На службі у світі чоловіків

Якби не було нескінченної історії пов’язаної із визволянням екс-прем'єра України Юлії Тимошенко із харківської в’язниці, жінка не з’явилась би як герой у серйозних українських ЗМІ ні в одній політичній інформації, - пише керівник празького проекту «Український журнал» Ленка Віх в чеському виданні «MediaInfo».

Протягом вересня цього року київський Інститут масової інформації провів гендерний моніторинг ЗМІ, який більш ніж ясно продемонстрував, що в українських жінок є лише дуже обмежена можливість впливати на загальносуспільні дискусії. У країні, в якій кількість жінок у популяції перевищує кількість чоловіків на чотири мільйони, протягом вересня стало героями публікацій 80% чоловіків. У тижневиках це складало навіть 100 відсотків. Найбільш приязними до жінок були друковані щоденні газети. Там їм було виділено цілих 47% інформаційного простору.  Натомість важливо підкреслити, що у більшості випадків розходилось про соціально-побутову тематику, в якій героїнями найчастіше виступають представниці ніжної статі. Якщо мова йшла про політичні теми, то єдиною їхньою жіночою фігурою стала вже згадана Юлія Тимошенко.

Ще більшу дискримінацію проявляють українські медіа в питаннях вибору експертів. Лише  18 відсотків із них жінки, причому приблизно з половини випадків розходиться про прес-секретарів, яких експертами можна вважати лише умовно. Жінки виступають експертками передусім у питаннях медицини,  культури і права. Політика і економіка залишається практично повною мірою їхнім чоловічим колегам. Героями інтерв’ю, публікований у вересні у моніторованих інтернет і друкованих ЗМІ бувають жінки лише з одної третьої. Чоловіки домінують навіть на обкладинках і фотографіях, які супроводжують статті – з двох третин.  ІМІ проаналізував більш ніж 1500 статей і моніторував три друковані щоденні газети, два журнали і п’ять інтернет-видань.

За даними Міжнародної Федерації Журналістів, зарплата журналісток в Україні приблизно на 30% менша від зарплати чоловіків. Адже більшість журналісток приречена на роботу у культурницькій і соціально-побутовій рубриці, яка оплачується  значно гірше ніж праця у політичній чи економічній рубриках, де переважають працівники-чоловіки. Що цікаво, у журналістиці в Україні працює на 4 % більше жінок ніж чоловіків. І між ними можна знайти жінок – головних редакторів дуже визначних ЗМІ, як наприклад Олена Притула («Українська правда»), Юлія Мостова («Дзеркало тижня»), Лариса Івшина («День»), Соня Кошкіна («Лівий берег»), Юлія МакҐаффі («Корреспордент.нет»), Оксана Богданова («Комсомольськая правда в Украине») чи Ольга Гук («Сегодня»). І не можна сказати, що українська жіноча журналістика обмежується лише на редакційну роботу чи працю у менежменті. Тут можна знайти і дуже відомих журналісток розвідувального жанру чи блогерок, як Кристина Бердинських, Тетяна Чорновіл чи Тетяна Монтян. Їх небагато, але вони гострі, відважні і досить впливові. Зі ста найбільш впливових жінок в Україні 23 належить до медіа-сфери, і поміж ними є також вже згадувані Олена Притула, яка опинилася на 7 місці чи Юлія Мостова із номером 23. Але це жінки, які вбралися в чоловічі штани і працюють для чоловічого світу. Той жіночий наразі знаходить своє відображення у бульварі та лайфстайлових журналах.

Текст: Ленка Віх, Прага, для «MediaInfo».

Ленка Віх є засновником та керівником проекту «Український журнал» (щомісячник, який видається в Празі з 2006 р.)