Міжнародна організація «Індекс цензури» оприлюднила звіт зі свободи слова в Білорусі

Білорусь є країною із одним із найгірших рейтингів свободи преси та свободи висловлювань  у світі. Новітні цифрові технології, а передусім інтернет, надали нові можливості для свободи слова, але так само вони озброїли авторитарний режим новими інструментами для придушення вільних голосів та відслідковування інакодумців. Оскільки інтернет перетворюється на щораз важливіше джерело інформації, влада Білорусі використовує різноманітні методи для його контролювання. Збереження жорсткого контролю над інформаційним простором країни залишається основою політики існуючого режиму, спрямованої на збереження влади.

Даний звіт аналізує основні виклики, що стоять перед свободою слова в інтернеті в Білорусі, зокрема концентруючись на методах, котрі влада Білорусі використовує для обмеження свободи висловлювань онлайн.

По-перше, існують законодавчі обмеження, такі як кримінальна відповідальність за образу та наклеп, кримінальне та адміністративне переслідування активістів та журналістів. По-друге, свобода слова обмежується з допомогою нових технологій, через онлайн-стеження, блокування та фільтрування сайтів, кібер-атаки на незалежні веб-ресурси та маніпуляцію контентом.

Аналіз, проведений «Індексом цензури», показує, що влада Білорусі планує ще більше посилювати контроль над доступом громадян держави до цифрового світу.

Нові законодавчі акти надають владі широкі повноваження з цензури онлайн-контенту, зокрема на основі підозр у «розповсюдженні незаконної інформації», та проведенню масового стеження за діями громадян у інтернеті. Уряд фінансує створення спеціального обладнання та програм, що уможливлюють відслідковування практично всього, що білоруські користувачі роблять в інтернеті. Було помічено поставки обладнання, що може використовуватися для стеження, західними фірмами. У Білорусі також фіксуються арешти модераторів популярних опозиційних груп та об’єднань у соціальних мережах. Журналісти та активісти, які відверто висловлюють свої думки, наражаються на кримінальне переслідування за звинуваченнями у наклепі та образі вищих посадових осіб держави. Проти незалежних сайтів застосовуються DdoS-атаки, переважно під час виборів та інших важливих політичних подій.

Цензура ЗМІ та обмеження свободи висловлювань у Білорусі, «останній справжній диктатурі в серці Європи», - були відомі ще до активного розповсюдження інтернету. Білорусь займає одну з найгірших у світі позицій у рейтингу свободи слова: 168-ме місце з 179 у Індексі свободи преси організації «Репортери без кордонів» та 193-тє з 197-ми за версією «Freedom House». Ще до того, як інтернет став поширеним явищем, у Білорусі спостерігалися випадки зникнення та ймовірних убивств лідерів опозиції та журналістів. Залякування та переслідування громадських активістів та незалежних репортерів перетворилося на буденність, так само як і економічна дискримінація недержавних суспільно-політичних медіа.

Бурхливе зростання користування інтернетом у Білорусі привернуло увагу держави до його ролі як нового публічного простору, або ж «Plaza Pública» («публічного майданчику»), за визначенням Спеціального доповідача ООН з розвитку та захисту права на свободу думки та їх вільне вираження Франка Ла РУ; місця, де люди можуть відкрито спілкуватися та обмінюватися судженнями.

Завдяки цьому новому публічному простору громадяни Білорусі отримали нові інструменти, що надають їм можливість кинути виклик авторитарному правлінню президента Олександра Лукашенка. Саме в цьому просторі розрослися нові сукупності, включно із «Революцией через социальные сети» та «Движением будущего», що є чи не найбільшими серед білоруських груп у соцмережі Вконтакте.

Влада Білорусі жорстко придушила протести на площі Незалежності у Мінську в грудні 2010 року. Важко уявити, що вона би залишила без уваги «публічний майданчик» в інтернеті; відповідно, контроль над інтернетом з боку режиму є найбільшою загрозою для свободи слова в Білорусі.

Даний звіт вивчає цю загрозу, як теж збільшення частки користування інтернетом у Білорусі, що несе небезпеку для жорсткого державного контролю в інформаційному полі країни. Натомість режим використовує «перевірені» методи обмеження свободи думки, як приміром законодавство про ЗМІ, статті кримінального кодексу про наклеп та образи, адміністративні покарання за «дрібне хуліганство» для того, аби безкарно переслідувати за вільне висловлювання своєї думки. Цей звіт описує обставини, за яких використовується кожен із цих методів.

Крім того, цей документ надає відомості, як білоруська влада використовує новітні технології  для обмеження свободи слова: інтернет-фільтри, методики стеження, кібер-атаки проти незалежних сайтів, пере направлення запитів на рівні DNS серверів та доставку користувачу фальшивих копій запитаних сайтів.

Звіт також порушує питання щодо того, як залучення західних компаній та технологій уможливлює онлайн цензуру в Білорусі та пропонує кроки, котрі би забезпечили розширення публічного простору, за умови ненадання нових технологічних можливостей режиму для обмеження свободи слова.

Наприкінці звіту містяться конкретні рекомендації для уряду Білорусі, що могли би допомогти йому виконати свої міжнародні зобов’язання в сфері свободи висловлювань. Також ми розробили рекомендації для міжнародних структур – як Єврокомісія, Європарламент, ОБСЄ, Рада Європи та національних урядів європейських держав.

Повністю зі звітом білоруською мовою можна ознайомитися тут:

Повністю зі звітом англійською мовою можна ознайомитися тут:

Повністю зі звітом російською мовою можна ознайомитися тут:

ІМІ

Фото: "Белсат". На фото: Громадянка Австралії Анна Вояк зашила собі вуста на знак протесту проти придушення свободи слова в Білорусі. Мінськ, 1 вересня 2012 року, Музей сучасного мистецтва.