Повномасштабна війна триває, і для Харкова цей рік став одним з найважчих від початку вторгнення: постійні обстріли, блекаути, холод, руйнування інфраструктури, виснаження людей і вимушені зміни в щоденному житті міста. У таких умовах трансформується й медійний простір – змінюються теми, голоси та пріоритети. Водночас помітно, що питання гендерного балансу відходить на другий план: жінки значно рідше виступають у ролі експерток, а серед героїв матеріалів вони з’являються епізодично. Цей дисбаланс не лише відображає наслідки війни, а й впливає на те, як формується публічне бачення реальності прифронтового міста.
Інститут масової інформації провів щорічне дослідження гендерного балансу в медіа, і висновки невтішні. Вибірково було досліджено 250 новин. До аналізу цього року потрапили Ґвара Медіа, Kharkiv Today, 057, SQ та Vgorode. Метою дослідження було виявити, чи медіа використовують сексизм, гендерну дискримінацію, об’єктивізацію та ейджизм у написанні новин.
Минулого року у 250 новинах ми зафіксували всього 10 жінок-експерток проти 80 чоловіків-експертів. Тобто в новинах було близько 11% жіночих експертних голосів. Серед героїв матеріалів ситуація була дещо кращою, але дисбаланс зберігався: 63 (25%) героїні проти 104 героїв (42%). Водночас 32% новин узагалі не містили згадок людей, що додатково зменшувало видимість різних голосів.
У 2026 році загальна кількість експерток дещо зросла – до 14, однак за 125 чоловіків-експертів їхня частка залишається низькою і становить близько 10% загальної кількості експертів і експерток у новинах. Серед героїв матеріалів зафіксовано 53 героїні та 83 герої, тобто приблизно 39% жіночої присутності. Кількість новин без людей цього року помітно зросла і досягла 54% загальної кількості новин, що також обмежує представленість різних соціальних груп у медійному просторі. Крім того, у дослідженні цього року взагалі не було зафіксовано коментарів експерток-військовослужбовиць.
Експерти й експертки: є лише дисбаланс
Розподіл за темами показує, що видимість жінок як експерток і героїнь у новинах напряму залежить від воєнного контексту регіону. Серед експерток найбільше коментарів припадає на теми соціальних наслідків війни, а саме 5 із 14 експерток, які загалом були залучені до коментування в усіх медіа – від відновлення інфраструктури до життєзабезпечення громад, а також на соціальну сферу, де були три експертки й не було чоловіків-експертів, та окремі суспільні й культурні питання. Натомість у темах безпеки, політики, економіки та кримінальних подій жіноча експертиза практично відсутня. Чоловіки ж домінують саме в “жорстких” темах – бойових діях і наслідках війни, що формує асоціацію експертності передусім із чоловічими голосами.
Схожа картина простежується і серед героїнь новин. Найчастіше вони з’являються в матеріалах про соціальні наслідки війни й становлять 83% загальної кількості героїв і героїнь, а також у кримінальних новинах і надзвичайних подіях – 26% згадок жінок. Це свідчить, що жінки переважно представлені як потерпілі або очевидиці подій, тоді як у темах політики, економіки, міжнародних процесів чи суспільних рішень їхня присутність мінімальна. Отже, тематичний розподіл підсилює гендерну асиметрію: чоловіки частіше виступають носіями експертної думки та дієвими суб’єктами подій, тоді як жінки – переважно героїнями матеріалів у контексті переживання наслідків війни.
Серед усіх проаналізованих онлайн-медіа саме Ґвара Медіа демонструє найвищий рівень залучення жінок як експерток у новинних матеріалах. У вибірці з 50 новин редакція використала дев’ять коментарів експерток, що становить 18,37% загальної кількості експертів і експерток у новинах медіа. Йдеться про фахівчинь з різних сфер суспільного життя – зокрема, медицини, освіти, енергетики та інших галузей, які безпосередньо впливають на щоденне життя громади. Цей показник вигідно відрізняє медіа від інших учасників моніторингу, де участь жінок у ролі експерток залишається епізодичною або відсутньою.
Важливо й те, що експертні коментарі жінок у матеріалах Ґвара Медіа не зводяться до “традиційно жіночих” тем, а охоплюють сфери публічної політики, критичної інфраструктури та соціальних послуг. Це розширює уявлення аудиторії про фахову роль жінок у суспільстві та сприяє формуванню збалансованішого інформаційного простору. Попри те що 18% не можна вважати гендерним паритетом, цей показник демонструє системні редакційні зусилля щодо пошуку різноманітних джерел експертної думки.
Друге місце за рівнем залучення жіночої експертизи посідає SQ, однак показник тут значно нижчий: лише три згадки експерток у 50 новинах, що становить приблизно 8% згадок із загальної кількості експертів і експерток у медіа. Тематика цих коментарів також стосується суспільно важливих сфер, передусім освіти та медицини.
Зокрема, у матеріалі про відкриття нової підземної школи в Дергачівській громаді експертні коментарі надали начальниця управління освіти, культури і молоді Дергачівської міської ради Вікторія Балюк та директорка Дергачівського ліцею Вікторія Данилів. Їхні пояснення дозволили розкрити значення безпечного освітнього простору для громади в умовах війни. Ще один випадок залучення жіночої експертизи стосувався медицини: у новині про збільшення випадків переохолодження в регіоні завідувачка відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Юлія Мірошніченко розповіла про ризики цього стану, способи запобігання йому та особливості надання допомоги.
У новинній 057.ua зафіксовано лише один випадок залучення жінки як експертки – це становить 4% загальної кількості експертів і експерток. Коментар стосувався медичної тематики, що вкотре підтверджує тенденцію: жіноча експертиза найчастіше з’являється в матеріалах, пов’язаних зі сферою охорони здоров’я.
Vgorode та KharkivToday написали 50 новин без залучення жінок-експерток.
Героїні й герої новин у регіоні
У харківських онлайн-медіа зафіксовано 53 героїні та 83 герої матеріалів. Це означає, що жінки становлять близько 39% згадок у новинах, тоді як чоловіки згадувались у 61% випадків. Хоча чоловіки залишаються більш видимими, така пропорція свідчить про відносно помітну присутність жіночих історій у медійному просторі. Водночас жодна з героїнь не представлена як військовослужбовиця, що може свідчити про недостатність висвітлення ролі жінок у секторі безпеки та оборони навіть у прифронтовому регіоні.
Порівняно з 2025 роком суттєвого прориву в гендерному балансі не відбулося. Торік у матеріалах фігурували 63 героїні та 104 герої, що становило приблизно 38% жіночої присутності. Отже, частка жінок серед героїв новин майже не змінилася, хоча їхня абсолютна кількість у 2026 році зменшилася. Це свідчить про стабільність тенденції: жінки залишаються помітними як учасниці подій і соціальних процесів, однак чоловіки продовжують домінувати в публічному представленні досвіду та історій життя міста.
Найбільшу кількість героїнь у межах дослідження зафіксовано в матеріалах 057.ua: у 50 проаналізованих новинах жінки виступали героїнями 19 разів, що становить 46% загальної кількості героїнь і героїв. Найчастіше вони з’являлися в матеріалах, пов’язаних з бойовими діями, соціальними наслідками війни та кримінальними подіями. Це свідчить про те, що медіа активно висвітлює жіночий досвід переживання війни та її впливу на повсякденне життя громади. Так, найбільше жінок у новині зафіксовано в історії від 4 лютого про обстріл російськими військами Харківської області. Внаслідок цього постраждало 11 жінок різного віку і 5 чоловіків.
У матеріалах Ґвара Медіа під час аналізу зафіксовано 17 героїнь в 50 новинах, що становить 55% загальної кількості героїв та героїнь. Це один з небагатьох випадків останніми роками, коли кількість жіночих історій перевищує чоловічі, що свідчить про помітне розширення жіночої видимості в новинному контенті. Водночас тематичний спектр цих матеріалів залишається подібним до інших медіа регіону: більшість героїнь з’являється в новинах, що розповідають про соціальні наслідки війни. Така сфокусованість відображає реалії прифронтового життя, де саме ці події формують повсякденний досвід громади. Ймовірно, подібна тенденція зберігатиметься й надалі, допоки Харківщина залишається зоною активних бойових дій, а медіа продовжують документувати вплив війни на життя людей.
У новинах Vgorode та KharkivToday жінки значно рідше виступають героїнями матеріалів. У Vgorode зафіксовано дев’ять згадок героїнь, або 32% загальної кількості героїв і героїнь, тоді як чоловіки згадуються 19 разів, або 78%. Схожа ситуація і в KharkivToday: сім новин про жінок (32% загальної кількості героїв і героїнь) проти 15 згадок чоловіків-героїв (78% загальної кількості героїв та героїнь). Така пропорція свідчить про переважання чоловічих історій у новинному контенті цих медіа та загальну тенденцію меншої видимості жіночого досвіду в публічному просторі.
У матеріалах SQ жіночі історії майже не представлені: зафіксовано лише одну героїню проти 13 чоловіків-героїв. Водночас жінка з’являється в новині кримінальної тематики, тоді як чоловіки фігурують у значно ширшому спектрі сюжетів. Це підкреслює дисбаланс у видимості жіночого досвіду та обмежене представлення жінок у новинному порядку денному медіа.
Висновки
Загалом моніторинг показує, що в харківських онлайн-медіа жінки залишаються менш видимими, ніж чоловіки, хоча ступінь цього дисбалансу різниться залежно від редакції. В окремих випадках – як у матеріалах 057.ua чи Ґвара Медіа – жіночі історії з’являються доволі часто і навіть можуть переважати, однак більшість із них стосується бойових дій та соціальних наслідків війни. В інших медіа, наприклад Vgorode, KharkivToday і особливо SQ, чоловіки значно частіше виступають героями новин, а жінки залишаються епізодичними персонажами. Це свідчить не так про редакційну політику, як про контекст прифронтового регіону: новинний порядок денний формується війною, безпекою та кримінальною хронікою, де традиційно домінують чоловічі історії. Водночас навіть у цих умовах медіа мають можливість ширше показувати досвід жінок – не лише як потерпілих або свідок подій, а як активних учасниць життя громади.
Юлія Напольська, представниця Інституту масової інформації в Харківській області
