Штучний інтелект у роботі із соцмережами варто використовувати не лише для написання постів. Його сильна сторона – допомагати там, де вручну складно: аналізувати статистику публікацій, бачити закономірності, розуміти, які теми й формати працюють, а вже після цього планувати контент і писати тексти.
Про це говорила експертка з використання ШІ в медіа та цифрових комунікаціях Юлія Машута під час онлайн-тренінгу “ШІ для соцмереж: як зрозуміти аудиторію, спланувати контент і написати влучний текст”, який 16 липня організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Слов’янськ”.
Роботу із соцмережами варто будувати в три етапи: спочатку аналіз, потім планування і лише після цього – написання текстів, пояснила спікерка. За її словами, медіа часто роблять навпаки: одразу пишуть дописи або складають контент-план “з голови”, орієнтуючись на досвід чи інтуїцію. Але соцмережі працюють за алгоритмами, а різні платформи мають різну аудиторію і різну логіку.
“Аудиторія сайту, аудиторія Facebook, Telegram, YouTube – це дуже часто зовсім різні люди. Для них потрібно по-різному писати, і для кожної соцмережі потрібна своя логіка”, – пояснила Юлія Машута.
ШІ варто давати не просто тему, а дані
Один з головних акцентів тренінгу – штучний інтелект не має працювати “в повітрі”. Якщо попросити його просто проаналізувати сторінку або написати контент-план без даних, він може дати загальні поради або навіть вигадати висновки.
Тому перший крок – зібрати статистику. Наприклад, у Meta Business Suite можна експортувати дані зі сторінки Facebook чи Instagram: охоплення, перегляди, реакції, коментарі, поширення, кліки, дату й час публікації. Так само можна працювати з аналітикою YouTube Studio.
Далі ці дані можна завантажити в інструмент ШІ й попросити проаналізувати їх за конкретними критеріями. Але важливо не просто додати таблицю, а пояснити контекст: що це за сторінка, яка аудиторія, за який період дані, що саме потрібно з’ясувати й у якому форматі очікується відповідь.
Юлія Машута наголосила: у будь-якому промпті мають бути контекст, інструкція і бажаний формат результату. Наприклад, можна попросити ШІ не давати загальних порад, а кожен висновок підтверджувати конкретним постом з таблиці. Це допомагає перевірити, чи справді інструмент проаналізував дані, а не просто згенерував типові рекомендації.
Різні платформи – різні метрики
Під час тренінгу окремо говорили про те, що для кожної платформи потрібно аналізувати різні показники.
Для Facebook важливо дивитися не лише на лайки, а й на коментарі, репости, кліки, переходи, охоплення та взаємодії. Саме ці дані допомагають зрозуміти, чи спрацював текст, заголовок, тема або формат публікації.
Для Instagram особливе значення мають збереження, репости й переходи в директ. Вони можуть свідчити, що контент був корисним або досить важливим, щоб людина захотіла повернутися до нього пізніше чи поділитися ним з іншими.
Для YouTube варто аналізувати не тільки кількість переглядів, а й утримання аудиторії, додивлення, перші секунди відео, відповідність заголовка й обкладинки самому змісту. Якщо користувачі швидко закривають відео, алгоритм може перестати активно його показувати, навіть якщо заголовок чи обкладинка привели багато людей на старті.
Саме тому, за словами тренерки, не існує одного універсального промпта “для соцмереж”. Для Facebook, Instagram, YouTube, Telegram чи сайту завдання до ШІ мають бути різними, бо різними є дані, алгоритми, формати й поведінка аудиторії.
Від аналізу – до контент-плану
Після аналізу статистики ШІ може допомогти перейти до планування. Але це вже буде не абстрактний контент-план “на п’ять постів”, а план на основі того, що справді працювало на сторінці.
Інструмент може показати, які теми мали найкращу взаємодію, які формати давали більше переходів чи коментарів, у які дні й години публікації працювали краще, які рубрики варто розвивати, а які формати потребують перегляду.
Наприклад, якщо аналіз показує, що певна тема регулярно отримує більше взаємодії, її можна перетворити на рубрику. Якщо офіційні повідомлення мають слабкий результат, варто змінити подання: зробити заголовок конкретнішим, пояснити, кого стосується новина, що змінюється, коли це відбудеться і чому це важливо для аудиторії.
Юлія Машута також звернула увагу, що під час планування важливо враховувати реальні ресурси редакції. Якщо в команді мало людей, ШІ може запропонувати нереалістичний обсяг контенту, тому в промпті варто одразу прописувати, скільки людей працює над соцмережами, скільки постів команда реально може готувати і які формати для неї доступні.
Текст теж пишеться на основі контексту
Лише після аналізу й планування варто переходити до написання текстів. І тут також важливо не просити ШІ просто “напиши пост на таку тему”.
Для якісного результату потрібно дати йому основу: новину, статтю, факти, потрібний формат, цільову аудиторію, тональність сторінки, обмеження за довжиною і завдання тексту. Окремо варто пояснити, чи це буде самостійний допис, підводка до посилання, текст для каруселі, короткий анонс або пост для іншої платформи.
За словами тренерки, стиль медіа також можна аналізувати й описувати за допомогою ШІ. Якщо редакція має впізнаваний tone of voice, його можна додавати до завдання, щоб нові тексти не випадали із загальної комунікації сторінки.
ШІ не замінює редактора, але допомагає працювати точніше
Штучний інтелект не має замінювати редактора, журналіста чи SMM-фахівця, наголосила Юлія Машута. Але він може суттєво допомогти з рутинною аналітичною роботою, яку важко виконувати вручну, особливо якщо йдеться про великі масиви статистики, коментарів або публікацій.
Водночас результати ШІ потрібно перевіряти. Інструмент може помилятися, узагальнювати або робити висновки без достатніх даних. Тому важливо давати йому чітке завдання, вимагати посилання на конкретні дані й критично переглядати всі рекомендації.
Головний висновок тренінгу: ефективна робота із соцмережами починається не з фрази “напиши мені пост”, а з аналізу. Коли редакція розуміє, що справді працює для її аудиторії, ШІ може допомогти перетворити ці дані на сильніший контент-план і точніші тексти.
Комунікаційна менеджерка Медіабази Слов’янськ Марія Кучеренко
