гідно витримали.

Водночас українські енергетики й влада закликають українців готувалися до “найскладнішої зими”. Критично важливо щоб місцеві медіа змогли продовжити свою роботу. Як сьогодні чернігівські редакції готуються до більш затяжних відключень, які плануються вже з осені, з'ясовував ІМІ в керівників медійних організацій.

Закуповують бензин і планують віддалену роботу

Одна з найбільших редакцій Чернігівщини "Суспільне Чернігів" прораховує різні сценарії з відключеннями електроенергії: від закупівлі додаткового палива для генератора до потреби переведення редакції на дистанційну роботу

Алла Скорик, шеф-редакторка північно-східного хабу Суспільного:

"Нас літні відключення майже не зачепили, але ми готуємося до зими. Підготували певний запас бензину, маємо два генератори різної потужності. Також маємо кілька зарядних станцій, типу EcoFlow. Це має дозволити всій редакції повноцінно працювати. Але все залежить від тривалості відключень, не впевнена, що нам вистачить на довготривале відключення. Але на перший час ми підготувалися. Обладнання ще минулого року редакція змогла отримати завдяки донорській підтримці".

Але його може виявитися не досить, якщо доведеться працювати віддалено, прогнозує редакторка. 

"Думаємо, що може бути ще потреба в зарядних станціях, оскільки за необхідності співробітники працюватимуть віддалено, зі своїх домівок. Відповідно, треба буде обладнати віддалені робочі місця для більшості членів команди. Розраховуємо, що буде можливість працювати в пунктах незламності, чернігівському медіахабі".

У редакції Суспільного також намагаються підходити індивідуально до можливостей співробітників працювати залежно від графіків відключень.

"Ми цілком усвідомлюємо, що в кожного працівника своя історія з відключеннями електроенергії. Влітку в когось удома були тотальні знеструмлення по 8–10 годин, а хтось був зі світлом весь час. Відповідно, ми намагаємося враховувати ці особливості, наприклад відпускали співробітників раніше з роботи, коли в них за графіком з'явилося енергопостачання", – коментує Алла Скорик.

У період літніх тривалих відключень деякі редакції трималися по п'ять-шість годин на альтернативному живленні та забезпечували безперебійне вироблення контенту.

 Ірина Ломонос, директорка ТОВ "ТРО "Ліга" (телеканал "Дитинець")

"Після запровадження графіків погодинних відключень технічна служба ТОВ "ТРО "Ліга" – телеканал "Дитинець" – розробила план роботи на випадок довгих періодів відключення електроенергії. Зокрема, до частини офісних комп'ютерів (на яких відбувається монтаж та робота редакторів) були під'єднані резервні блоки живлення акумуляторного типу. Це дає змогу працювати протягом п'яти-шести годин безперервної роботи. Для забезпечення одночасного доступу до інтернету та робочого комп'ютера випускового ефірного редактора було використане екофло, отримане в тимчасове користування за сприяння регіонального представника ІМІ в Чернігівській області".

Приклад переданого місцевим редакціям обладнання від Медіабази Чернігів. Фото Медіабаза Чернігів

Ситуація в невеликих громадах є критичнішою

Ситуація від редакції до редакції різна. Невеликі медіа в громадах області часто мають мінімальні можливості для забезпечення альтернативними засобами живлення.

Особливо гострою є проблема з можливим тривалим відключенням для редакцій невеликих газет Чернігівщини, які в кризових умовах можуть опинитися в ситуації неможливості вчасно зверстати й віддати в друк черговий номер.

Людмила Ковальчук, редакторка газети "Нові горизонти" (Коропська громада Чернігівщини) прогнозує, що в разі тривалих відключень є ризик зриву випуску газети.

"Зарядної станції вистачає на чотири-п'ять годин роботи тільки одного комп'ютера. А коли зникає електроенергія на декілька годин і треба доробити газету перед випуском, то це дійсно рятівне коло. А ось коли світло зникає надовго і треба працювати й журналістам, і верстати газету, то цього не досить. Оскільки, коли всі під'єднуються до зарядної станції, її вистачить на годину часу". 

У крайньому разі працівники редакції збираються працювати вночі з дому, щоб устигнути підготувати матеріали до друку.

"Якщо будуть відключення шість через три, як було, то треба закривати редакцію і працювати вдома вночі. Чесно кажучи, якщо нам хтось не подарує ще одну зарядну станцію, я не знаю, як ми будемо давати раду", – говорить Людмила Ковальчук.

Натомість для локальних онлайн-медіа критичним стає наявність не лише електроенергії, але й інтернету.

Сергій Лавський, співзасновник мережі видань "Місцеві медіа", каже, що до роботи в умовах перебоїв з електропостачанням підготувалися, але ще не розв'язали питання стабільного інтернету.

"Мережа видань "Місцеві медіа" до зими та можливих блекаутів підготувалася. Маємо декілька зарядних станцій "Екофлоу". Це для роботи під час тривалих відключень.

Маємо різноманітні павербанки для живлення модемів та роутерів, щоб був доступ до інтернету. Але павербанків для інтернету не досить, треба, щоб провайдер живив обладнання зі свого боку. У нас усі працюють онлайн з різних міст, у всіх різні провайдери, різні умови. Аналізуємо ситуацію, щоб обрати кращих провайдерів".

Можливості для медіа пережити зиму 

Можливості отримати засоби альтернативного живлення в українських медіа є завдяки роботі донорів та профільних організацій. 

Наприклад, міжнародна організація "Репортери без кордонів" (RSF) розгорнула програму екстреної підтримки в співпраці з двома місцевими організаціями – Інститутом масової інформації (ІМІ) та Львівським медіафорумом (ЛМФ). Спільно вони тільки за останній час надали 85 ЗМІ та 57 журналістам із 12 областей України енергетичне обладнання, щоб вони могли продовжувати висвітлювати новини. Програма забезпечує журналістів зарядними станціями, генераторами та зовнішніми акумуляторами.

Від початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року RSF у співпраці з ІМІ та іншими місцевими організаціями надали підтримку майже 1600 журналістам і 150 ЗМІ.

Робота EcoFlow від Медіабази Чернігів у редакції видання "Челайн". Фото: "Челайн"

Нагадаємо, що ІМІ підготував для редакцій чекліст, як підготуватися до зими без електрики. В ньому йдеться про забезпечення редакцій альтернативними джерелами електроенергії, світла, зв'язку та тепла, а також іншим обладнанням та безпековими заходами.

"Найголовніше – це розуміти обʼєми споживання та оцінити свої потреби. Адже усвідомлення проблеми допомагає її розв'язанню навіть з відключеннями світла. Іншим важливим є закупівля засобів живлення, які відповідають потребам, та раціональне їхнє використання. Наприклад, генератор краще використовувати для заряджання екофло, і, як наслідок, одна година роботи генератора заряджає екофло щонайменше для чотирьох-шести годин роботи кількох гаджетів. Економія на пальному очевидна. Більше ми писали в наших рекомендаціях", – радить Ірина Земляна, медіаекспертка та тренерка з безпеки ІМІ

Більше рекомендацій, як зігріти офіс редакції взимку, можна знайти ще в одному чеклісті від ІМІ за посиланням.

Загалом же чернігівські медійники готові до викликів можливих блекаутів та тримають оптимістичний настрій. 

Павло Солодовник, редактор видання "Челайн":

"Попереду чергова непроста зима. Спрогнозувати, якою вона буде в енергетичному плані, неможливо. Наша редакція має зарядну станцію від ІМІ, також у нас є декілька павербанків для екстреного заряджання гаджетів. Наявних засобів живлення, звичайно, дуже замало для нашої роботи. Тому ми постійно звертаємося по допомогу до міжнародних партнерів і організацій. Віримо, що нас десь та почують. Загалом усе переживемо, головне – Перемога!"

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області