Якщо інфо важлива, має бути доступною. На Закарпатті суд вирішив: податківці неправомірно відмовили медійниці в доступі

Є на світі країни, де податки – річ мало не сакральна, інфо про сплачені збори – публічна і навіть може бути предметом гордості для конкретного платника. На жаль, поки що це не про Україну. А інформаційні запити журналіста чи журналістки про сплачені податки якого-небудь підприємства (навіть якщо йдеться про податок за користування муніципальними активами) можуть обернутися на чергову відмову в доступі та чергову судову справу, якщо запитувач чи запитувачка таки надихнуться йти шукати правди до Феміди. На Закарпатті справа до суду таки пішла, і суд таки зобов’язав податківців проаналізувати, чи є запитувана інфо про сплачені податки суспільно значущою.  

Йдеться про кейс журналістки проєкту "ПравдаЄ" Олени Мудри, яка надіслала на адресу закарпатських податківців запит щодо суми сплачених податків за користування землею муніципальної форми власності з боку юридичної особи – ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад". Запит надіслано в межах підготовки журналістського матеріалу щодо користування землями сільськогосподарського призначення, які не є приватною власністю.

Податківці відмовили журналістці в доступі, зокрема – посилаючись на статтю 17 Податкового кодексу України, згідно з якою платник податків має право на нерозголошення контролювальним органом відомостей про такого платника без його письмової згоди.

Журналістка Олена Мудра звернулася зі скаргою до уповноваженої з прав людини щодо відмови в доступі, втім отримати запитувану інформацію це не допомогло. В офісі омбудсмена, по суті, стали на сторону податківців: мовляв, не можна надавати інформацію про платника податків без його згоди.

Тоді журналістка пішла шукати правди в суді: звернулася Закарпатського окружного адміністративного суду. Результат – суд визнав відмову податківців у наданні інформації неправомірною. Маленька, та все ж перемога.

На суб’єктивну думку автора, інформація про сплату податку за користування муніципальними активами, як-от приміщення, землі, інше майно, не мала б становити комерційної чи будь-якої іншої таємниці. Адже якщо майно належить громаді, то чого жителі цієї громади та й усі інші зацікавлені не можуть знати про вигоди, які є для муніципалітету від користування майном? Питання риторичне. Втім, як бачимо, реалії інші, зокрема й тлумачення податківцями норм законодавства України.

Хоча, до речі, нещодавно в парламенті зареєстрували законопроєкт, яким пропонується відкрити для широкого загалу інформацію про суми нарахованих та сплачених громадянами податків. Якщо інформація про фізичних осіб буде відкритою, то про юридичних мала б бути такою тим більше.

Втім, повернемося до рішення суду. Податківці заперечили позовні вимоги журналістки, мотивуючи це тим, що запитувана "інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб'єкта підприємницької діяльності та її неправомірне розголошення може нанести шкоду діловій репутації товариства".

Відтак суд констатував: "У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вжиття відповідачем (себто податківцями. – Авт.) заходів щодо надання письмової згоди платником податків – Відкритим акціонерним товариством "Агропромислова група "Закарпатський сад" щодо надання інформації (доступ чи її розголошення) про сплачені ним суми податків".

Також суд констатував, що в Головному управлінні Державної податкової служби в Закарпатській області, відмовляючи в доступі на інформацію, не застосували так званого трискладового тесту. Останній, як відомо, передбачений у законодавстві: завдяки його застосуванню розпорядник визначає важливість та суспільну значущість запитуваної інформації.

Суддя Сергій Гаврилко ухвалив: дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо відмови в наданні відповіді на запит визнати протиправними. Суд зобов’язав податківців повторно розглянути інформаційний запит журналістки та надати на нього обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду, зокрема провівши "трискладовий текст".

Станом на кінець листопада, поінформувала автора Олена Мудра, податківці не надіслали їй нової відповіді на виконання рішення суду першої інстанції, водночас у неї немає інформації й щодо апеляції з боку податківців. У будь-якому разі журналістка сподівається, що, навіть якщо буде подана апеляція, суд вищої інстанції підтвердить правомірність рішення Закарпатського окружного адміністративного суду. Адже судова практика щодо подібних випадків в Україні є. Наприклад, на Волині суди першої та апеляційної інстанцій підтвердили право журналістки отримати інформацію про суми сплачених податків агропідприємствами: Феміда вирішила, що інформація – скільки кожне підприємство окремо сплатило податків – є суспільно значущою.

Сподіватимемося, що подібний успішний кейс щодо права суспільства знати про те, скільки податків конкретні підприємства платять до їхніх бюджетів, буде безпосередньо і на Закарпатті. Й така інфо насамперед стане доступною на запити журналістів і журналісток за п'ять робочих днів – без перерв на судові тяганини, що можуть тривати місяці та інколи роки. Тоді, безсумнівно, медійники та медійниці матимуть змогу оперативно готувати свої матеріали, зокрема й у жанрі журналістських розслідувань, – без перешкоджань свободі слова з боку державних розпорядників публічної інформації.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.