Чверть новин топових онлайн-медіа Кіровоградщини стосуються навколовоєнної тематики

Останні дев’ять місяців тема війни не сходить зі шпаль як всеукраїнських так і регіональних медіа. Новини, огляди, офіційні брифінги, зведення з фронту. Усе це стало значною частиною нашого з вами інформаційного простору. 

Ми, звісно, знаємо та відчуваємо це, однак як часто насправді журналісти пишуть про війну та навколовоєнні теми? Чи використовують при цьому в матеріалах мову ворожнечі від якої, розуміємо, інколи ой як непросто відмовитись у цій тематиці.

Власне, ці питання ми досліджували у нашому черговому моніторингу, що тривав з 7 по 11 листопада та охоплював п’ятірку топових онлайн-видань області. Вже традиційно до нашого списку потрапили: Гречка, Без купюр, Точка доступу, CBN та Dozor.

Новини з присмаком війни

Як і очікувалось воєнна тематика в новинах зустрічається доволі часто. Хоча порівняно з іншими регіонами ми пасемо задніх. З 300 новин, що були опубліковані на сторінках загаданих ЗМІ у моніторинговий період, 70 так чи інакше стосувались війни, або майже кожна четверта новина так чи інакше стосувалася війни

Незважаючи на таку концентрацію подібних новин, є певні теми, які на Кіровоградщині не були висвітлені взагалі. Вся справа в географічному розташуванні регіону, певній віддаленості від фронту та відносно не частих випадках ракетних обстрілів. Мова йде про новини з окупованих територій, інформацію про цивільних жертв війни та соціальні наслідки воєнних дій. 

Найменше ж представлена тема внутрішньо переміщених осіб та біженців. За моніторинговий тиждень на сторінках 5 видань ми знайшли лише одну таку новину, яку опублікувала “Гречка”. Це менш ніж 1.5% від загального числа новин.

А от найбільше – 25% від загального числа “воєнних новин” припадає на категорію “інше”. Це повідомлення про підготовку та нагородження військовослужбовців, тематичні фотовиставки та зустрічі з родинами полеглих героїв. Новини й справді різноплавнові, тож підв’язати їх в якусь іншу категорію просто неможливо. Ще майже 16% це новини про військові дії на передовій та інформація про втрати серед військовослужбовців. Ідентичний кількісний показник і в текстів про роботу волонтерів та активістів. По майже 6% від загального числа тематичних текстів займають новини про міжнародну допомогу та кримінальні “воєнні” справи.

Що ж до показників нашої топ-5, то найчастіше воєнна тематика з’являлась “на шпальтах“ видань “Без купюр” та “CBN” – по 27% від загального числа новин відповідно. При цьому журналісти “Центральноукраїнського бюро новин” найбільшу увагу приділяються інформацї про жертви серед військових. Медійники інформують свою читацьку аудиторію фактично про кожного загиблого житель області, про якого повідомляє військове командування. Не важливо це був житель обласного центру чи одного з населених пунктів області.

А от “Без купюр” більше зосереджується на темах, в яких війна хоча і присутня, однак є, скоріше, фоном. До таких цікавих для пересічного читача текстів можна віднести життєствердне –  “Розвідник із Кропивницького збирає воєнні артефакти для шкільного музею” чи інформативне – “На Кіровоградщині почалися тактичні навчання, в одній з громад лунатимуть постріли”.

Варта окремого абзацу й “Точка доступу”. Це єдиний новинарний сайт області, який публікує щоденний звіт Міноборони. 

Крім того, журналісти видання відвідують переважну більшість панахид за полеглими героями.

На фоні активних колег по топовій п’ятірці онлайн-видань області, відверто здивувала низька кількість новин на воєнну тематику від порталу “Dozor” – лише 14% від загального числа новинних текстів. Єдине, про що писало видання за час проведеного нами моніторингу, це інформація про загиблих військовослужбовців і новина про придбання обласною радою обладнання для них бійців – “Апарат обласної ради придбав зенітний прожектор для системи ППО Кіровоградщини”. 

При цьому сказати, що “Dozor” ігнорує війну чи займає якусь споглядальницьку позицію, було б неправильно. Видання періодично публікує розлогі інтерв’ю з військовими, волонтерами та переселенцями, однак саме в новинному форматі війна у дозорівців явно не превалює.

А що ж по мові ворожнечі?

Скажу відверто, питання мови ворожнечі в текстах кропивницьких медійників мене турбувало найбільше. 

З одного боку, вислови типу “орки”, “рашисти” та подібні до військових країни-агресора допускали у своїх матеріалах навіть топові всеукраїнські видання. Як не як Комісія з журналістської етики визнала їх допустимими для вжитку. 

З іншого, переносити цю лексику на рівень регіональної журналістики не варто, навіть по відношенню до ворога. Та й в позавоєнних тектах зустріти узагальнено-глузливу чи образливу лексику, спрямовану на окремі верстви населення, дуже не хотілось. 

І в цьому питанні найрейтинговіші онлайн-видання області показали себе на відмінно. Жодної новини з трьох сотень опублікованих в період з 7 по 11 листопада не містили в собі подібних словесних оборотів. 

Підсумовуючи скажу – війна ще довго не сходиме зі сторінок новинних видань України. Тож наша з вами задача, аби ретрансльована в маси інформація була оперативною, повною, достовірною та різноманітною. 

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ в Кіровоградській області