Локальні медіа – це часто команди з трьох-п’яти людей, які одночасно “жонглюють десятком капелюхів”: пишуть новини, ведуть соцмережі, шукають гранти та продають рекламу. У такому темпі вигорання стає постійним супутником, а хаос – його головною причиною. Розв’язання проблеми традиційним способом – найняти HR-фахівця чи оплатити психолога – часто неможливе через фінансові обмеження.

18 вересня в регіональному хабі Інституту масової інформації “Медіабаза Чернівці” відбувся онлайн-тренінг “Як зберегти команду без HR: ментальна безпека в редакції”, на якому Марія Кучеренко, програмна менеджерка UMBA та менеджерка з комфорту ГО “Має Сенс”, поділилася практичними та, головне, безоплатними інструментами, які її організація випробувала на собі. Вона наголосила: це не про “лікування вигорання”, а про його профілактику через налаштування процесів і створення безпечного простору.

Турбота – це економіка, а не розкіш

Перш ніж перейти до інструментів, спікерка навела вагомий аргумент на користь інвестицій у команду: це не тільки моральний обов’язок, а й фінансова вигода. Дослідження Deloitte у Британії показало, що кожен фунт, вкладений у ментальне здоров’я співробітників, повертається приблизно п’ятьма.

Як це працює в журналістиці? Здорова команда означає:

  • менше лікарняних;
  • менше звільнень і, відповідно, менше часу та нервів керівника на постійний пошук нових кадрів;
  • більше продуктивності, адже новини виходять вчасно, а гранти та реклама пишуться ефективно.

На переконання Марії Кучеренко, вигорання завжди приходить з хаосу, коли команда намагається робити все одразу без чітких ролей чи пріоритетів.

П’ять інструментів, які замінять HR-відділ

Під час тренінгу спікерка представила п’ять інструментів, які не потребують фінансових витрат і які можна впровадити в роботу медіаорганізацій та регіональних редакцій миттєво:

1. Фокус і ясність

Спроба “виграти кількістю напрямів” завжди призводить до перевантаження. Спікерка радить визначити, у чому справжня сила редакції. Якщо це новини, слід концентруватися на новинах. Якщо розслідування – будувати роботу навколо них.

“Ясність знімає зайве навантаження й дає команді відчуття контролю. Виграти можна не кількістю, а якістю”, – зазначила Марія Кучеренко.

2. Прописані бізнес-процеси

Це не бюрократія, а шлях до спокою. У маленьких командах нерви керівника і нового журналіста часто псуються через постійні перепитування: “А як це робити?” Розв’язання просте:

  • прописати процес;
  • зафіксувати його (наприклад, у Google Doc або в ClickUp).

Прописані процеси дають кожному члену команди “мапу”, за якою можна рухатися самостійно, без постійного контролю.

3. Узгоджені KPI (ключові показники ефективності)

KPI – це чітка домовленість у цифрах. Замість розмитого “пиши, скільки зможеш”, має бути прозоре: “п’ять новин і три унікальні матеріали на день”.

Переваги KPI:

  • усувають напругу: “я думав так, а ти інакше”;
  • дають журналісту захищеність, бо вимоги прозорі;
  • є потужним інструментом діагностики. Якщо людина стабільно не виконує норму, це сигнал про перевантаження або неефективність процесів.

4. Опитувальники та зустрічі сам на сам

Опитувальники, які спікерка рекомендує проводити раз на два місяці, мають бути не “для галочки”, а для розуміння внутрішнього стану людей (питання про довіру, цікавість до роботи). Проте самі по собі вони мало що змінюють.

Головна цінність – у зустрічах сам на сам. Це не планірка з контролем виконаних завдань, а безпечний простір, де керівник слухає своїх співробітників. Це простір для чесності, який будує довіру й дає команді відчуття безпеки.

5. Традиції та безпечні простори

Саме ці “дрібниці” тримають команду разом і забезпечують психологічний комфорт. Це може бути “Зірковий чат” для привітань з маленькими перемогами, традиція спільних подарунків на дні народження або зустрічі, де колеги грають, сміються і говорять про особисте.

Такі простори є нагадуванням: “ти важливий” – і пов’язують докупи всі інші інструменти.

Де взяти “менеджера з комфорту”?

“Все класно, але в нас три людини в редакції. Де нам взяти ще одну?” – це питання, яке часто виникає в малих медіа.

Марія Кучеренко радить шукати цю функцію всередині команди. Майже завжди є людина, якій природно хочеться створювати порядок, налагоджувати атмосферу, вітати з днем народження. Це може бути не окрема посада, а додаткова функція – за бажанням людини й бажано з невеликою доплатою.

Інвестиція в ментальне здоров’я, навіть на рівні бізнес-процесів і традицій, – це інвестиція не лише в команду, а й у власний спокій керівника.

Комунікаційна менеджерка ГО “Має Сенс” Варвара Вербицька