Майже достовірно: як запорізькі онлайн-медіа забувають про стандарти

Основна проблема новин, опублікованих в онлайн  – це  сумнівні джерела інформації, посилання на самих себе без зрозумілої ідентифікації, чи був журналіст на місці події, відсутність гіперпосилань на першоджерело та завелика кількість  новин без джерел інформації. Такі результати моніторингу п’яти запорізьких онлайн-медіа:  061.ua, Забор , Репортер Запорожья, Forpost та IpNews. Моніторинг проводився з 4 червня 2018 року. Аналізувалися джерела інформації в перших 100 новинах стрічки кожного медіа без урахування публіцистичних, аналітичних матеріалів або розслідувань, а також матеріалів з ознаками замовності, які за форматом також  були написані не у формі новини. За методологією новини  аналізувалися на наявність ідентифікованих – надійних/сумнівних/анонімних джерел та новин без джерел інформації. Ідентифіковані джерела включали в себе підтверджені посилання на самих себе, офіційні джерела інформації, посилання на надійні ЗМІ, верифіковані акаунти в  соціальних мережах; сумнівні – джерела, де неможливо підтвердити, чи були присутні журналісти на місці події (при наявності посилання на  самих себе), узагальнені посилання на «соціальні мережі», «очевидців», «медиків», «експертів», «людей» тощо; анонімні джерела визначалися через зазначення анонімності у новині на кшталт «наші джерела», «побажав залишитися невідомим», новини без джерел – коли неможливо визначити, на кого посилається автор у головному факті новини.

 В пошуках джерел інформації: без джерел

Всього в 500 проаналізованих новинах було виявлено 474 джерела інформації – менше, аніж одне джерело на новину. При цьому, варто зазначити, що в  частині новин автори використовували кілька джерел, що є в межах  норми при підготовці новинного контенту. Крім цього, майже в кожній сьомій новині(всього 73 новини) взагалі не було ідентифікованих джерел інформації. Найгірша ситуація з джерелами – на сайтах Forpost та IpNews: з кожних 100 новин не менше 29 були опубліковані без посилання на конкретне джерело. Найкращі показники по зазначенню джерел – у сайтів 061.ua та «Забор» . Так, у 061.ua – 110 ідентифікованих джерел інформації зі 100 новин, і лише  дві новини без джерел інформації. Стільки ж новин без посилання на джерело на сайті «Забор» (всього тут виявлено 113 ідентифікованих джерел інформації). Але саме на цих двох ресурсах – найвищі показники з сумнівних джерелі інформації із усіх ідентифікованих. На сайті «Репортер Запоріжжя» було виявлено 11% новин без джерел інформації

Судячи з усього, джерела в новинах  ресурсів Forpost та IpNews часто сприймаються як очевидні і такі, які не потребують уточнення, особливо, коли мова йде про релізні передруківки  з поліції/МНС, або інформацію, передруковану з інших медіа. Але навіть в цьому випадку читач не має розуміння, хто є джерелом. Як, наприклад, в новині  Forpost «Появились ФОТО и подробности трагического ДТП на запорожской Набережной» від 9 червня. Більше 1000 читачів отримали додаткову інформацію про ДТП, в якій загинули дві людини, але жодного разу їм не конкретизували джерело, на яке посилаються автори. В новині оперують знеособленими дієсловами типу «встановлено», «відомо», та в кінці тексту роблять посилання на авторів фото – сайт «Время новостей». Варто зазначити, що саме в новині колег є майже всі подробиці, описані в тексті сайту Forpost, включаючи посилання на прес-секретарку  Національної поліції в Запорізькій області Катерину Людвик. Отже, мало того, що визначити джерело без переходу на першоджерело неможливо, варто зазначити, що фрагментарні посилання на фото залученні всього контенту у власну новину є спірним і неетичним з професійної точки зору.

Зустрічаються новини, в яких немає і натяку на джерела, наприклад, тут: «В Запорожской области сын жестоко расправился с отцом (ФОТО)» До речі, фото – паспортна фотографія підозрюваного з затушованим обличчям, і – жодного джерела. Натяк на джерело інформації у вигляди надпису на фото «Національна поліція України» є в  новині «Запорожская полиция показала ФОТО серийного вора». На окрему увагу заслуговує саме фото «серійного крадія», заради якого з’явилася новина: в тексті розміщене фото з закритим обличчям чоловіка, з якого можна зрозуміти хіба що колір одягу затриманого.

В новинах IpNews можна зустріти багато цікавого,  але того, що мало вписується  в поняття «професійна новина», або «суспільна значущість інформації», або «надійне джерело інформації». Наприклад, вистачає таких новин «В Запорожье вор улыбался при задержании».

Тут немає ані суспільної значущості новини, ані посилань на джерело. Можна припустити, що згадування слова «поліція» («Полицейские подошли к мастеру “ГТС”, которая рассказала, что украденный метал принадлежит предприятию») саме по собі натякає читачеві про джерело інформації. Але, якщо на інших сайтах автори, не посилаючись  на джерела в самій новині, хоча б публікують фото з авторськими підписами на кшталт «Національна поліція України», в частині новин  цього сайту невідомими залишаються автор і фото, і тексту.

Ситуація повторюється і в новинах  на іншу тематику. Наприклад, політичну: «Президент решил не приезжать в Запорожье: заявление губернатора испугало гаранта?». Тут прекрасно все: і кількість не ідентифікованих припущень, і емоційність, і намагання в двох абзацах новини розкрити політичну змову, є все, окрім наявності джерела, яке хоч як підтверджувало спонтанні тези цього тексту.

Або ось приклад новини на соціальну тематику: «Жители Запорожской области возмущены странной формой хлеба (Фото)», в  якій приведені дві цитати неназваних людей в неназваній соцмережі. При тому, що тут все ж таки згадуються «жителі», «люди» та, навіть, слово «соцмережа», віднести ці джерела неможливо навіть до «сумнівних», бо походження людей і «базування» їх обурення на разі залишається невідомим іншим читачам.

Ще один розповсюджений підхід до публікації новин на сайтах виглядає , як цей приклад з сайту «Репортер Запоріжжя». «ПАО «Запорожьеоблэнерго» напоминает: взбираться на электроопоры смертельно опасно». Очевидно, що автори матеріалу мали або розсилку релізу, або повідомлення на сайті рекомендацій компанії щодо небезпеки підняття на електроопори. Але, на жаль, жодного посилання на те, де була отримана інформація, немає. Нерідко такий же формат новин практикують  при написанні кримінальної хроніки або опису надзвичайних подій: «поліція приїхала», «рятувальники зробили» тощо, але жодного вказування на те, звідки журналісти отримали цю інформацію, також немає.

«Кега з пивом»: сумнівні джерела інформації ідуть у наступ

Сумнівними джерелами оперували всі аналізовані сайти. Нагадаємо, лідер за кількістю у використанні сумнівних джерел – сайт «Забор» (серед 113 ідентифікованих джерел – 36%, або 41 джерело сумнівні). Далі за кількістю сумнівних джерел йде сайт 061.ua (зі 110 джерел 21 % сумнівних, або 23 джерела), IpNews (зі 73 ідентифікованих джерел – 18% сумнівні, або 13 джерел), Forpost (із 80 джерел – 7,5% або шість сумнівних джерел), «Репортер Запоріжжя» (із 98 джерел 5% або п’ять сумнівних джерел).

При аналізі ми виявили кілька найпоширеніших підходів до використання  сумнівних джерел. Перше: посилання на самих себе без підтвердження участі журналіста у подіях. Яскравим прикладом є новина 061.ua «На Соборном мужчина украл пивную кегу, стоявшую у магазина, – ФОТО». Пропустимо частину про суспільну значущість цієї новини, але в тексті, окрім згадування «сообщает 061», не було жодного посилання на інші надійні джерела інформації. Очевидно, що журналіста не було на місці події, бо ідентичні новини з ідентичними фото з’явилися і в інших онлайн-ЗМІ. До речі, на сайті IpNews, який має найвищі показники новин без джерел, в даному випадку зробили посилання на прес-службу патрульної поліції Запоріжжя.

Або новина «В парке Яланского начались работы, активисты вызвали полицию, произошла потасовка – ОНЛАЙН», в якій посилання на «сообщает 061» немов би вказує на присутність журналіста на  події, однак, завантажене під новину відео належить Ігорю Лукашенко, він не є журналістом 061, і при цьому  читачам не пояснюється, хто він і чому саме його відео є підтвердженням даних, опублікованих в новині.

Однак найчастіше такий сумнівний підхід до визначення джерел новин практикується на  сайті «Забор». Так, будь-яка новина на сайті містить фразу на кшталт  «повідомляє Забор», але при цьому, очевидно, що більшість таких новин не є унікальними новинами на сайті, журналісти не були на місці подій, а інформація взята з якихось інших джерел. Наприклад, в новині «В Запорожье в сквер Яланского заехали строители с техникой, активисты стягиваю силы (фото)»  автори повідомляють «Сегодня,  5 июня,  в запорожский сквер напротив ТЦ “Украина”, где должны построить новый торгово-развлекательный центр,  заехали строители и привезли технику.  Активисты пытаются привлечь людей на место строительства, сообщает “ZаБор”». Але під новиною також розміщені скріни з facebook-сторінки Павла Панасенко,  тож, визначити якимось чином, звідки журналіст взяв інформацію і чи був він на місці події, – неможливо. Подібна ситуація тут «Боже, благослови кожного голову державних адміністрацій”: губернатор Запорожской области прочитал молитву», і тут «В Запорожье на Набережной произошло ДТП. Водитель сбежал с места аварии (фото)»

Друге: посилання на узагальнені соцмережі без гіперпосилання на сторінки авторів дописів. Варто зазначити, що в аналізованих медіа взагалі відсутня культура перевірки дописів безпосередньо у  їх авторів. Наразі більшість аналізованих сайтів навіть не використовує елементарне гіперпосилання на  дописи, та часто не підкріплює новини хоча б  скрінами сторінок, що, хоч і не робить джерело надійним і достовірним, але хоча б підвищує шанси читача зрозуміти, про що йдеться  в тексті. Так, в період моніторингу зустрічалися випадки, коли допис був видалений і новина, приводом якої був саме він, втрачала будь-який сенс.

Досить часто такий невірний підхід використовували автори сайту 061. Наприклад,в  новинах «В Запорожье река окрасилась в ярко-красный цвет, – ФОТО» або «В Запорожье на Кичкасе смерч сломал дерево, – ВИДЕО» . Сутність останньої новини: «Смерч сломал небольшое дерево и исчез». Жодних коментарів спеціалістів, автора відео як очевидця, окрім «Автомобилист зафиксировал смерч и выложил видео в youtube», немає.

Розповсюджена практика посилатися на соціальні джерела без елементарних гіперпосилань на  дописи – і у авторів сайта «Забор». Популярне та занадто сумнівне посилання тут звучить як «об этом сообщается в соцсети, передает «ZaБор» або «как отмечают пользователи в соцсети» як тут. При цьому автори матеріалів залишають відкритими номера автівок, які потрапили у ДТП, як, наприклад, в цій новині «В Запорожье на Космосе водитель умудрился сбить сначала одного пешехода, а потом и другого (фото)». До речі, тут використані і такі сумнівні джерела як не ідентифіковані очевидці. Також, в новинах аналізованих медіа зустрічаються такі джерела як «експерти». Неназвані експерти – розповсюджений маніпулятивний прийом у виглді апеляції до авторитетів,  який застосовується для впливу на аудиторію. В нашому випадку цей прийом використовують на сайті ipnews, зокрема, у досить заангажованій новині «Беспомощность губернатора снова ведет к экокатастрофе (Видео)», де неназвані «специалисты-экологи», а також «рыбаки» та «общественники»,виступаючи експертами погрожують запоріжцям та і всій Україні екокатастрофою.

Третє: посилання на ЗМІ без посилання/фрагментоване цитування. Ще одна проблема у ідентифікації джерела інформації – посилання на  джерела інших медіа без прямого посилання на першоджерело або без додаткової вказівки на офіційне джерело інформації, яке озвучене у новині партнерського медіа. Наприклад, тут «В Запорожской области сгорел дом ветерана АТО и победителя отбора Invictus Games-2018, – ФОТО». На сайті «Забор», в тексті «Как в Запорожье решают проблему с бездомными животными?!» також є гіперпосилання на газету «Верже», але, в  результаті, воно перенаправляє читача на внутрішню сторінку сайту з описом цього друкованого медіа, а не на текст з самої газети.

Четверте: посилання на когось,  кого складно ідентифікувати. З новини сайту «Забор» «В Запорожье подрядчик за свои средства отремонтировал тротуар на Хортицком шоссе (фото)» очевидно, що журналіста не було на місці подій, всі джерела тут – сумнівні, починаючи з «пользователей в соцсети» і завершуючи «запоріжцями» та розмовляючою «рай адміністрацією»: «Запорожцы предлагали сделать здесь  дорожки для велосипедистов, но райадминистрация заявляет, что велосипедисты здесь не катаються». Подібні новини зустрічаються в стрічці неодноразово. Іноді читач ніби проходить квест у спробі знайти в новині джерело, як, наприклад, в новині «Информация о приезде в Запорожье Президента оказалась неправдой». Тут є і «передает “ZаБор”», і «в СМИ сообщалось», і «в пресс-службе облгоадминистрации, информацию о приезде Порошенко не подтверждали» (коли, хто і кому – не повідомляється), і «как пишет “Заноза”, ссылаясь на собственные источники», тож, хто є основним верифікованим джерелом інформації в цій новині, залишилося невідомим. Подібні приклади є і на інших сайтах.

Варто зауважити, що кількість анонімних джерел у новинах п’яти аналізованих медіа – мінімальна: всього чотири анонімних джерела з усіх ідентифікованих джерел. На сьогодні ж серйозними проблемами для регіональних онлайн-медіа є такі:

• формальність підходу до цитування джерел: коли журналісти сайтів, отримавши реліз, публікують його як повноцінну новину, як правило, не отримуючи додаткових коментарів від посадових осіб цих відомств та навіть не завжди посилаючись на те джерело, з якого отримано інформацію (наслідки – низька якість новинних повідомлень та обслуговування інтересів тих відомств та структур, які надають прес-релізи);
• низька кількість суто авторських, ексклюзивних/унікальних новин із зрозумілими посиланнями на кшталт «як повідомляють наші кореспонденти з місця подій» тощо (наслідки, зниження авторитету видання, надання читачеві неточної інформації);
• непрофесійний підхід у використанні соціальних мереж, загалом відсутність культури отримання коментарів/підтверджень від авторів дописів (наслідки – поширення викривленої, недостовірної, неповної інформації);
• відсутність навички вказувати гіперпосилання на першоджерела або інформацію, агреговану з інших медіа (наслідки – порушення базового стандарту достовірності, зниження авторитету та довіри до видання).

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов’язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.