ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Майже прозорі: що львівські медіа розповідають про своїх власників та редакційну політику

Місцеві медіа охоче діляться контактами й розповідають про принципи творення контенту, але є питання до оприлюднення імен власників та фінансової інформації.

Наскільки важливо для читача та глядача знати, хто є власником медіа, звідки вони беруть гроші, хто формує редакційну політику та якими принципами медіа послуговуються? Медіа не просто повідомляють новини та розповідають історії, вони формують порядок денний і часто впливають на наше бачення світу. Тому їхні прозорість і відкритість – важливий фактор, який впливає на довіру до медіа. Бути прозорим для медіа не означає автоматично стати якісним, але це важливий фактор. 

Ми проаналізували сайти 10 онлайн-ресурсів (Zaxid.net, "Вголос", "Твоє місто", Львівський портал, "Варта1", "Форпост", "Діло", 032.ua, "Дивись.info" та "Гал-інфо") і п'ять телевізійних каналів Львова та Львівщини (Перший Західний, НТА, ПравдаТУТ Львів, UA:Львів, ТРК “Броди”), щоби зрозуміти, наскільки вони відкриті щодо своєї аудиторії і чи може читач або глядач з легкістю знайти інформацію про власників, менеджмент медіа, фінансові звіти та засади редакційної політики.  

Методологія Інституту масової інформації визначає такі критерії прозорості медіа: 

  • інформація про власників, менеджмент та головного редактора (редакторів) ЗМІ,
  • наявність контактів, за якими можна зв'язатися з редакцією (електронна пошта, телефон, адреса редакції), 
  • інформація про аудиторію (лічильники, тиражі, рейтинги тощо), 
  • доступність інформації про редакційну політику медіа (для радіо і телебачення – наявність у відкритому доступі редакційного статуту), 
  • відкритість фінансової інформації (звітів, інформації про прибутки, дохід від реклами тощо).

Частину цих критеріїв визначено профільним законодавством – законами "Про телебачення і радіомовлення", "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення та радіомовлення" для радіо і телебачення, Законом "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" для друкованих видань. Частину не визначено законодавчо, але обумовлено важливістю для читача чи глядача мати повну інформацію про медіа, незалежно від його типу. 

Для споживача медіаконтенту важливо знати, хто є власником медіа, щоби розуміти, коли той намагається використати ЗМІ для просування своїх інтересів. Важливо і розуміти, хто керує медіа, адже це люди, що безпосередньо впливають на політику видання. Безпосередньо впливають на контент головні редактори, тож інформація про них є елементом забезпечення довіри від аудиторії. Аудиторія повинна мати можливість швидко сконтактувати з редакцією, тож важливо, щоби були оприлюднені всі способи зворотного зв'язку. Відкритість редакційної політики – це теж про довіру, а також про повагу до читача. Відсутність інформації про аудиторію ЗМІ може ускладнювати оцінювання впливовості медіа, а відсутність інформації фінансового характеру – оцінювання незалежності видання та прозорості його фінансування. 

Наявність інформації щодо кожного із семи пунктів оцінювалася в 1 бал, часткова або неповна інформація – в 0,5 бала. Якщо ж даних на сайті не було, то, згідно з методологією, видання чи канал отримували 0 балів. За результатами аналізу, ЗМІ можна вважати абсолютно прозорими (6–7 балів), прозорими (3,5–5,5 бала), непрозорими (2–3 бали) та абсолютно непрозорими (0–1,5 бала). 

Львівські онлайн-видання та телевізійні канали в середньому прозорі. Середній показник для сайтів становив 4 бали. Абсолютно непрозорим для читача виявився сайт "Варти1" (1,5 бала); непрозорими – Львівський портал (2,5) і Zaxid.net (3); прозорими – "Діло" (3,5), "Вголос" (3,5), "Гал-інфо" (4,5), "Форпост" (5), "Твоє місто" (5), "Дивись.inf"o (5.5); абсолютно прозорим – сайт 032.ua (6,5). Середній показник для телевізійних каналів становив 4,3 бала. Згідно з оприлюдненою на сайті інформацією, непрозорим медіа є ТРК "Броди" (2 бали), прозорими – регіональна філія Суспільного (3,5), телеканали НТА (4,5) та "ПравдаТУТ" (4,5), абсолютно прозорим – телеканал "Перший Західний" (7). Тобто особливих причин засмучуватися немає: прозорості переважно дотримано. Крім того, ситуація помітно покращилася в порівнянні з 2016 роком, коли представники ІМІ назвали прозорими всього два з десяти місцевих онлайн-ресурсів. Але є не одне але. 

У чому проблема?

Найменше проблем у медіа було з контактними даними, за якими можна зв'язатися з редакцією. Винятком став сайт "Варти1", творцям якого можна писати лише в месенджер або намагатися сконтактувати через електронну пошту, якщо ви потенційний рекламодавець. 

Власників медіа переважно вказували. Краща ситуація в сайтів телеканалів – питання хіба до Суспільного, на сайті якого не було жодної інформації чи бодай прямого лінку на Національну суспільну телерадіокомпанію, філією якої є UA:Львів. Можливо, це все мало бути в розділі "Документи", але він наразі порожній. 

А от серед сайтів власників відверто вказали менш ніж половина. Жодної інформації не знайшлося на "Твоєму місті", "Форпості", "Варті1", "Ділі", Львівському порталі та "Гал-інфо". Решта сайтів зазначали або належність до холдингу, або писали безпосередньо імена власників. 

З інформацією про керівництво видань у сайтів справа трохи краща: шість із десяти повідомляли своїм читачам цю інформацію. Відсутня така інформація була на "Варті1", Львівському порталі, "Вголосі" та Zaxid.net. На ресурсах телеканалів така інформація відсутня на сайті ТРК "Броди", де розповіли історію каналу та назвали редакторів до 2019 року, а от про теперішній менеджмент не повідомили. 

Інформація про головних редакторів, які безпосередньо впливають на контент медіа, також була доступна читачам більшості ресурсів – шість із десяти онлайн-видань і три з п'яти телеканалів. У відкритому доступі така інформація була відсутня на сайтах "Варта1", Львівський портал, "Вголос" та Zaxid.net. Не вважали за потрібне назвати імена головних редакторів каналів на сайтах ТРК "Броди" та "ПравдаТУТ Львів". 

Більшість ЗМІ давала читачам можливість зрозуміти, хто робить медіа і ними володіє, та демонструвала відкритість і можливість контактувати, а отже отримувати зворотний зв'язок. 

Інформація про аудиторію була в кожному онлайн-виданні. Десь її було більше: працювали лічильники та посилання на рейтинги. Десь менше: лічильники не працювали або ж інформація про аудиторію йшла суто від редакції (така інформація, згідно з методологією, давала медіа 0,5 бала). В деяких випадках, як, наприклад, на сайті "Гал-інфо", інформація про аудиторію та рейтинги розміщувалася в розділах для рекламодавців

Гірша ситуація була в телеканалів. Узагалі не розповідали про свою аудиторію регіональна філія Суспільного, ТРК "Броди" та НТА. Зрозуміло, що це не онлайн-видання, де досить мати лічильник на сайті, але для аудиторії важливо розуміти, на кого орієнтується медіа. 

Редакційна політика також переважно була доступна. Жодної інформації про редакційні принципи не було на "Варті1" та "Ділі". Інші ресурси подавали лаконічну версію редакційних правил (Львівський портал, "Гал-інфо", "Вголос", Zaxid.net, "Дивись.інфо") або ж розлогі пояснення принципів, якими видання керується у створенні контенту ("Твоє місто", "Форпост" та 032.ua). 

Для телебачення діє вимога оприлюднення редакційного статуту, яку з місцевих каналів виконав лише "Перший Західний". На НТА і "ПравдаТУТ" інформація про редакційну політику була частковою. Наприклад, НТА зазначив, що "канал працює в напрямку інформаційного мовлення з чітким проукраїнським позиціонуванням". А "ПравдаТУТ Львів" позиціював себе регіональним інформаційно-новинним телеканалом, який пропонує ексклюзивний контент для різних вікових груп та аудиторій у режимі 24/7. Суспільне та ТРК "Броди" не розмістили нічого бодай подібного на своїх сайтах. 

Значно гірша ситуація з фінансовою інформацією: її медіа майже не оприлюднювали. Із сайтів бодай якісь згадки про фінансування розміщувалася на "Твоєму місті", "Форпості" та 032.ua, з-посеред каналів – на сайті "Першого Західного". Відсутність такої інформації може впливати на довіру читачів, яким важливо розуміти, хто і як фінансує ЗМІ. 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!