Гіршими за "джинсу" можуть бути лише новини "ні про що"

 

Переглядаючи новинні стрічки за січень 2013 року, бачиш різницю з їхніми радянськими попередниками лише у простій формальності: відсутності словесного камертона, який тоді задавав тональність у сприйнятті новини. Все інше лишилося, як було — новини про владу, вийшовши з-під пера працівників відомчих прес-служб, перекочовують у засоби масової інформації (тепер вже не лише державні!) незайманими: рука редактора не наважується на жодну зміну чи правку. Та й що можна змінити, поправити чи додати до витвореного у прес-службі Кабміну "шедеврі" новинного мистецтва на тему "Янукович і Азаров подивилися на освячення води"?

 

 

Для кого ця "новина"? Про що вона? Що нею хотіли сказати людям? Або цією: "Азаров ще недостатньо загартований, щоб лізти в ополонку"?

 

На жаль, приводом для порожніх новин часто стають не лише офіційно-ритуальні заходи, а й потенційно цікаві теми, коли агенції подають їх, копіюючи повідомлення прес-служб Кабміну, адміністрації Президента, міністерств. У результаті читач отримує однобоку, вигідну лише владі інформацію, і через брак балансу (ще чиєїсь точки зору чи хоча б коротенької історії питання) не може зрозуміти, навіщо йому про це повідомляють і що це насправді означає.

 

15 січня, наприклад, інформаґенція УНІАН подала новину під заголовком "Азаров сподівається наторгувати з Китаєм цього року 10 мільярдів доларів". У жодному разі не ставимо під сумнів важливість інформації про перспективи співпраці України з найбільшою світовою потугою. Однак, перечитавши повідомлення УНІАН багато разів, читач так і не знайде відповіді на питання "Чому саме 10 мільярдів? Наскільки це більше чи менше порівняно з минулим роком? Якщо прогнозується стрімке зростання товарообігу, то за рахунок чого?".

 

Та що там 10 мільярдів? "Товарообіг між Україною та Китаєм у 2013 році перевищить 20 млрд доларів", - зацитувала трохи згодом міністра закордонних справ Леоніда Кожару інша аґенція, фактично підтвердивши підозри скептиків серед читачів УНІАНу у тому, що цифри-прожекти від уряду Азарова навряд чи мають під собою серйозне економічне обґрунтування. Але, тим не менше, новина ні про що, скопійована УНІАНом з урядового сайту, пішла у незміненому вигляді "гуляти" по інших веб-ресурсах.

 

Чому хвороба "копі-пейст" все частіше впливає на якість продукту від донедавна дуже шанованої інформаґенції? Можливо, одна із відповідей на це питання міститься у заяві європейського кореспондента УНІАНу Сергія Воропаєва, який нещодавно написав на своїй сторінці у Фесбуці: "Очень грустно, однако факт остается фактом. УНИАН покидают профессионалы, профессионалы с большой буквы". Вчера последний день в агентстве отработала Елена Литвинова, с 28 января в УНИАН прекращает работать Дмитрий Бобесюк. Раньше уже ушли Лана Самохвалова, Олег Вовчук, Вячеслав Ржеутский и другие. Убежден, что в ситуации, когда общий уровень журналистики в стране снижается – нельзя так разбрасываться профессионалами, если действительно хочешь сохранить высокий уровень и цитируемость издания".

 

Торік восени незадовго до парламентських виборів низка редакторів сайту УНІАН заявила про засилля "джинси" та цензуру – явища, що не спряють довірі читачів. Однак, судячи з відтоку кадрів, який триває, та з погіршення якості інформаційного продукту, у власників-менеджерів агенції інші пріоритети.