Більшість порушень прав журналістів у першій половині вересня пов'язані з виборчою кампанією

В Україні напередодні виборів є тенденція до постійного збільшення кількості порушень прав журналістів. На це вказують дані моніторингу, який проводить Інститут масової інформації.

 

Якщо за весь серпень експерти ІМІ зафіксували 39 випадків порушень прав журналістів, то лише за першу половину вересня таких випадків вже 37. При цьому більша половина (22) — є безпосередньо пов’язаними з передвиборчою кампанією та/або здійснювалися політичними партіями чи кандидатами в депутати.

 

Також, якщо у серпні відсоток порушень, пов’язаних з виборами, становив 41% від загальної кількості випадків, то у першій половині вересня він зріс до 59%.

 

 

Наприклад, у Львові журналісти були обурені вимаганням паспорта, щоб потрапити на прес-конференцію лідера «Нашої України», екс-президента України Віктора Ющенка. А у Луцьку на прес-конференцію Ющенка не пускали «непотрібних» журналістів. Як пояснила представниця «Нашої України»: «Це – передвиборча кампанія. І ми самі визначаємо, кого з журналістів хочемо бачити на прес-конференції, а кого – ні».

 

На Донеччині кандидат в депутати від Партії регіонів по одномандатному виборчому округу №59 Олександр Васильєв грубо заборонив журналістам телеканалу «Капрі» знімати його зустріч з виборцями. «Він сказав: "Чуєш, приберіть цю камеру звідси. Коли я кажу — прибирай! А то її викину он туди ... Чуєш? Прибирай!» Офіційних пояснень ніхто не збирався надавати, спілкування охорони кандидата з журналістами супроводжувалося погрозами ще зустрітися в місті Красноармійськ, де знаходиться офіс телебачення», — розповіла головний редактор телеканалу Ірина Прилепська.

 

У Сімферополі знімальну групу державної телерадіокомпанії «Крим» не пустили на брифінг лідера партії «УДАР» Віталія Кличка після зустрічі політика з жителями Сімферополя. Охоронці мотивували це тим, що в журналістів не було акредитаці. При цьому анонс заходу був розісланий 14 серпня з повідомленням, що акредитація завершується 31 серпня.

 

Кандидат в народні депутати, народний депутат від Партії регіонів Денис Омельянович погрожував донецькому інтернет-виданню «Новости Донбасса» технічними проблемами з роботою сайту. Йому не сподобалась новина під назвою «Підкуп або допомога громадянам? У Донецькій області кандидат-регіонал подарував школі автобус».

 

Інший кандидат від Партії регіонів Олексій Лелюк подав позов проти полтавської редакції «Газети по-українськи» за публікацію інтерв’ю з представником Комітету виборців України Віталієм Токовим. У ньому Токовий розповів, що Лелюк нібито роздавав своїм виборцям цукерки і борошно з Держрезерву України.

 

Також зафіксовано випадки, коли комунальні ЗМІ недопускають до ефіру рекламу певних політичних сил чи кандидатів. Наприклад, Черкаська ОДТРК відмовилась транслювати агітаційний ролик ВО «Свобода». Реклама політсили мала вийти в ефір 17 вересня в час, наданий «Свободі» як учаснику парламентських виборів. В.о. керівника Черкаської обласної організації ВО «Свобода» Юрій Ботнар пояснив: «Їх злякали слова "імпічмент", "усунути від влади" і т.п. Насправді там нічого незаконного немає. В особистій розмові вона (генеральный директор Черкаської ТРК Лариса Єфремова — ІМІ) пояснила, що ролик закликає до повалення влади і конституційного перевороту, а влада — всенародно обрана. "А я служу власти, которую выбирал народ", — сказала Ефремова». Зараз юридичний відділ «Свободи» готує судовий позов на телеканал.

Цей законопроект засудили журналістські правозахисні організації та профспілки. Зокрема «Репортери без кордонів» назвали цей закон «дуже серйозною загрозою для всіх українських ЗМІ і журналістів». А Національна спілка журналістів України готується мобілізувати представників українських ЗМІ для протистояння цьому закону. На думку НСЖУ, прийняття цього закону буде грубим порушенням Європейської конвенції про права людини і грубим порушенням свободи слова.

 

На думку виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторії Сюмар, прийняття закону про наклеп — це надзвичайно серйозний крок парламенту напередодні виборів. "Це демонструє в цілому атмосферу, в якій влада хотіла б тримати суспільство. Цей законопроект — інструмент, що дозволяє закрити за ґратами будь-якого, хто дозволяє собі критику. І це не стосується виключно журналістів, які, звісно, перебувають в зоні ризику. Ця проблема стосується в цілому всіх українських громадян", — підкреслила Сюмар.