Вимушені релокації, припинення фінансування від USAID, вимкнення електроенергії – з цими та іншими викликами торік стикалися місцеві редакції, але попри все розвивалися й доносили новини до читачів. Про досвід 2025 року та плани на 2026-й ми поспілкувалися із представницею Нацради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області Ларисою Якубенко, випусковою редакторкою «Українського радіо. Суми» Валентиною Москвіною та співзасновницею «Кордон.Медіа» Альоною Яциною.
Важкий 2025 рік
2025 рік був важким для медіа прикордонної Сумщини. За словами представниці Нацради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області Лариси Якубенко, якщо у 2024 році 78% медіа в регіоні працювали в зоні можливих бойових дій, то у 2025 році їх кількість зросла до 84%. Сталося це не через збільшення територій, які входять до зони можливих бойових дій, а через збільшення кількості медіа.
“Незважаючи на складні умови, наші медіа демонструють певний розвиток, особливо активно розвивається сегмент онлайн-медіа, його приріст минулого року склав майже 53%”, – говорить Лариса Якубенко. Так, у 2024 році на Сумщині було 19 зареєстрованих онлайн-медіа, а в 2025 році – вже 29. Від початку 2026 року у Сумській області зареєстрували вже три онлайн-медіа, документи ще кількох розглядаються. Також у минулому році вперше на Сумщині зареєстрували сторінку на фейсбуці «ForPost24», канал на ютубі «play Jackson» та канал у телеграмі «Prime Pictures News».
Лариса Якубенко з представниками онлайн-медіа. Фото надане Ларисою Якубенко
Реєструвалися і вже існуючі медіа, зокрема, «Данкор», «Ваш шанс», «Кордон.Медіа», так і новостворені, до прикладу, «Суми Медіа».
Лариса Якубенко вважає, що на бажання онлайн-медіа реєструватися впливає кілька факторів. По-перше, це можливість брати участь у тендерах на надання інформаційних послуг для органів державної влади та місцевого самоврядування. Також останнім часом деякі міжнародні донори почали приймати документи на участь у грантових конкурсах лише від зареєстрованих видань. Окрім того, реєстрація – це можливість отримати акредитацію від ЗСУ, що важливо для редакцій, які хочуть працювати у зонах можливих бойових дій, брати інтерв’ю у військових та виїжджати на місця обстрілів.
З 2024 по 2025 рік збільшилась і загальна кількість медіа на Сумщині: у регіоні на кінець минулого року було 151 медіа, на 12 більше, ніж в 2024-му. Серед позитивних аспектів представниця Нацради також називає й продовження строку дій семи ліцензій на мовлення місцевим телерадіокомпаніям.
Також минулого року на Сумщині вперше з’явився новий постачальник послуг цифрового телебачення. Місцева компанія «Пульсар-РТБ» із Охтирки розбудувала свою мережу і тепер не лише сама може вести цифрове мовлення, а й має два вільних канали, на які можуть зайти інші телевізійні мовники.
Не обійшлося і без втрат: у 2025 році остаточно припинила діяльність сумська телерадіокомпанія «Академ-TV», яка мала приблизно таке ж покриття по області, як і Суспільне Суми. Телекомпанія припинила мовлення у 2024 році через заборгованість за трансляцію, а наступного року не подала документи на продовження ліцензії. Інша місцева телекомпанія «СТС» звернулася до Нацради із запитом про тимчасове припинення мовлення, як компанія, що працює на території можливих бойових дій.
Газети: шукають шляхи, аби вижити
З початку повномасштабного вторгнення три редакції газет на Сумщині вимушено релокувалися. У 2024 році до Охтирки переїхала газета «Ворскла» із Великої Писарівки, а в 2025 терміново евакуювалася газета «Перемога» із Краснопілля. Частково переїхала до Сум й редакція газети «Білопільщина».
Газети «Ворскла» і «Білопільщина» не припиняли друкуватися. Натомість, «Перемога» мала кількамісячну перерву, аби налагодити усі процеси, до того ж її редактор у квітні 2025 року долучився до лав ЗСУ.
За словами представниці Нацраді в регіоні Лариси Якубенко, прикордонні газети шукають різні шляхи, аби вижити: роблять передплату і на електронну версію своїх видань, працюють над редакційними підписками, аби підписатися на газету було можна не лише через Укрпошту, а й в самій редакції. Деякі редакції самостійно доставляють свої газети у громади, які знаходяться близько до зони бойових зіткнень. Так, журналістки краснопільської газети «Перемога» стали й листоношами – складають новий випуск видання у рюкзаки й пішки розносять по селах.
Для прикордонних громад дуже важливо отримувати друковані газети, адже там часто немає інтернету, теле- або радіомовлення, – говорить Лариса Якубенко.
Представниця Нацради Лариса Якубенко у своєму кабінеті, який постраждав під час обстрілу влітку 2025 року. Фото: “Трибуна.Суми”
У 2025 році на Сумщині від обстрілів постраждали кілька редакцій. Це сумські офіси онлайн-медіа «Цукр», «Сумський канал», «Кордон.Медіа», редакція газети «Рідний край» у місті Буринь, редакція газети «Білопільщина» у Білопіллі. Також значно ушкоджена навчальна телерадіостудія СумДУ, де студенти-журналісти отримували практичну підготовку.
Редакція онлайн-медіа “Цукр” постраждала внаслідок російської атаки. Фото: Дмитро Тіщенко
На 2026 рік представниця Нацради прогнозує приріст зареєстрованих онлайн-медіа, а також сторінок у соцмережах. Вона сподівається, що усі телерадіомовники, які поновили ліцензії цьогоріч, продовжать роботу і надалі. Занепокоєння викликають саме друковані видання, які стикаються з проблемами, одна з яких – співпраця з Укрпоштою. Деякі редакції скаржаться на її цінову політику, а також на те, що газети іноді доставляють запізно, коли надрукована інформація вже втрачає актуальність.
Робота без світла: досвід сумських медійників
Випускова редакторка «Українського радіо. Суми» Валентина Москвіна зазначає, що наприкінці 2025 – на початку 2026 року на її роботу суттєво вплинули відключення електроенергії. Сумська філія Суспільного не належить до критичної інфраструктури, тож світло тут вимикають за графіком погодинних відключень.
У редакції є резервні засоби живлення і за відсутності електроенергії Валентина має підключення до інтернету й можливість готувати та монтувати новини. Проте, для роботи у студії й записів передач необхідна електроенергія, тож журналісти підлаштувуються під графіки погодинних відключень. Зазвичай, із гостями узгоджують день запису й домовляються, що точний час інтерв’ю визначать, коли будуть оприлюднені графіки відключень світла на наступну добу.
Валентина Москвіна в студії. Фото: “Трибуна.Суми”
Із огляду на безпекову ситуацію в регіоні на Суспільному розроблені плани евакуації. Так, влітку 2025 обговорювалася можлива релокація радійців та їхніх сімей в інше місто. Валентина Москвіна говорить, що переїжджати не хотілося. До того ж, їй важко уявити роботу регіональних кореспондентів не на місці, а з іншої області. Тож, поки залишаються у Сумах і планують евакуйовуватися, лише якщо небезпека не залишить інших варіантів.
Розвиток попри часткову втрату фінансування
Натомість колеги із «Кордон.Медіа» вже мають досвід евакуації частини редакції. Улітку 2025 року вони релокували родини працівників із дітьми та вагітну співробітницю. Тоді для них винаймали житло в безпечніших регіонах України. У редакції також існує детально прописаний план на випадок погіршення ситуації із зазначенням ролі кожного з команди.
Як і для багатьох інших редакцій в Україні, для «Кордон.Медіа» 2025 рік розпочався припинення фінансування USAID. На той час більша частина коштів, на які утримували редакцію, була саме від цього донора. Медіа призупинило частину проєктів. Саме грантами від USAID покривалася робота воєнкорів, які виїжджали по Сумській області й фіксувати наслідки обстрілів.
За словами співзасновниці «Кордон.Медіа» Альони Яцини, редакція змогла подолати цей виклик й уникла звільнень чи затримки заробітної плати. У складній ситуації медіа врятували кошти, які акумулювали з комерційних проєктів – продажу фото та відео і співпраці з національними та іноземними медіа.
На початку 2025 року в «Кордон.Медіа» працювали 16 людей. Альона Яцина говорить, що аби продовжувати їх утримувати, вони мінімізували усі видатки і значно збільшили навантаження на операційну частину команди. Редакції вдалося зберегти колектив і якість контенту: журналісти продовжували виїжджати у межах регіону й сконцентрувалися на наслідках прильотів та житті цивільних під вогнем. Змушені були припинити лише найзатратніший проєкт – «Наші їб*ашать», за яким воєнкори виїжджали до місцевих військових по всій лінії фронту – на Донбас, Харківщину, Запоріжчину.
За 2025 рік команда «Кордон.Медіа» розширилися до 26 людей. У редакції відкрився дата-відділ, який займається розслідуваннями на базі відкритих даних. А вже у 2026 році тут запустили суспільно-політичний відділ, який буде писати про соціальні проблеми та політичне життя. Ще одним новим напрямом роботи стало висвітлення на Сумщині судових процесів щодо російських воєнних злочинів.
Редакція “Кордон. Медіа” нині налічує 26 людей. Фото: “Кордон. Медіа”
У 2026 році редакція «Кордон.Медіа» планує закупити антидронові рушниці. За словами співзасновниці «Кордон.Медіа», це спричинено тим, що FPV-дрони почали залітати вже і в місто, тож працювати воєнкорам стає складніше. Крім цього, у планах говорити про Сумщину ще гучніше й проводити більше офлайн-заходів для спільноти медіа, яку створили торік.
Медійниця говорить, що стало складніше отримувати гранти і вони почали стикатися з відмовами за своїми проєктними заявками. Також роботу ускладнює те, що донори почали ділити кошти на невеликі субгранти, намагаючись підтримати більше редакцій. Тож, на думку Альони, іноді на оформлення заявки та звітування може піти більше зусиль операційної команди, аніж вони отримають користі від реалізації проєкту.
Вона впевнена, що місцеві медіа будуть потребувати грантової підтримки ще кілька років після закінчення війни. Адже від цих коштів напряму залежить існування незалежних медіа, які, крім висвітлення ситуації в регіоні, ще й борються із фейками та російською пропагандою.
Ольга Панфілова, регіональна представниця Інституту масової інформації у Сумській області
