ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Підсумки та рекомендації за результатами парламентської виборчої кампанії в онлайн-медіа

14.08.2019, 18:03
Виборча кампанія відкрила три головних проблеми медіасфери в Україні – це вплив медіавласників на контент підконтрольних їм ЗМІ, засилля немаркованої політичної агітації та вплив Росії через проросійські медіа. Під час моніторингу ІМІ фіксував серйозне зростання кількості замовних матеріалів, зокрема і чорного піару. ЗМІ, що мають медіавласників, які брали активну участь у виборчій кампанії, працювали виключно на їхню користь і негативно висвітлювали інші партії. Проросійські медіа поширювали кремлівські наративи і підтримували проросійських політиків. Окрім цього, остання виборча кампанія продемонструвала, що медіа активно використовують у висвітленні виборів заангажованих експертів та недостовірні соціологічні опитування. Далі детальніше про висвітлення головних суб'єктів виборчого процесу у ЗМІ.   Немаркована агітація в загальнонаціональних та регіональних онлайн-медіа. Під час парламентської передвиборчої кампанії рівень матеріалів з ознаками замовності зріс більш ніж удвічі,  порівнюючи з президентською кампанією. Так, за три хвилі моніторингу (по п'ять діб кожна, загалом 15 діб) під час президентської кампанії було зафіксовано 414 матеріалів з ознаками замовлення, а за такий самий період парламентської кампанії – уже 849 матеріалів. Медіа продемонстрували залежність від редакційної політики медіавласників. Наприклад, близько 90% інформації з ознаками політичної агітації на сайті 112 каналу стосувалися політичної сили "Опозиційна платформа – За життя", схожа ситуація із сайтом каналу Newsone. Як стверджують українські ЗМІ, ці канали належать Тарасові Козаку, якого пов'язують з Віктором Медведчуком. Як пише Ліга Козак є лише фактичним власником, насправді реальним власником є Медведчук. Віктор Медведчук посідає третю позицію в списку ОПЗЖ. Тож така любов підконтрольних Медведчуку каналів до Опозиційної платформи є впливом власника на контент медіа. Проте це переважно стосується великих медіахолдингів до яких належать телеканали і їхні сайти. Інтернет-медіа, що не входять до холдингів, спромоглися продемонструвати незалежність і розміщувати джинсу всіх політиків, які її замовляли, наприклад сайт "Обозреватель". Головним замовником немаркованої агітації стала партія "Опозиційна платформа – За життя". За даними моніторингу ІМІ, цієї політичної сили стосувалося 46% матеріалів з ознаками замовлення. Головними темами, які вона використовувала, стали закінчення війни через переговори з лідерами "ЛДНР" та зниження тарифів на енергоносії шляхом домовленостей з Росією про пряме постачання газу. 8% матеріалів з ознаками замовлення стосувалися Юлії Тимошенко, яка для власного піару просувала популярні в суспільстві теми подолання бідності. Окрім великої кількості немаркованої агітації, ці вибори відзначилися великою кількістю немаркованої контрагітації (або чорного піару). Головними героями таких матеріалів стали Петро Порошенко та Володимир Зеленський. Кандидати в мажоритарних округах в центральних ЗМІ практично не піарились, натомість у регіональних ЗМІ більшість немаркованої агітації стосувалася саме мажоритарників. За даними ІМІ, близько 48% джинси в регіональних ЗМІ стосувалася кандидатів у мажоритарних округах. З регіональних медіа найбільше матеріалів з ознаками замовлення було розміщено в ЗМІ Тернопільщини, на цей регіон припало близько 13% таких матеріалів. Натомість найменше таких матеріалів зафіксовано в Рівненській та Хмельницькій області. Прогнозованим став і розподіл піару різних політичних сил за регіонами України. Наприклад, ОПЗЖ найактивніше піарилася на півдні, Опозиційний блок на сході, “Слуга народу” в центрі, а “Європейська солідарність” на заході. Відповідно, партії посилювали вплив лише на свій базовий електорат, не завойовуючи інші регіони.   Маніпуляції з експертами В українських ЗМІ існує цілий пул людей, яких титрують як "політичних експертів", "політологів" та "кандидатів політичних наук". Послугами цих людей активно користувалися політики під час виборчих кампаній для власного піару. Іноді під такими титрами ховалися представники окремих партій та люди, ними заангажовані. Їх використовували для того, щоб похвалити того чи іншого кандидата, покритикувати опонента або висловити думку, що вигідна конкретній партії. На жаль, під час виборів знайти справді незалежного політичного експерта досить важко, оскільки вибори для таких спеціалістів теж перетворюються на жнива, де є можливість добре заробити. В матеріалі “Експерти” на службі політиків: хто в ЗМІ захищає NewsOne, піарить Тимошенко та хвалить Медведчука”, ІМІ назвав конкретних експертів і на користь яких політичних сил вони працювали під час цієї виборчої кампанії. Журналісти мають ретельно підходити до вибору експертів під час виборчих кампаній, щоб не стати поплічниками політтехнологів та політиків – суб'єктів виборчого процесу.   Проросійські виборчі наративи в українських медіа У Росії активно писали про вибори до Верховної Ради України, проте основну увагу отримували лише кілька політсил – це "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", частково "Голос" і зовсім трошки – "Батьківщина" (а радше її лідерка, Юлія Тимошенко). Всі інші партії ігнорували зовсім. Найбільше негативу російські ЗМІ писали про Президента Зеленського та експрезидента Порошенка, відповідно 60 та 55% інформації про них мали негативну конотацію. Зазначимо, що більшість цієї критики прозвучало з уст представників української партії "ОПЗЖ", меседжі якої активно поширювали російські пропагандистські медіа. Проте була низка і українських медіа, які поширювали російські наративи й активно підтримували українські проросійські партії (наприклад, ОПЗЖ). Під час дослідження новинних стрічок сайтів, які належать до сфери впливу кума Путіна – 112.ua та newsone.ua, ІМІ виявив, що ці сайти активно використовувалися для просування меседжів партії "ОПЗЖ", а також для формування інформаційного поля в інтересах Путіна. Зокрема, серед меседжів, які просувалися, був інформаційний тиск на офіційний Київ щодо необхідності ведення прямих переговорів з маріонетками Кремля на окупованих територіях, цензура щодо негативних для Путіна подій або замовчування критики Путіна та маніпуляції для позитивного висвітлення дій Медведчука. До прикладу, 4 липня об’єктом маніпуляції двох сайтів Медведчука став спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік. Того дня 112 та “Ньюзван“ поширили новину “Спецпредставитель ОБСЕ Сайдик поблагодарил Медведчука за освобождение украинцев”. Першоджерело цієї новини – повідомлення білоруського інформагентства “Интерфакс” за 2 липня. У ньому – цитата Сайдіка, що він радий звільненню і вітає зусилля сторін щодо звільнення полонених. І жодної згадки Медведчука в словах спецпредставника ОБСЄ. Протягом парламентської кампанії на сайтах “112” та “Ньюзван” регулярно з’являлися як заяви ОПЗЖ з огульною критикою українського президента, так і численна кількість заяв представників цієї партії (Бойко, Шуфрич, Рабінович, Німченко, Королевська, Папієв), а також маніпулятивні новини з результатами соціологічних досліджень.   Особливості висвітлення лідерів топ-5 партій в онлайн-медіа Згідно з результатами дослідження ІМІ у 12 найпопулярніших онлайн-медіа, під час парламентської передвиборчої кампанії українські онлайн-ЗМІ найчастіше і найбільше писали про Зеленського: тільки на нього одного припало цілих 54% загальної кількості згадок про політиків – лідерів топ-5 політичних партій, що балотуються до парламенту. Але не завжди ці згадки були позитивними. Друге місце за рівнем згадок посів експрезидент Петро Порошенко (26%). Згадування про інших лідерів передвиборчої кампанії було приблизно на одному рівні. Також Президент України став лідером серед нейтральних новин, які становили 79,8% усіх згадок про нього. 8,1% згадок, що стосувалися Зеленського, мали негативне забарвлення. Відсоток нейтральних новин про Порошенка становив 79,6%. Здебільшого його згадували в бекграунді політичних новин, матеріалів про Зеленського або в матеріалах, що містили соціологічні дані. 17,1% згадок, що стосувалися Порошенка, мали негативне забарвлення.   Хто і що негативного писав про лідерів топ-5 партій? ІМІ провів окреме дослідження, що стосувалося контрагітації та чорного піару проти політиків. Виявилося, що медіа найменше писали негативу про лідерку “Батьківщини" Юлію Тимошенко, однак яскраво "мочили" Порошенка та Зеленського. Лідером серед негативних згадок був Віктор Медведчук (31,4% загальної кількості згадок про нього). Медведчука найбільше критикували у зв'язку з  його наближеністю до президента Росії Путіна та загалом його проросійську позицію. Експрезидента Порошенка активно звинувачували в корупції, медіа також активно висвітлювали кримінальні справи проти Порошенка. Свою частку в ці звинувачення вніс Андрій Портнов (який за влади Януковича був заступником голови АП), що почав активно розгортати кампанію проти Порошенка в соцмережах. Так, у своєму ФБ та в ефірі 112 каналу Портнов оголосив, що надіслав у Державне бюро розслідувань заяву про “злочини проти правосуддя з метою узурпації влади”. Загалом проти Порошенка було зафіксовано 17,1 % негативних згадок. Чинного Президента Зеленського критикували не стільки журналісти, як представники ОПЗЖ, які не погоджувалися з його позицією і напрямом його політики. Шостий президент України Володимир Зеленський мав 8,1% негативних згадок (від загальної кількості згадок про нього).   Рекомендації для журналістів за підсумками висвітлення парламентської кампанії
  1. Маркувати політичну агітацію в зрозумілий для аудиторії спосіб. Журналіст має можливість формувати суспільну думку, і це накладає на медійників велику відповідальність. Для того щоб громадяни могли усвідомлено голосувати під час виборів, медіа щонайменше повинні почати маркувати політичну агітацію. Тим часом дані ІМІ свідчать, що лише невелика частка політичної реклами в медіа маркується в зрозумілий для аудиторії спосіб. Одним з вирішень цієї проблеми може бути запровадження змін до законодавства, які б посилювали відповідальність за джинсу.
  2. Відмовитися від псевдоекспертів і залучати справжніх спеціалістів. Не варто залучати як експертів суб'єктів виборчого процесу, оскільки у виборчих перегонах вони насамперед будуть просувати свої політичні інтереси, а не давати аудиторії якісну експертизу.
  1. Розробити механізми протистояння тиску медіавласників на редполітику. Це можливо зробити через посилення саморегуляторних механізмів у медіасфері. Ще одним кроком у цьому напрямі може бути посилення солідарності і взаємопідтримка колег.
  2. Дотримуватися професійних та етичних стандартів. Головним обов'язком журналіста є правдиво висвітлювати події та чесно інформувати людей про те, що відбувається. Нагадаємо основні принципи:
  • Журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він (вона) знає.
  • Журналіст не має ігнорувати суттєву інформацію чи фальсифікувати документи.
  • Журналіст має робити все можливе, щоб виправити будь-яку опубліковану інформацію, що виявилася згубно неточною.
  1. Ретельно ставитися до джерел та перевіряти інформацію. Бажано використовувати кілька джерел інформації. Не варто використовувати як єдине джерело інформації акаунти маловідомих людей у соціальних мережах. ЗМІ мають передавати факти, а не чутки, і тим більше не фейки. Аудиторія покладається на ЗМІ в тому, що саме професійні журналісти допоможуть відділити правду від брехні й чуток.
  2. Дотримуватися балансу в журналістських матеріалах. Це стосується і балансу в кожній окремій новині, і загалом збалансованого подання інформації. Якщо протилежна сторона конфлікту відмовилася надати свій коментар, її потрібно обов’язково поінформувати, що ви про це окремо згадаєте у своєму матеріалі. Зверніть увагу, що ви повинні говорити про відмову тільки тими словами, якими вам про це повідомили, тобто це може бути: "відмовилась", "не захотіла", "не мала часу", "не бачить сенсу" тощо. Це убезпечить вас від можливих звинувачень у заангажованості.  Не варто забувати і про гендерний баланс.
  3. Не використовувати оціночні судження в новинах, чітко відокремлювати думку журналіста чи коментар експерта від фактів. У новинах також неприпустимі підміна фактів емоціями, яскраво забарвлені епітети й порівняння. Наприклад, краще не вживати таких яскраво забарвлених слів, як "скандальний", "проблемний", "безпрецедентний" тощо, всі подібні визначення вже містять оцінку події, яку журналіст не має висловлювати.
  4. Уникати мови ворожнечі, сексизму та з особливою увагою ставитися до висвітлення  вразливих груп населення.
Пам’ятайте, що репутація журналіста та ЗМІ безпосередньо залежить від дотримання професійних та етичних стандартів. Олена Голуб      
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!