Якого кольору «джинса» від Третьякова?

Упродовж 60 днів виборчої кампанії (з 8 серпня по 8 жовтня) веб-ресурси УНІАН та ТСН подали по 73 (сімдесят три!!!) «новини» про Олександра Третьякова. В середньому на день припадає більш, ніж по 1 повідомленню про заяви-роздуми цього політика, а упродовж 2 місяців виборчої кампанії нерідко траплялося так, що обидва сайти повідомляли про Третьякова 2-3 рази на день.

Чинний депутат, який на минулих виборах потрапив до парламенту за  списком політичної сили (НУНС), нині балотується по мажоритарному округу в Києві. Судячи з потоку  замовних матеріалів, який полився на голови користувачів інтернету, Третьякову дуже не хочеться розлучатися з депутатським мандатом, і саме тому, схоже, про вибір «морально-неморально» не йдеться.

                        Не треба й мікроскопа

Якщо переглянути весь список повідомлень, то можна помітити ще одну спільну закономірність: новини про Третьякова обидва ресурси дуже рідко подавали у вихідні. Зате на більшість робочих днів випало по 2, а на деякі – і по 3 подачі. Ця лавина заяв від політика, якого раніше УНІАН та ТСН згадували раз на кілька місяців, почалася 8 серпня, у день реєстрації Третьякова кандидатом у депутати.

Прикметно також, що відверту «джинсу» навіть не намагалися замаскувати ні її замовники, ні виконавці: майже всі повідомлення про Третьякова йшли на обох ресурсах, власником яких називають Ігоря Коломойського, не лише з однаковим текстом, а і з однаковими (дуже подібними) заголовками. 

Їх критикують – вони не чують

"Джинса" на сайтах Коломойского: за пять дней этой недели УНИАН и ТСН синхронно выдали 8 новостей о кандидате Третьякове без какой-либо пометки "реклама". Работают системно – по две публикации в день с фоточками из официальной фотосессии».

Однак і замовник, і виконавці проігнорували критику. Вони й досі (і є підозра, що все це триватиме ще днів 10 аж до самих виборів) продовжують ретранслювати в тому ж темпі й обсягах (часом тричі на день) передвиборчі заяви-роздуми-гасла «чесного й порядного» Третьякова з суцільним позитивом на його адресу, але з нульовою значимістю для суспільства. Наприклад, «Третьяков більше не буде фінансувати політичні партії» та «Третьяков запевняє, що пішов на вибори не через помсту», - це вузькоспрямований  «привіт» Об‘єднаній опозиції, яка не включила його у свій список. Ясна річ, що після того, як колишній помаранчевий соратник прикупив собі десь по 100  новин на двох веб-ресурсах (включно з донедавна дуже шанованим УНІАНом), нині всі яценюки-тимошенки-гриценки мали би кусати лікті від заздрощів, адже їм стільки «джинси» на таких сайтах навіть у сні не побачити.

                               Вибори, вибори…

Аби споживач беззмістовного інформаційного сміття  не губився у здогадах, для чого йому це знати саме зараз, чимало новини з фоткою кандидата  супроводжує  примітка: «Нагадаємо, що Олександр Третьяков балотується на виборах-2012 за мажоритарним округом № 218, що об'єднує частини Святошинського та Оболонського районів столиці».

Якщо ж примусити себе вчитатися в деякі новини, то можна запідозрити, що Третьяков має принаймні здогадуватися, що «джинса» - то не є чесний метод ведення виборчої кампанії, оскільки під виглядом новин читачеві подається написаний на замовлення рекламний матеріал без позначки «реклама».

Наприклад, 29 серпня УНІАН повідомив, що У 218-му виборчому окрузі столиці поширюється газета депутата ВР Володимира Ар'єва з нападками на кандидатів у нардепи по округу, зокрема на висуванця від партії «УДАР», а також опозиційного депутата Олександра Третьякова, який балотується шляхом самовисування.

Особливо «зворушливо» в цій замовній новині виглядає апелювання Третьякова до журналістських професійних стандартів: «Використання чорних технологій опозиційними кандидатами працює на інтереси влади. Я закликаю хорошого професійного журналіста Ар'єва більше не застосовувати таких методів. Вважаю, що люди повинні самі визначити, хто буде переможцем в цих змаганнях. А той, хто стає на шлях маніпулятивних технологій, веде себе до самознищення».

                      Чим «джинса» краща за гречку?

Прикладів повідомлень, у яких правильний кандидат Третьяков викриває і таврує  неморальні дії своїх конкурентів, у стрічках новин від УНІАН та ТСН чимало. Однак, судячи з того, що ці інтернет-ресурси продовжують регулярно подавати новини від Третьякова і про Третьякова, цей політик  навіть не здогадується, що замовні матеріали без позначки «реклама»– це не менше зло, аніж  те, що він сам критикує.  

Бо «джинса» - це брехня, загорнута в обкладинку новини чи статті, тобто, об‘єктивного журналістського матеріалу. (Якщо пан Третьяков не вірить нам, то хай спитає про це в наших колишніх колег - Ірини Геращенко та Ольги Герасим‘юк, які також, як і він, є депутатами парламенту від НУНС).                

 За «джинсу» пора відповідати перед законом

Що ж стосується того, хто продає (в даному випадку, Ігоря Коломойського), то тут з точки зору підприємця, який хоче мати зиск від свого бізнесу, у продажі «джинси», можливо,  також немає нічого страшного.  Якщо подивитися на цю проблему, виходячи з інтересів громади, то саме  на власникові медіа-бізнесу лежить найбільша  відповідальність за розміщення замовних матеріалів без позначки «реклама».  Якщо розглядати таку інформацію як товар (як сталь чи м‘ясо), то абсолютно очевидно що «джинса» - це неякісний продукт, тобто, непридатний до споживання. Крім цього, не слід забувати про соціальну відповідальність бізнесу, яка полягає не лише в тому, щоб працівники приватних підприємств вчасно отримували зарплатню та мали людські умови праці. Якщо говорити про медіа-бізнес, то тут поняття соціальної відповідальності набагато ширше. Від того, ЩО люди читають і чують, залежить стан душі й розуму кожної людини і цілої країни.

Журналіст «Української правди», який перший публічно звернув увагу на «джинсову» обрудку Коломойського і Третьякова, написав у своєму блозі  про нове явище: на минулих виборах така «джинса» була характерна для традиційних медіа – телебачення та газет. Зараз вона перекинулася на інтернет.  І наслідки цього всеохопного явища передбачити, на думку Лещенка, вже сьогодні нескладно.

Это – не просто обман избирателей, которым под видом новостей подают рекламу, написанную штабным пропагандистом.

Это – убийство рынка честной журналистики. Те издания, которые отказываются ставить рекламный материал без пометки "реклама", будут просто неконкурентоспособны – когда рядом есть издания, не брезгующие таким заработком на "джинсе".

Но самое главное, Коломойский не понимает, что, заработав за несколько недель выборов, он убивает стоимость сайта – а через него и всего агентства УНИАН, ставшего одним из пионеров независимой журналистики после распада Советского Союза».

Краще не скажеш. Залишається лише додати, що настав час запровадити законом відповідальність за «джинсу» - і для замовників, і для власників медіа. Бо, як показала теперішня виборча кампанія, моральний осуд на них не діє: собака гавкає, а вітер віє.