OSINT у журналістських розслідуваннях – це не просто “знайти щось у відкритих джерелах”. Щоб інформація стала доказом, журналіст має пройти повний шлях: сформулювати гіпотезу, знайти дані, зберегти їх, перевірити з кількох незалежних джерел, проаналізувати й лише тоді публікувати.
Про це говорила Катерина Яресько під час онлайн-тренінгу “OSINT у журналістських розслідуваннях: спільноти, співпраця, верифікація”, який 25 червня організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернівці”.
Катерина Яресько – завідувачка кафедри бізнес-журналістики та цифрових медіа Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця, журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Центру “Миротворець”.
Робота з відкритими джерелами, пояснила спікерка, починається не з інструментів, а з чіткого питання: що саме ми шукаємо, яку гіпотезу хочемо підтвердити або спростувати і яке суспільне значення має це розслідування.
“Не досить просто знайти якусь інформацію і вже використовувати її в журналістському розслідуванні. Спочатку має бути поставлення завдання: що саме ми шукаємо, що хочемо підтвердити, яка в нас гіпотеза”, – пояснила Катерина Яресько.
Відкрите джерело ще не доказ
За словами спікерки, інформація з відкритих джерел не має автоматично сприйматися як надійна. Пост у соцмережі, фото, відео, дані з реєстру чи злитої бази можуть бути лише сигналом для подальшої роботи.
Журналіст має перевірити джерело, достовірність самої інформації та її контекст. Важливо зрозуміти, чи справді знайдені дані означають саме те, що потрібно довести в матеріалі.
“Ми знайшли щось в OSINT – дуже добре. Але далі маємо працювати й знаходити підтвердження з інших джерел”, – наголосила Катерина Яресько.
Спікерка підкреслила: у розслідуваннях важлива перехресна верифікація. Один висновок має підтверджуватися кількома незалежними джерелами. Саме це допомагає зменшити ризик помилки, маніпуляції або потрапляння в пастку дезінформації.
Знайшли – одразу збережіть
Окремо під час тренінгу говорили про збереження доказів. Катерина Яресько пояснила, що джерела можуть швидко зникати: сторінки видаляють, акаунти закривають, фото прибирають, а доступ до камер чи реєстрів можуть обмежити після публікації розслідування.
Тому журналістам важливо архівувати знайдену інформацію ще до публікації: робити скриншоти, зберігати сторінки через вебархіви, фіксувати посилання, дати, час і контекст.
На прикладах із практики SeaKrime спікерка показала, як відкриті фото, відео, вебкамери, соцмережі та цифрові сліди допомагали документувати переміщення суден, завантаження в окупованих портах, використання обладнання та інші факти, важливі для розслідувань.
Водночас після публікацій такі джерела часто починали “ховати”: назви суден закривали, камери змінювали ракурс або прибирали доступ до потрібних фрагментів. Саме тому збереження доказів не технічна дрібниця, а частина професійної безпеки розслідування.
Етика і безпека важливі не менше за інструменти
OSINT – це гострий інструмент, наголосила тренерка. Ним можна викрити важливу інформацію, але можна й нашкодити людині, компанії, редакції або джерелу.
Навіть якщо інформація формально була відкритою, журналіст бере на себе відповідальність за те, що вводить її в суспільний обіг. Тому під час публікації важливо зважувати суспільний інтерес, право на приватність і можливі наслідки для людей, про яких ідеться в матеріалі.
Окремо спікерка звернула увагу на цифрову безпеку журналістів. Деякі OSINT-інструменти можуть збирати дані користувача, контакти, технічну інформацію або інші сліди. Тому для розслідувань варто використовувати окремі акаунти, окрему пошту, захищені пристрої або віртуальні машини.
Також Катерина Яресько застерегла від завантаження конфіденційних документів у сервіси штучного інтелекту. ШІ може допомагати працювати з великими масивами даних, шукати закономірності чи структурувати інформацію, але він не є джерелом і не звільняє журналіста від перевірки.
“Штучний інтелект вигадує, помиляється, тому потрібно вимагати від нього першоджерело і перевіряти, чи дійсно це так. Ми ніколи не посилаємося на ШІ – посилання мають бути на справжні джерела”, – зазначила спікерка.
OSINT дедалі більше стає командною роботою
Ще один важливий акцент тренінгу – роль спільнот. За словами Катерини Яресько, одна людина не може однаково добре знати всі джерела, інструменти, методи пошуку, геолокації, хронолокації, аналізу даних чи роботи із соцмережами.
Саме тому OSINT дедалі частіше стає колективною практикою. Успішні розслідування можуть об’єднувати журналістів, незалежних дослідників, фахівців з різних країн, цифрові спільноти та експертні мережі.
Під час обговорення учасники також ділилися власним досвідом роботи з відкритими джерелами, зокрема щодо тимчасово окупованих територій, російських реєстрів, телеграм-каналів, соцмереж і цифрових інструментів для безпечного збору інформації.
На завершення тренінгу Катерина Яресько підкреслила: OSINT не замінює журналістику, а посилює її. Але лише тоді, коли журналіст працює не за принципом “знайшов – опублікував”, а проходить повний шлях від гіпотези до перевіреного доказу.
Комунікаційна менеджерка Медіабази Чернівці Марія Кучеренко
