Коронавірус у волинських онлайн-медіа: зі стандартами і без

Волинські онлайн-медіа від початку карантину щоразу більше пишуть про коронавірус. Так, під час моніторингу ІМІ зафіксовано 26,4% новин про коронавірусну інфекцію від загальної кількості проаналізованих новин на п’яти популярних сайтах Волині. 

Моніторинг ІМІ тривав 9-13 березня 2020 року. Під аналіз потрапили сайти Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Перший.

Мета моніторингу: визначити кількість новин про коронавірус, джерела, на які посилаються у таких новинах, та наявність чи відсутність маніпуляцій в новинах про коронавірус. Загалом  було проаналізовано 871 новину, із них 230 новин - про COVID-19 .

Про джерела

Найбільше новин на цю тему опублікували на сайті Волинські новини – 55% від загальної кількості новин на сайті, Перший – 39,6%, Волинь24 – 16%, ВолиньPost – 16%,  Район.in.ua – 14%.

Дослідження показало, що найчастіше джерелами інформації на сторінках інтернет-видань стають інші українські та регіональні сайти. На п’яти волинських сайтах 58,5% джерел у новинах про коронавірус були посиланнями на всеукраїнські та регіональні сайти.

При цьому,  лише 1,7% джерел про коронавірус – з іноземних сайтів у волинських новинах, 4,6% – інформація від пресслужб, 6% – офіційних сайтів. 

Власних новин про коронавірус на сайтах було також небагато: лише 3,7%  від загальної кількості новин.

При цьому, не всі сайти достатньо ідентифікують власні новини. Наприклад, коли журналісти пишуть «про це стало відомо під час пленарного засідання  облради», аудиторії незрозуміло, кому це стало відомо і чи був журналіст на заході.

Небагато серед новин про коронавірус було джерел із соцмереж, де дописувачами є пересічні люди (3,4%), а не, приміром, офіційні сторінки установ. На джерела із офіційних сторінок  у соцмережах та месенджерах на п'яти волинських сайтах в новинах про коронавірус посилаються у 10% новин.  

Про маніпуляції

Під час моніторингу волинські сайти  писали про початок карантину через коронавірус, припинення авіасполучення з іншими країнами, нові зареєстровані випадки COVID-19, підозри на захворювання коронавірусом на Волині та в Україні загалом, закриття ринків та припинення курсування громадського транспорту, закриття кордонів, смерті від коронавірусу.

Журналістам під час написання новин про пандемію не завжди вдавалося брати за основу тільки наявні факти, що, в результаті, могло спричинити поширення паніки й маніпуляції.

Дійсно, топ-тема СOVID-19 вражала й іноді лякала. Без маніпуляцій при цьому на деяких сайтах не обійшлося. 

Варто зауважити, що не було виявлено маніпулятивних заголовків і новин у період моніторингу на сайтах Район.in.ua, ВолиньPost та Перший. А на сайті Волинь24 була опублікована маніпулятивна новина із заголовком «До Києва прилетів літак з Мілана: половина пасажирів кашляють і п'ють препарати від температури, – соцмережі. ВІДЕО».

Наразі відео, в якому колишній кандидат «Укропу» до Київради Антон Гура розповідає свою версію того, що відбувалося в літаку, з сайту видалено. Новина побудована на основі розповідей цього чоловіка, про те, що половина пасажирів кашляє, без інших доказів.

Нормальна практика, коли журналіст у заголовок бере цитату. Але заголовок при цьому має відповідати тексту в новині, а сказані слова не мають бути вирвані з контексту.

Однак неспівпадіння тексту із заголовком було зафіксовано в новині на сайті Волинські новини, де було зазначено, що по всій Україні закривають ринки та зупиняють транспорт. Однак на той час це стосувалося міста Радомишль Житомирської області. Варто зауважити, що сайт посилався на новину з «Української правди», де заголовок був коректним коректний й відповідав інформації станом на 13 березня.

Фейкових новин під час моніторингу сайтах не було. Здебільшого у новинах дотримувались стандартів.  

Про права і обов'язки

Медіа-юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров наголошує, якщо  інформація про коронавірус сприяє паніці – можливе притягнення винних осіб (незалежно від способу поширення інформації, у тому числі через мережу Інтернет) до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

До того ж, відповідно до законодавства, якщо журналіст випадково помилився, то «журналіст та/або засіб масової інформації звільняються від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що журналіст діяв добросовісно та здійснював її перевірку».

Відповідно до статті 32 Конституції України, статті 277 Цивільного кодексу України та норм інших законів спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

За словами Алі Сафарова, законодавство України також передбачає право на спростування і право на відповідь у осіб, стосовно яких поширено неправдиву інформацію, зокрема про наявність або відсутність в них хвороби (СOVID -19). Також вони мають право на відшкодування нанесеної моральної і матеріальної шкоди.  

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.