Кримінал, соціалка та хайп у заголовках харківських медій

Висока швидкість сприйняття інформації формує звичку хапати лише «по верхах». Читання журналістських матеріалів замінюється скролінгом новинної стрічки. Не дивно, що в гонитві за переглядами медії вдаються до хайпових заголовків. Крикливі заголовки використовуються, щоб емоційно вплинути на свого читача, тобто маніпулюють громадською думкою. Це стосується й підбірки матеріалів, що потрапляють у новинну стрічку. Як показали проведені моніторинги в лютому 2019 року, найпопулярніші ресурси Харкова («Город Х», Status Quo, Kharkiv.Today, Сайт города Харькова, АТН), найбільше пишуть про кримінал, надзвичайні події чи дорожньо-транспортні пригоди (290) та на соціальні теми (232). Зі значним відривом ідуть політичні новини (74) та ті, що стосуються влади (38).

Ми також проаналізувати назви матеріалів, випущених у популярних харківських ЗМІ, аби подивилися, в яких темах найбільше емоцій, взявши до уваги тексти чотирьох регіональних сайтів («Город Х», Status Quo, Kharkiv.Today, «Харьковские известия»). Критеріями аналізу слугували шість ознак «заголовків, по яких краще не клікати». Під час моніторингу не враховувалися аналітичні матеріали, розслідування, авторські колонки, анонси, рекламні матеріали, які відповідно марковані. За кількістю «смажених» назв матеріалів абсолютним лідерами є «Город Х» і Status Quo.

1. Забагато розділових знаків та емоційних цитат

Будь-яке маркування в заголовку – це спосіб привернення уваги. Журналісти використовують лапки для пом'якшення оцінності перифраз (Отработка области: в Харькове задержаны «смотрящий за регионом» и «держатель общака» (фото) або, навпаки, задля посилення емоційності: «Даже не обсуждается». В Кабмине рассказали, что будет с должниками за услуги ЖКХ.

2. Забагато епітетів позитивного чи негативного забарвлення, перебільшення

Незважаючи на те, що оцінка події автором матеріалу є порушенням журналістських стандартів,  у цю групу потрапила більшість зібраних під час моніторингу заголовків:

Под Харьковом – переполох из-за партийных газет

В Харькове мужчина оставил самое ценное в машине и сильно пожалел

Кровавые гости: пришли, выпили, поссорились и забили до смерти хозяина. ФОТО

Заключенные харьковской колонии «релаксом» отучались от членовредительства

Эпичная авария в Харькове: трамваи одновременно вошли в поворот и столкнулись (видео)

Харьковчанин решил возродить рэкетирские 90-е

На Клочковской поймали пьяного до беспамятства водителя (фото)

3. Недосказаність, відсутність будь-якої інформації

Заголовки, що інтригують, можуть завести на статтю, але якщо її зміст справді недостатній, то читач швидко піде. Тож глибина переглядів таких матеріалі є низькою. Попри це майже всі з перерахованих ЗМІ використовують прийом недосказаності на кшталт «В харьковской колонии нашли сало с "сюрпризом" (фото)».

Однак у наступному прикладі цей прийом спричиняє маніпуляцію:

Двадцать тысяч жителей Харькова и области согласились пройти испытание

Более 21 тысячи жителей Харькова и области зарегистрировались на пробное ВНО. Об этом сообщили во Всеукраинском центре оценивания качества образования.

4. Узагальнення

Заголовками «Водители и кондукторы заявляют, что пассажиры их бьют», «Тепло ли тебе, харьковчанин? Потребители не в силах оплатить счета» редакції гіперболізують події, про які пишуть. І, звичайно, як і в попередній групі, це призводить до маніпулювання громадською думкою.

5. Заклик до читача прочитати текст

Цієї ознаки в заголовках харківських видань за аналізований період немає.

6. Відсутня логіка

Хайп у заголовках досягає піку тоді, коли в назву виноситься факт, загалом не пов'язаний або опосередковано пов'язаний з темою статті.

Автори матеріалу про переможницю національного відбору до Євробачення-2019 вирішили підкреслити її належність, хоча це не стосується інформаційного приводу: Выпускница харьковского вуза стала причиной бурных споров в Сети (фото, видео).

Гірше, коли акцент у заголовку викривляє саму подію. Из больницы сбежала девочка-цыганка (фото) – очевидною є дискримінація за національною ознакою: ніби належність до ромської громади якось пов'язана з поведінкою підлітка й недоглядом лікарів.

Як видно з прикладів, крикливі заголовки використовуються, щоб емоційно вплинути на свого читача, тобто маніпулюють громадською думкою.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інстит масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.