ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Методологія оцінки медіапрозорості регіональних ЗМІ

24.11.2016, 13:34

Регіональні медіа — телеканали, радіо, пресу та онлайн-ЗМІ — аналізували на доступність для аудиторії (на сайті медіа та для преси — у вихідних даних) інформації щодо:

  • власників. Для ТБ і радіо — на наявність повної структури власності: кінцевих бенефіціарів та власників істотної участі (хто має більше 10%). У вихідних даних преси мають бути зазначені засновник та видавець;

  • керівництва медіа (менеджмент);

  • головного редактора (редакторів);

  • контактів (адреса / тел. / ел. пошта — чи є реальна можливість зв'язатися з медіа та отримати фідбек);

  • інформація щодо аудиторії ЗМІ (рейтинги / тиражі / лічильники для інтернет-ЗМІ);

  • чи доступною для перегляду є редакційна політика медіа (за якими принципами і стандартами працюють журналісти). Для теле- та радіоорганізацій має бути редакційний статут;

  • чи є доступною будь-яка інформація фінансового характеру (фінансові звіти, інформація про прибутки, дохід від реклами і т.п.).

Якщо інформація щодо певного пункту присутня — ЗМІ отримує 1 бал, якщо відсутня — 0 балів, якщо присутня не в повному обсязі — 0,5 бала:

  • 6-7 балів — абсолютна прозорість;

  • 3,5-5,5 бала — прозорість;

  • 2-3 бали — непрозорість;

  • 0-1,5 бала — абсолютна непрозорість.

Критерії щодо визначення прозорості медіа можна умовно поділити на ті, що вимагаються профільним законодавством (для ТБ та радіо — це Закон "Про телебачення і радіомовлення" та "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення"; для преси — це Закон "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"), та ті, що не витребувані законодавчо, проте мають свою важливість для забезпечення споживачів повною інформацією про того суб'єкта інформаційної діяльності, послугами якого вони користуються, незалежно від типу засобу масової інформації.

Усі передбачені для оцінки прозорості критерії так чи інакше відіграють важливу роль в ознайомленні споживачів з "постачальниками" інформації, навіть ті, що не визначаються чинним законодавством як обов'язкові для оприлюднення.

Важливо розуміти, хто є засновником та власником того чи іншого медіа, задля системного уявлення на випадок наявності інтересів чи афілійованих інтересів (у політиці чи бізнесі, оскільки медіа, впливаючи на суспільну думку, мають значний вплив на обидві з вказаних сфер).

Не менш важливим є керівництво, що має прямий вплив на вектори розвитку та діяльності медіа, — така інформація може дозволити споживачам аналізувати зміни у керівництві та оцінювати призначення того чи іншого керівництва залежно від зовнішньої ситуації та позицій на ринку.

Найбезпосередніший вплив на контент мають головні редактори — тому важливість зазначення такої інформації не повинна навіть обговорюватися, як невід'ємний елемент забезпечення довіри від своєї аудиторії.

Зазначення контактної інформації для надання та забезпечення можливості реального зворотного зв'язку та доступності фідбекування від аудиторії (позитивного чи негативного — неважливо, але таке дозволяє мати контакт зі своєю аудиторією).

Інформація щодо аудиторії засобу масової інформації часто не є доступною, що ускладнює дослідження ринку звичайними споживачами та оцінки впливовості тих чи інших медіа.

Наявність редакційної політики взагалі важливо визнати невід'ємним атрибутом поважаючого себе медіа та наріжним каменем для початку роботи будь-якого суб'єкту інформаційної діяльності.

Ну і нарешті присутність інформації фінансового характеру — в Україні завжди було ніяково прозоро декларувати свої доходи та рухи фінансів, це не стало визначною характеристикою бізнес-культури, проте це є важливим для можливості зробити висновки щодо фінансових спроможностей та фінансової незалежності засобу масової інформації, адже саме фінанси найчастіше можуть стати тим фактором, що може обмежити свободу та будь-які принципи медіа.

 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!