Вибори в Україні: кількість порушень прав журналістів зросла у 10 разів, а політичної «джинси» — у 37

У той період, коли кожен кандидат та партія мають наввипередки боротись за прихильність журналістів, навпаки зростає кількість випадків, коли журналістам «б’ють морду». Якщо кандидат в депутати влаштовує зустріч з виборцями чи навіть прес-конференцію і при цьому не пускає туди «неугодних» журналістів — то до нього вже виникає багато запитань. Та мало просто не пускати — журналістів ображають, погрожують, а то й б’ють за їх спроби зафіксувати публічні дії людини, що хоче стати народним депутатом і вирішувати долю країни.

Наприклад, у Львові у журналістів вимагали паспорти, щоб потрапити на прес-конференцію лідера «Нашої України» Віктора Ющенка. А в Луцьку на зустріч з Ющенком не пускали «непотрібних» журналістів. Як пояснила представниця «Нашої України»: «Це – передвиборча кампанія. І ми самі визначаємо, кого з журналістів хочемо бачити на прес-конференції, а кого – ні».

Представниця Комуністичної партії, нині депутат та кандидат в депутати Катерина Самойлик заборонила знімати себе на зустрічі з виборцями і заявила, що для «проведення її фіксації потрібно брати спеціальний дозвіл», а журналістку Тетяну Жученко ще й обізвала «шісткою Партії регіонів».

На Одещині помічник народного депутата побив журналіста телестудії ПравдаPRO Юрія Ребрика за те, що він знімав нардепа Віталія Барвіненка на святковому концерті до 200-ліття села. Сам концерт представник Партії регіонів просто використав для своєї політичної агітації. Та замість агітаційної листівки про кандидата журналіст отримав ляпаси від його помічника.

На Луганщині битися з журналістом не посоромився особисто кандидат — нині депутат Київради, лідер фракції «Блок Литвина» Валерій Мошенський. Він вдарив журналіста інтернет-видання «Molod-news» Івана Жеведя рукою у пах за те, що той знімав зустріч на відеокамеру.

Найчастіше журналістам перешкоджають виконувати їх професійні обов’язки, а також здійснюють напади та залякування.

Водночас все більше зростає кількість прихованої політичної реклами у ЗМІ. Про масову купівлю газетних шпальт перед виборами свідчать дані моніторингу всеукраїнських видань, що проводить ІМІ.

З січня ми спостерігали постійне збільшення кількості політичної «джинси», і у вересні вона досягла свого апогею — збільшення публікацій з ознакою замовності у 37 (!!!) разів, порівняно з початком року (моніторяться шість загальнонаціональних видань — «Комсомольская правда в Украине», «Факты», «Сегодня», «Корреспондент», «Коментарі» та «Український тиждень»).

Так, наприклад, у газеті «Комсомольськой правде в Украине» кожна п’ята публікація у вересні містила ознаки замовлення. «Комсомолка» навіть випустила спеціальний випуск, просякнутий «джинсою» Королевської, який роздають на вулицях безкоштовно. Звичайно, як звично подають таку рекламу, без жодного передбаченого законом маркування.

Водночас засобам масової інформації, які намагаються бути незалежними, стараються притримуватися двостороннього висвітлення подій та дозволяють собі критикувати владу, намагаються перекрити канали доступу до аудиторії. Всі вже знають про масове відключення кабельними операторами телеканалу ТВі. Але це не єдиний випадок.

Рішенням суду призупинили вихід ірпінської газети «Особистий погляд». Таким чином суд повністю задовольнив позов кандидата в народні депутати по одномандатному округу №95 та депутата міськради Ірпіня Дмитра Войцеха. Депутату не сподобалась стаття, де йшлося про листівки з антиагітацією Дмитра Войцеха, які невідомі поширили в Ірпені. На них кандидат у депутати зображений в нацистській формі. Під фото – текст про те, що Войцех «зрадив Партію регіонів». Журналісти припустили, що депутат сам міг бути замовником такої політтехнології, і якщо це так – порівнюють його з «Павліком Морозовим», «тушкою», «зрадником».

Знаходиться під загрозою закриття газета Харківської області «Зміївський кур’єр». За поданням регіонала, голови Зміївської РДА Євгена Мураєва суд виніс рішення про порушення газетою закону «Про вибори народних депутатів». Кандидату в народні депутати не сподобалась немаркована політична реклама від його конкурента. Про те, що це була саме реклама, свідчив договір, укладений між редакцією газети та самовисуванцем по 181-му округу Федором Веніславським. Видання вже програло два судових позови від Мураєва та апеляцію, і головний редактор Олександр Сумець передбачає, що газету можуть позбавити свідоцтва про реєстрацію до закінчення виборів.

Те, що біля замовної статті не було позначки «Реклама» – є однозначно порушенням. Але чомусь, наприклад, газету «Сегодня», яка неналежно маркує свою рекламу, вставляючи її в рубрики «Новости компаний», «Горячая линия», «Официально» і т.п., ніхто не штрафує. Що вже казати про ту ж «Комсомолку» чи «Факти» чи безліч місцевих видань, які взагалі ніяк не відділяють рекламних матеріалів від журналістських.

Чинять тиск і на харківську газету «Главное», яку пов’язують із бютівцем Арсеном Аваковим і вважають чи не останнім непровладним владі ЗМІ у Харкові. Харківщина за губернаторства регіонала Михайла Добкіна славилася тиском на ЗМІ. Почалось це ще в серпні-вересні 2011 року, коли були відключені опозиційні телеканали АТН, «Фора» і «Право-А/ТВК». Причиною їх відключення керівники компаній уважають тиск влади на непідконтрольні ЗМІ. Також оператор кабельного телебачення «Тріолан», контрольований міським головою, регіоналом Геннадієм Кернесом, відключив телеканал «Simon» — ретранслятора «ТВі».

До виборів в Україні залишається трохи більше півмісяця. І чим ближча дата 28 жовтня — тим більше журналістам створюють перешкоди під час виконання їхнього головного професійного обов’язку — інформувати про порушення громадянських прав і свобод. І замість відкритості та прозорості від кандидатів у депутати, представники ЗМІ отримують погрози та синці. Залишається лише сподіватися, що таких порушників покарають самі виборці у день голосування.

Ірина Чулівська, ІМІ