ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Харків. Медіа. Пiдсумки

31.12.2021, 09:56
Олена Лептуга

Моніторинги Інституту масової інформації завжди базуються на чіткій методології й неупереджені в оцінках. Підсумковий блог – це ще й про власні переживання й спостереження за медіаситуацією в регіоні. 

Топові теми (окрім криміналу)

Пандемія COVID-19 і позачергові вибори мера Харкова – теми, що не зникали з новинної стрічки місцевих медіа. Вони стали для харківських медійників перевіркою на професіоналізм, а для читачів – тестом на стійкість до маніпуляцій. Про вибори далі буде, а поки топові "ковідні історії":

"Привитые люди не просто массово болеют, а массово умирают", – иммунолог" – під таким заголовком вийшло інтервʼю імунолога Андрія Волянського. Лікар  без посилання на офіційні джерела заявив: "То есть привитые люди не просто массово болеют, а массово умирают. Обработаны данные почти 700 тысяч инфицированных. За три недели в Великобритании заболело 277 504 полностью вакцинированных и 275 845 непривитых, умерло 2285 полностью привитых и 730 непривитых. Летальность среди вакцинированных заболевших около 0,8%, среди непривитых – около 0,3%" (newsroom.kh.ua).

Карантинний репортаж з АТБ. Його героями стали "сгорбленная старушка", що шукає сірники; "бухгалтер Марина", яка зайшла по батарейки для тонометра мами; "женщина", яка жаліється чоловікові; "финансист Анжела", що не розуміє, навіщо карантин, і просто харків’яни, обурені рішенням Кабміну: "Маразм крепчал", "полный идиотизм", "театр абсурда", "дурдом", "бардак", "чудо чудесное", "квартал 95" – какими только эпитетами ни сопровождают харьковчане свое возмущение решением Кабмина".

Вечерний Харьков

Вибори й "джинсовий король"

Результати моніторингів Інституту масової інформації та проєкту Infokrime.Kharkiv виявили найбільшого замовника немаркованої реклами та політичної джинси – тоді тимчасового, а наразі офіційно обраного очільника Харкова Ігоря Терехова.

Ще в липні медіа написали на надзвичайно "соціально значущу" тему – "Терехов завел Instagram". В.о. Харківського голови Ігоря Терехова зображено як наступника померлого Геннадія Кернеса. А вже у вересні він лідирував серед інших замовників політичної джинси.

У жовтні Ігор Терехов теж був у центрі уваги, "гастролюючи" заходами, про що компліментарно розповідали переважно сюжети "Харьковских известий", а також публікації SQ, "Город Х". Тільки за пʼять днів він побував на відкритті дитсадка, на зборах громадських діячів, на зустрічі з підприємцями, у кількох школах, на встановленні острівка безпеки в спальному районіна виставці собак та здійснив особисте приймання. Причому тема зустрічей не завжди відповідає місцю зібрання. Так, у сюжеті "Харьковских известий" "В школе №161 прошло родительское собрание с Игорем Тереховым" ідеться про те, що "Отопительный сезон в Харькове начато вовремя. В детских садах, школах, больницах тепло. Подключены уже и большинство жилых домов. Эта тема стала топовой во время встречи главы города Игоря Терехова с родительской общественностью Немышлянского района".

Звичайно, не всі матеріали, де Ігор Терехов є ньюзмейкером, є маніпулятивними. Однак констатуємо максимальну інфоактивність тодішнього виконувача обов’язків мера Харкова. Такий висновок роблять і представники ОПОРИ в Харківській області. Станом на 21 жовтня 2021 року, за даними офіційних звітів, найбільше грошей на свою передвиборчу кампанію витратив саме Ігор Терехов – понад 7 мільйонів гривень.  До 21 жовтня кандидат витратив на кампанію 7,174 млн грн, з яких 1,62 млн грн – на виготовлення матеріалів передвиборної агітації, 1,297 млн грн – використання ЗМІ, 316 тис. грн – розміщення матеріалів у мережі Інтернет, 3,86 млн грн – зовнішня реклама. 

Передвиборчий період пожвавили друковані медіа. У жовтні в Харкові активно роздавалися газети чотирьох кандидатів на посаду міського голови: Михайла Добкіна, Олександра Скорика, Дмитра Марініна та Ігоря Терехова. 

ОПОРА

Правоохоронці, журналісти й нежурналісти 

Протягом поточного року правоохоронні органи Харківської області здійснювали досудове розслідування у 24 кримінальних провадженнях, які стосувалися перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (зокрема, за ч. 1 ст. 171 Кримінального Кодексу України). Ще 12 злочинів залишаються без рішень. За 2021 рік можемо констатувати більшу відкритість правоохоронних органів і готовність обговорювати болючі питання. У травні й жовтні відбулися зустрічі в Харківській обласній прокуратурі, зокрема за участю першого заступника керівника обласної прокуратури Володимира Лимара. 

Про взаємодію з журналістами говорила й речниця територіального управління НАБУ в Харківській області Майя Каштан під час дискусії в Харкові "Як зберегти якісну журналістику для суспільства?" від Комісії з журналістської етики. 

Поряд із захистом прав журналістів стоїть не менш важливе питання – відокремлення медійників від осіб, які тільки імітують журналістську діяльність, не маючи регулярних публікацій, систематично порушуючи професійні стандарти чи зовсім не працюючи в ЗМІ. Псевдожурналісти використовують посвідчення як засіб захисту своїх подекуди протиправних дій. Останній такий випадок стався в грудні:

Скан Харківської обласної прокуратури

Обговорення проблеми так званих "корочок" поставало й під час дискусії на  Правозахисному форумі "Свобода вираження поглядів в часи збройного конфлікту". Ухвалення змін до закону про медіа могло б покращити ситуацію, бо наразі бачимо зниження довіри до журналістів. 

"Бантик"

Цьогоріч ІМІ особливо активним був у регіонах: онлайн-тренінги, вебінари й польові тренування – усе це принесло результати.

Жовтневий моніторинг виявив, що показники відповідності професійним стандартам у харківських онлайн-медіа є доволі високими й коливаються від 97,3% до 70%. Основні порушення стосувалися дотримання критерію збалансованості – 81,6% відповідності. Відокремлення фактів і коментарів становить 86,4% відповідності, а достовірність – 88,8%. 

А серпневий виявив позитивні зрушення щодо використання, тобто невикористання, "мови ворожнечі" в харківських онлайн-виданнях. У 2019 році відсоток неприйнятних формулювань щодо етнічних груп, жінок / чоловіків і літніх / молодих людей становив 1,54%. 2020-го відсоток зменшився до 0,5%. Цьогорічний моніторинг десяти регіональних ЗМІ з 9 до 11 серпня 2021 року включно* не виявив жодного порушення у 855 матеріалах.

Сподіваймося, що 2022-й стане для харківських медійників часом поступу до абсолютного дотримання професійних стандартів і обійдеться без нападів і перешкоджань.

Олена Лептуга, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!