Дві справи щодо злочинів проти журналістів на розслідуванні, три – закрито: медійні підсумки на Закарпатті

За перші п’ять місяців 2021 року ситуація щодо ймовірних кримінальних правопорушень проти працівників медіа в найзахіднішому регіоні країни така: справ до суду з обвинувальними актами не скеровано, а три з п’яти розпочатих цього року кримінальних проваджень уже закрито, оскільки факту злочину не встановлено. Новини із залів судових засідань не тішать, оскільки там не встановлюють, винні чи ні обвинувачені, а констатують "давність" ймовірних кримінальних подій.

За даними Прокуратури Закарпатської області, за перші п’ять місяців року в Єдиному звіті про кримінальні правопорушення обліковано одне правопорушення за статтею 171 Кримінального кодексу ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та одне за статтею 345-1 Кримінального кодексу ("Погроза або насильство щодо журналіста"). Станом на початок червня досудові розслідування в обох випадках тривали.

Тож наразі не прогнозуватимемо, чи дійдуть ці справи до суду, а чи будуть закриті поліцією (за згоди прокуратури) на підставі "відсутності події кримінального правопорушення". Звісно, хотілося б, щоб таки був варіант перший, адже це стане своєрідним сигналом потенційним "любителям" вставляти палиці в роботу медійників – починаючи від ігнорування відповідей на інформаційні запити й закінчуючи рукоприкладством – не робити такого та пам’ятати про невідворотність покарання.

За даними прокуратури Закарпаття, цього року три кримінальні провадження, відкриті за статтею 171 Кримінального кодексу за перші п’ять місяців року, уже закрито на підставі частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Простіше кажучи, правоохоронці не встановили в подіях, щодо яких звернулися заявники чи заявниці, факту кримінального правопорушення щодо роботи журналістів.

Звичайно, давати оцінки такій статистиці, не знаючи імен заявників і заявниць та обставин їхніх справ, – річ не вдячна. Тим більше що на Закарпатті, як і в Україні, нині є чимало людей із сумнівними журналістськими посвідками й із ще сумнівнішою "журналістською" діяльністю. Ці люди також можуть звернутися зі скаргами до правоохоронців, і ці скарги можуть відбитись у статистиці щодо кримінальних проваджень за "журналістськими" статтями. Зокрема, і закритих у зв’язку з відсутністю в певних подіях ознак криміналу.

Утім, констатуємо: якщо ж справи за очевидних ознак кримінального правопорушення щодо роботи журналістів і журналісток розвалюватимуться в судді чи ще на етапі досудового розслідування, це точно не створить передумов безпечної роботи медійників у закарпатському регіоні й не додасть іміджу нашій країні як такій, де забезпечено свободу слова.

За даними прокуратури, з  1 січня по 1 червня 2021 року на Закарпатті не було обліковано кримінальних проваджень за статтями 347-1 ККУ ("Умисне знищення або пошкодження майна журналіста"), 348-1 ККУ ("Посягання на життя журналіста"), 349-1 ("Захоплення журналіста як заручника").

У відповіді з Прокуратури Закарпатської області на інформаційний запит автора не згадується про передані цьогоріч справи до суду, тож, можемо припустити, таких випадків не було.

Водночас не можуть не викликати занепокоєння вже розпочаті судові справи щодо порушень прав журналістів у регіоні з минулих років. Так, у кримінальному обвинуваченні щодо перешкоджання журналістській роботі групи телеканалу "М-студіо" у 2015 році ухвалою Ужгородського міськрайонного суду в лютому 2021 року обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

У тому ж Ужгородському міськрайонному суді протягом півтора року так і не змогли провести підготовче засідання в обвинуваченні щодо нападу на журналіста в місцевому кінотеатрі. За інформацією автора, 8 червня підготовче засідання таки відбулося і на другу половину червня призначено наступне. Але й тут, ймовірно, у суді буде констатована давність події, адже з моменту самого інциденту вже минуло повні три роки.

Справа щодо обвинувачення ексголови Хустської районної ради в ненаданні відповіді на інформаційний запит журналіста "застрягла" в Закарпатському апеляційному суді: місцева прокуратура судиться щодо правильності свого обвинувального акта до суду першої інстанції. З огляду на те що факт відмови в публічній інформації на запит журналіста трапився у 2018 році, лишається висока ймовірність, що, коли ця справа таки потрапить на розгляд суду першої інстанції, Феміда і там констатує "давність".

Попри такі не зовсім втішні реалії медійникам варто звертатися до правоохоронців одразу, якщо є перешкода їхній професійній діяльності. Адже лише після такого звернення з’являється шанс, що порушники закону, порушники прав медійників і медійниць будуть справедливо покарані рішенням суду.

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.