ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Коли журналістам не дають інформації, можна йти не лише до поліції, а й до суду: досвід на Закарпатті

10.02.2022, 09:28
Ярослав Гулан

Місцева рада відмовила в наданні публічної інформації; комунальне підприємство проігнорувало інформаційний запит… На жаль, в Україні все ще не рідкісна саме така ситуація, з якою можуть зустрітися медійники, особливо ті, що працюють у жанрі журналістських розслідувань. У найзахіднішій області, до речі, у 2020–2021 роках одним з найпоширеніших виявів перешкоджання професійній діяльності медійників було саме обмеження доступу до публічної інформації. То що ж робити, коли медійник отримує відмову в інформації? Оскільки за це в Україні передбачено кримінальну відповідальність, запитувачам насамперед варто звернутися до поліції, адже у факті ігнорування журналістського інформаційного запиту або ненадання відповіді на нього є ознаки кримінального правопорушення за статтею 171 Кримінального кодексу. Втім, на Закарпатті зафіксовано й іншу практику: йти до суду, щоб Феміда визначила, чи інфо публічна, та зобов’язала надати її на запит.

Нещодавно ми детально розповідали, про кейс закарпатської журналістки Олени Мудри, яка надіслала на адресу закарпатських податківців запит щодо суми сплачених податків за користування землею муніципальної форми власності з боку юридичної особи. Закарпатський окружний адміністративний суд визнав відмову податківців у наданні інформації неправомірною. Наразі, як відомо автору, справа з ініціативи представництва Державної фіскальної служби в суді на апеляції.

До суду дійшла й інша справа журналістки – щодо відмови Виноградівської міської ради надати їй на запит копії додатків до угод щодо транскордонного співробітництва, які реалізовувала міська рада та її комунальне підприємство. У позові медійниця Олена Мудра просила визнати протиправними дії міської ради щодо відмови в доступі до запитуваних документів та зобов’язати надати їй інформацію.

Заслухавши аргументи двох сторін – журналістки та міської ради – у Закарпатському окружному адміністративному суді дійшли висновку, що "відмова відповідача в наданні публічної інформації на запит позивача від 25 серпня 2021 року з підстав, викладених у листі від 31 серпня 2021 року № 02-26/82 (це офіційна відповідь міськради. – Авт.), є протиправною".

"Враховуючи вказані обставини та докази в їх сукупності, суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача достатньо буде зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 23 серпня 2021 року з урахуванням висновків суду", – йдеться в рішенні. Простіше кажучи, Феміда зобов’язала міську раду застосувати так званий трискладовий тест щодо визначення – чи запитувана інформація є суспільно значущою та з урахуванням результатів такого тесту повторно відповісти на запит журналістки.

На кінець січня рішення суду в міській раді не виконали – ймовірно, і представники Виноградівського муніципалітету, як і згадані на початку податківці, підуть до суду апеляційної інстанції. Час для цього в них ще є – до 11 лютого.

Як бачимо, у двох випадках Олена Мудра, отримавши відмову на журналістський інформаційний запит, не зверталася до поліції за ознаками злочину щодо перешкоджання журналістській діяльності, а пішла шукати правди в суді.

"Я зверталася до Виноградівської міської ради декілька разів щодо запитуваної інформації як журналістка. Міська рада кілька разів відмовляла в її наданні, – пояснює ситуацію Олена Мудра. – Після чергової відмови спільно з медіаюристами ухвалили рішення звернутися до суду. Чому не до поліції? Тому що на той момент у мене в поліції вже перебувала подібна справа щодо перешкоджання моїй професійній діяльності, яку розслідують уже понад рік. Цю справу поліція закривала і поновлювала за рішенням суду. Тому, на мою думку, дії місцевої поліції в такому разі малоефективні, зі свідомим затягуванням досудового розслідування. Звернення до суду щодо перешкоджання професійній діяльності дає сподівання на швидше вирішення ситуації, оскільки на подібні справи є конкретні терміни розгляду. І, як виявилося на практиці, розгляд цієї справи в суді дійсно виявився ефективнішим, ніж вона була б зараз на досудовому розслідуванні поліції".

"Говорячи про можливість звернення журналіста до поліції і звернення до суду, треба розуміти, що йдеться про два різні способи впливу, – зазначає медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко. – Заява в поліцію спрямована на покарання порушника, але формально вона не веде до фактичного надання запитуваної інформації. Звернення до суду спрямоване на отримання запитуваної інформації, але не веде до покарання конкретного посадовця-порушника".

На думку медіаюриста, поєднувати ці дві речі могло б звернення до уповноваженого ВРУ з прав людини, який ініціює притягнення до адміністративної відповідальності посадовців, але також може і видати припис про усунення порушення (зокрема, про надання інформації). Проте ця опція доступна для пересічних запитувачів інформації, а не журналістів. Щодо останніх, як відомо, у парламенті минулого скликання запровадили кримінальну відповідальність за відмову в доступі до інформації саме медійникам. Тобто сьогодні, констатує Роман Головенко, справи відмови в інформації журналістам – це вже не сфера компетенції уповноваженого, принаймні поки поліція не відмовила їм у відкритті кримінального провадження за фактом написаної заяви.

То що ж робити медійникам, отримавши чергову відмову в доступі? Йти до поліції з надією на покарання порушника, але без гарантії, що таку інфо таки дадуть? Чи йти до суду з надією, що там вплинуть на отримання публічної інформації, але майже без шансів на притягнення конкретних посадовців до покарання? Це все, напевне, вирішувати конкретному медійнику чи медійниці з урахуванням їхніх конкретних робочих пріоритетів. Утім, звертатися до правоохоронців чи судової влади в будь-якому разі варто – адже реагування самих журналістів і журналісток на порушення їхніх професійних прав стане запорукою, що в майбутньому фактів таких порушень, а отже і приводів для скарг, може бути менше.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House.

Liked the article?
Help us be even more cool!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!