Розширення територій пропагандистського російського радіомовлення на Дніпропетровщині та поява на мапі громад, у яких немає українських медіа. З іншого боку, жодного грубого порушення медійного законодавства, робота в надзвичайно складних умовах, збереження професійної стійкості та потенціал для подальшого розвитку. Про ключові тенденції, статистику, виклики та зміни 2025 року представниці ІМІ в Дніпропетровській області Катерині Лисюк розповіли представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко та медійники Дніпропетровщини.
Медіапростір Дніпропетровщини: підсумки 2025 року
“Великих помітних втрат у великих медіа цього року немає. Тобто не закрилися великі радіостанції й великі телекомпанії. Мінус у тому, що всі медіа відчувають економічний, безпековий і, власне, інфраструктурний тиск. Немає електрики. Людей не вистачає, тому що майже всі чоловіки воюють. Це не стало для нас сюрпризом, але тенденція йде до погіршення, ускладнення. Все це позначається на роботі” – так описує в загальних рисах ситуацію в медіаландшафті регіону представниця Нацради Олена Демченко.
Представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко. Фото надане Оленою Демченко
За підсумками 2025 року в Дніпропетровській області зареєстровано 119 медіа. Йдеться про всі типи медіа – телебачення, радіо, друковані та онлайн-видання. Водночас, якщо рахувати тих, що фактично працюють на території області, включно зареєстрованими в інших регіонах, їхня кількість становить 284.
“Треба розрізняти: є медіа, зареєстровані саме в Дніпропетровській області, а є ті, що тут мовлять або працюють, але юридично зареєстровані в інших регіонах. Це принципова різниця”, – пояснює Олена Демченко.
Структура медіа Дніпропетровщини за типами у 2025 році. Діаграма: Катерина Лисюк
Телебачення: без гучних втрат і нових гравців
Станом на кінець 2025 року, за словами Олени Демченко, в області діяло 19 телевізійних мовників, вісім з них – цифрового ефірного мовлення; сім – у кабельних мережах; одне супутникове мовлення і три ОТТ (Over-the-Top – технологія доставлення відео- та аудіоконтенту через інтернет напряму від провайдера до користувача з оминанням закритих мереж операторів кабельного чи супутникового ТБ. – Авт.).
У 2025 році анулювали кілька ліцензій, наприклад МедіаІнформ (Павлоград): компанія виграла ліцензію на цифрове Т2-мовлення наприкінці 2023 року, але так і не розпочала мовлення. Нацрада двічі переносила термін старту на прохання мовника, однак 2025 року ліцензію анулювали. Також втратила ліцензію “ПриватТБ Дніпро” – компанія припинила мовлення раніше, а у квітні 2025 року добровільно анулювала ліцензію. Time Media Solution (“Розпакуй ТВ”), за словами представниці Нацради, анулювала місцеву Т2-ліцензію в Першотравенську, бо отримала загальнонаціональну ліцензію.
Один з найпоказовіших сигналів стану галузі – двічі скасовані конкурси на місцеве телемовлення у форматі DVB-T2.
“Частоти були, але не було жодного претендента, і обидва конкурси довелося скасувати. Це дуже показово: телемовлення – надзвичайно фінансово ємне, і в нинішніх умовах медіа просто не готові брати на себе такі витрати. Це не означає, що Дніпро перестав бути цікавим. Це говорить про серйозність економічного тиску на медіа, що фінансово вони просто не вивозять. Тому немає претендентів на телемовлення”, – пояснює Олена Демченко.
П’ять мовників 2025 року продовжили свої ліцензії ще на 10 років, зокрема: 11 канал, “Жовта річка”, ПТРК (Павлоград), Радіо Мікс, Радіо Кривбас. Також у регіоні працює 21 провайдер кабельного телебачення. У 2025 році два провайдери в Дніпрі анулювали реєстрацію, а один провайдер у Кривому Розі повністю припинив діяльність і скасував реєстрацію.
Радіо: стабільність і помірне розширення
У Дніпропетровській області працює 27 ефірних радіомовників. На відміну від телебачення радіосегмент у 2025 році демонстрував більшу гнучкість та навіть розвиток. Право на мовлення в Дніпропетровській області отримали Classic Radio, харківська компанія Nova Line у Кривому Розі й Радіо Nostalgie – у Дніпрі. Водночас місцеві мовники розширились і за межі області. Радіо Самара отримало ліцензію на мовлення в Миколаєві, а Радіо Мікс мовитиме в Сумах, Переяславі та Олександрії. За словами керівника ТОВ “Радіо Мікс” Дмитра Старцева, ліцензію на мовлення в трьох нових містах медіа отримали 2025 року, але мовлення поки не запустили. Нині ще тривають бюрократичні процеси в середині медіа, переговори з командами на місцях тощо.
“Завжди була така тема, що в кожному місті має бути своє медіа, що розповідає про події власного міста, регіону. І саме цієї практики ми й дотримуємося. Ми намагаємося розширитися на всю Україну, але не всі частоти є вільні. Тому, що є вільне, туди ми подаємося”, – говорить Дмитро Старцев.
RadioMix найближчим часом з’явиться в Сумах, Переяславі та Олександрії. Скрин: сайт RadioMix
Запустити мовлення в нових містах планують уже до травня. Там працюватимуть різні регіональні команди.
“Звісно, це місцеві команди, але всі підпорядковуються головному підрозділу. У нас є мета і є план. Ми маємо в кожному місті й регіоні розповідати про новини, але ще й додавати, звісно, всеукраїнські новини”, – додав Дмитро Старцев.
“Це свідчить про те, що навіть невеликі місцеві мовники знаходять стратегії виживання і розвитку”, – підкреслює Олена Демченко.
Також, за словами представниці Нацради, в регіоні з’явився новий гравець: у 2025 році на Дніпропетровщину зайшло Champion Radio, що не вигравало конкурс, а придбало юридичну особу – ліцензіата “Авторадіо”.
Онлайн-медіа: висхідний тренд
Упродовж 2025 року в області зареєстрували 29 нових онлайн-видань, на п’ять більше, ніж у 2024-му. Всього на кінець року на Дніпропетровщині 56 онлайн-медіа.
“Оскільки реєстрація онлайн-медіа не є обов’язковою, ми бачимо поступове зростання – редакції переконалися, що процедура не складна і не становить загроз”, – зазначає Олена Демченко.
Водночас Нацрада ретельніше перевіряє заявки, особливо після сплеску спроб реєстрації ресурсів, створених лише для реклами азартних ігор. “Національна рада дивиться уважно: там, де немає ознак медіа, тобто немає редакційного контролю, оновлення матеріалів, власних матеріалів, Національна рада не реєструє. Тому що іноді звертаються ресурси, єдиною метою яких є зареєструватися, тільки щоб мати право на рекламу азартних ігор. Ну і Національна рада, коли побачить цю тенденцію, то уважніше вивчає ці заявки й може відмовляти”, – розповіла представниця Нацради.
Реєстрація медіа в Дніпропетровській області у 2025 році. Діаграма: Катерина Лисюк
У 2025 році в області був випадок, коли одному заявнику відмовили в реєстрації одразу трьох ресурсів, оскільки вони не відповідали законодавчому визначенню медіа.
Друковані медіа: спад після піку
Загалом у регіоні зареєстровано 159 друкованих медіа, з них у 2025-му – 19 нових. Для порівняння: 2024 року було 57 реєстрацій, значною мірою завдяки фаховим і науковим виданням при закладах освіти, розповіла Олена Демченко.
“Тенденція до спаду логічна. Під час воєнного стану друковані медіа вже майже всі пройшли обов’язкову реєстрацію”, – пояснює представниця Нацради в Дніпропетровській області.
Порушення, вороже мовлення і білі плями
У 2025 році не було жодного грубого порушення медійного законодавства. Серед найпоширеніших порушень Олена Демченко називає несвоєчасне подання інформації про зміни та відсутність реєстраційного номера на сайтах або в друкованих виданнях після реєстрації.
“Іноді одна юрособа отримує по 10–12 приписів просто через неуважність. Це не серйозні порушення, але вони масові”, – каже Олена Демченко.
У 2025 році також розширилися території, куди стабільно проривається російське радіомовлення. До сталого переліку з Нікополя та Марганця цього року доєднались Апостолове, Зеленодольськ, громади Синельниківського району. Вперше в регіоні зафіксували радіомовлення без позивних, яке транслює лише пропаганду.
“Стабільно ми фіксуємо “Русское радио”. І цього року ми вперше зафіксували радіомовлення без позивних. Це явно російський ресурс, але не станція, радіомовник, а спеціально зроблене мовлення на цю територію, що мовить без позивних і транслює суто пропаганду. Це прицільне радіомовлення, не інституціоналізоване, в радіостанцію не оформлене”, – наголошує представниця Нацради.
Частина Дніпропетровської області на мапі Deep State. Скрин: Deep State
Через наближення лінії бойових дій в області з’явилися території взагалі без локальних медіа, зокрема громади Синельниківського району та Межівської громади. Причини – небезпека для редакцій, відсутність населення, знищена інфраструктура.
“Звідти вивезли людей. І, наприклад, газеті там уже нема сенсу існувати, бо нема читачів. Такі лакуни в нас з’явилися, які взагалі без медіа. Наприклад, Суспільне мовить по всій країні, але приймати його там фактично нічим – обладнання пошкоджено. Причини різні, але результат один – нема медіа”, – говорить представниця Нацради в Дніпропетровській області.
Євген Хрипун, головний редактор районної газети “Межівський меридіан”, у коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області розповів, що про релокацію редакції думали з весни 2025 року, хоча тоді до громади долітало менше. У травні біля будівлі редакції згорів евакуаційний автомобіль. Після цього кілька співробітниць виїхало з Межової. Також КАБ влучив у колишню будівлю Межівської друкарні, що біля редакції. А в серпні вже ухвалили рішення релокуватися.
“Життя нас розпорошило, розкидало по всій області й Україні. У громаді, в якій жило понад 15 тисяч людей, оголошено і завершено обов’язкову евакуацію. Але я і досі погано уявляю, як можна робити газету про Межівську громаду, не перебуваючи там фізично. Тому знову і знову повертаюся туди”, – говорить Євген Хрипун.
Окрім всеукраїнських новин, на сайті газети регулярно з’являються публікації про Межівську громаду. Скрин: “Межівський меридіан”
Колектив редакції сьогодні продовжує працювати в релокації:
“Хто – з Дніпра, хто – з Харкова, хто з Кам’янського. Але всі разом мають одну мету – щоб земляки прочитали черговий номер “Межівського меридіана”. До речі, паперовий варіант видання з 2025-го продовжує друкуватися в Чернівцях, у кольорі на 12 шпальт, двічі на місяць. Щодо сайту, то він наповнюється переважно місцевими новинами: насамперед з Межівської та інших прифронтових громад Дніпропетровщини”, – ділиться Євген Хрипун.
Сам головний редактор видання регулярно їздить до Межової, щоб робити матеріали, втім, розповідає, це робити дедалі складніше.
“Якщо раніше кілька ночей можна було жити вдома, то вже цієї зими, коли були величезні морози, це було нереально. Але раз на тиждень заїжджаємо, набираємо матеріали про громаду. Тут, на великій землі, монтуємо все, викладаємо в соціальні мережі. Так, власне, і продовжується до сьогодні”, – розповідає головред “Межівського меридіана”.
Відео з чергової поїздки Євгена Хрипуна до Межівської громади. Скрин: фейсбук-сторінка “Межівського меридіана”
“Частину примірників газети, це і 700, і 1000 екземплярів, залишають у медіахабі в Дніпрі, частину – обов’язково везуть до Межівської громади, залишаємо в старостаті. Небезпечно? Так, але попри все возимо туди. Кількість наших підписників у фейсбуці зросла до 28 тисяч, ми запустили телеграм-канал, де вже більш ніж 2800 підписників. Відео з наших поїздок до Межової викладаємо в телеграмі, фейсбуці, ютуб-каналі, де вже 275 відео. Людям хочеться бачити, яка ситуація вдома, що там відбувається”, – резюмує головний редактор районної газети “Межівський меридіан” Євген Хрипун.
У підсумку – стриманий оптимізм
Рік показав, що медіа Дніпропетровщини працюють у надзвичайно складних умовах, але зберігають професійну стійкість і потенціал для подальшого розвитку – особливо в радіо- та онлайн-сегменті.
“Я дуже сподіваюся, що медіа, які зараз стоять, достоять до кінця. Бо вони адаптувалися, переробили, переналаштували процеси, а радіомовлення, до прикладу, навіть розвивається. Це добре. Бо медіа знайшли спосіб вижити в складних умовах, і це означає, що в них є всі шанси вижити й надалі”, – підсумовує Олена Демченко.
