Оскарження відмови в порушенні кримінальної справи за ст. 171 КК України

Практика правозахисту

Широкої практики застосування цієї статті в Україні практично немає. Кримінальні справи за цією статтею порушуються рідко, а якщо й порушуються, то переважно винні особи не несуть реального покарання. Набагато частіше за перешкоджання журналістській діяльності осіб притягують до адміністративної відповідальності, або кваліфікують дії винних осіб за абсолютно іншими статтями Кримінального кодексу.

Як показує юридична практика, така ситуація більшою мірою пов’язана не з бажанням правооохоронних органів створити якісь перешкоди в діяльності журналістів, а зі звичайною необізнаністю слідчих зі специфікою правового регулювання журналістської діяльності. А саме ця специфіка і відповідні спеціальні закони, які регулюють діяльність ЗМІ, і визначають кваліфікацію злочину за ст. 171 КК України.

Стаття 171. Перешкоджання законній професiйнiй діяльності журналістів

1. Умисне перешкоджання законній професiйнiй діяльності журналістів - карається штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою,- карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Як ми бачимо, ст. 171 КК України є досить загальною, юридична кваліфікація таких дій, пов’язана з визначенням понять «журналіст», «законна професійна діяльності журналістів», «перешкоджання професійній діяльності журналістів». Це вимагає досить ґрунтовного аналізу медійного законодавства, зокрема таких законів як: Закон України «Про інформацію», Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)», Закон України «Про інформаційні агентства», Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та ін.

З огляду на це, працівникам правоохоронних органів, особливо районного рівня, ця стаття здається доволі «екзотичною», і щоб спросити собі роботу, справу порушують і кваліфікують за зрозумілими слідчому статтями, з якими він зіштовхується чи не щодня (хуліганство, тілесні ушкодження і т.п.).

Жодним чином не виправдовуючи працівників правоохоронних органів, зазначу, що «маємо те, що маємо». Тому, в разі відмови слідчого в порушенні справи за ст. 171 КК України, журналісту слід не опускати руки, а зайняти активну позицію з тим щоб захистити свої права і покарати винних, запобігши таким посяганням у майбутньому.

Порядок оскарження

Отже, Ви (журналіст) подали заяву про вчинення проти Вас злочину, передбаченого ст. 171 КК України, проте отримали відмову в порушенні кримінальної справи. Якщо Ви не згодні з постановою, то потрібно її оскаржити до прокурора або до суду. При цьому, якщо Ви будете чітко дотримуватися кримінально-процесуального закону, то зможете краще захистити свої права.

Коли Ви будете отримувати постанову на руки, не забудьте поставити разом із підписом про отримання дату отримання.

1) Оскарження постанови про відмову до прокурора (в порядку ст. 234 КПК України). Постанову слідчого чи органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.

2) Оскарження постанови про відмову до суду (в порядку ст. 236-1 КПК України). Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Відмову прокуратури в задоволенні скарги можна оскаржити до суду. А відмову суду в задоволенні скарги, можна оскаржити в апеляційному порядку.

Можливо, що й після скасування судом або прокуратурою постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, орган дізнання, слідчий або прокурор знову відмовить Вам у порушенні кримінальної справи. Якщо це Вас не влаштує, то у Вас знову з'явиться можливість оскарження вже нової постанови про відмову.

Якщо Ви вважаєте себе правим – відстоюйте свої права і будьте наполегливими.

Поради до скарги

У скарзі на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за статтею 171 КК України необхідно вказати наступне:

- коротко описати подію, вказавши всі дати й всі імена, що Вам відомі, вказати коли саме Ви звернулися й до якого правоохоронного органу, коли було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та коли Ви отримали цю постанову на руки;

- вказати що саме на вашу думку слідчим не було проведено чи не було встановлено: який закон не застосовано чи застосовано не правильно; що неправильно кваліфіковано; яких свідків не опитано чи не встановлено; які документи не витребувані й звідки; які експертизи не проведені;

- вказати що, на вашу думку, у постанові не відповідає дійсності.

Журналіст може скласти скаргу самостійно, або звернутися за допомогою до адвоката, спеціаліста з медіа права, або правозахисної організації. Ми рекомендуємо Вам звертатися за юридичною допомогою до спеціалістів, оскільки тоді скарга буде складена більш кваліфіковано і її задоволення стає більш ймовірним.

Процесуальні документи

Як зразок наводимо скаргу яка була складена ІМІ у справі, коли журналістці «Главреду» Марії Лебедєвій відмовили у порушені кримінальної справи за фактом перешкоджання її професійній діяльності за ст. 171 КК України, а справу перенаправили в районний відділ міліції для її розгляду за фактом хуліганства.

Оскільки справа за якою складена скарга ще не завершена, всі інші імена осіб в ній змінені.

Шевченківський районний суд м. Києва

04655, м. Київ,
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б

Лєбєдєвої М.С.

журналіста видання «Главред»

Адреса: ___________________

Конт. тел.: _________________

СКАРГА
на постанову про відмову в порушені кримінальної справи за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

в порядку ст. 236-1 КПК України

23 січня 2010 року приблизно о 12 год. 30 хв. я, Лєбєдєва М.С., була на редакційному завданні видання «Главред», виконуючи свої журналістські професійні обов’язки, щодо збору інформації про акцію протесту проти забудови скверу, що проводилась по вул. Прорізній, 3-5 в м. Києві. Через деякий час на майданчику з'явилось двоє невідомих мені чоловіків, які, не пред'явивши документів, що посвідчують їх особу, почали перешкоджати мені проводити фотозйомку. Я попередила вказаних чоловіків, що я є журналістом, виконую редакційне завдання видання «Главред», та пред'явила своє службове посвідчення, однак чоловіки продовжували вести себе агресивно і один із них вихопив у мене фотокамеру. Бажаючи повернути свою фотокамеру, я звернулась за допомогою до двох своїх колег журналістів, що знаходились поруч. Далі чоловіки не бажаючи віддавати камеру моїм колегам, розпочали бійку і наносити моїм колегам журналістам удари. Через деякий час на місце події прибули співробітники Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які доставили всіх учасників конфлікту до управління міліції для надання письмових пояснень.

Після проведення формальних допитів, без належної та всебічної оцінки всіх доказів по справі, не перевіривши об’єктивно повно і обґрунтовано всі фактичні обставини справи, а також в порушення вимог чинного законодавства 29 березня 2010 року я отримала постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (далі - Постанова) по факту перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, передбаченого ст. 171 КК України.

Дана Постанова має бути скасована та повернута до прокуратури для порушення кримінальної справи з наступних підстав.

Слідчий не вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи у відповідності до ст. 22 КПК України та не встановив відповідних ознак злочину, передбаченого ст. 171 КК України

Частина 1 ст. 171 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

По-перше, слідчий не встановив об’єктивну сторону складу злочину передбаченого ч.  1  ст.  171 КК України, що виражається у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.

Законною професійна діяльність журналістів є у разі, якщо  вона  здійснюється  з  дотриманням порядку  її  здійснення, що  встановлений чинним законодавством,  тобто  в межах наданих журналістам прав і покладених на них обов’язків. Перешкоджанням  законній діяльності журналістів мають  вважатись  діяння  (дії або  бездіяльність),  якими  створюються перешкоди  (обмеження,  заборони) щодо реалізації журналістами наданих  їм  законодавчими  актами прав при  здійсненні професійної діяльності.

Права та обов’язки журналістів друкованих засобів масової інформації при здійсненні ними своїх професійних обов’язків передбачені  ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», відповідно до  якої журналіст має право:  1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації; 2) відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами; 3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків,  передбачених законом; 4) переваги на одержання відкритої за режимом доступу інформації; 5) на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів; 6) по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено  надзвичайний стан; 7) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за  власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно) та ін.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 171 КК України,  створення в будь-якій формі перешкод реалізації журналістами будь-яких зазначених прав, має  вважатись перешкоджанням  його  законній  професійній діяльності.

Слідчим не було надано належної оцінки зазначеним нормам закону та тим фактичним обставинам, що: 1) я знаходилася на акції протесту проти забудови скверу, що проводилась по вул. Прорізній, 3-5 в м. Києві як журналіст, виконувала редакційне завдання видання «Главред»; 2) як журналіст знаходилася на місці події з метою одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;  3) відкрито використовувала здійснювати записи, в тому числі із застосуванням технічних засобів (фотоапаратури).

По-друге, слідчий не надав належної оцінки обставинам справи та не встановив суб’єктивну сторону складу злочину, яка характеризується умисної формою вини відносно перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Як вбачається із матеріалів справи, дії ОСОБИ-1 та ОСОБИ-2 були спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, зокрема щодо: 1) одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації щодо подій акції, яка проводилась по вул. Прорізній, 3-5 в м. Києві;  2) відкритого використання і здійснення записів, в тому числі із застосуванням технічних засобів (фотоапарату) подій зазначеної акції.

Зазначене підтверджується моїми свідченнями та свідченнями ЖУРНАЛІСТА-1 та ЖУРНАЛІСТА-2 та безпосередньо ОСОБИ-1. Як зазначив в своїх свідченнях сам ОСОБИ-1, що «Він декілька разів попросив її припинити фотографувати, однак вона на його прохання не відреагувала»… «Бажаючи припинити фотозйомку він вихопив у жінки з рук фотокамеру». Оскільки одержання інформації та проведення фотозйомки відносяться до професійних прав журналіста, визначених ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», відповідно свідчення осіб по справі та  фактичні обставини справи підтверджують, що дії ОСОБИ-1 та ОСОБИ-2  були спрямовані саме на перешкоджання здійснення законній професійній діяльності журналіста.

Також, при ігноруванні інших доказів по справі, моїх свідчень, свідчень ЖУРНАЛІСТА-1 та ЖУРНАЛІСТА-2, висновок слідчого ґрунтується тільки на суперечливих показаннях ОСОБИ-1 та ОСОБИ-2 – зацікавлених осіб, що мали стати підозрюваними по цій справі. Цим суперечностям не надано жодної оцінки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 КПК України, суд, прокурор,  слідчий і орган дізнання зобов'язані в  межах своєї  компетенції  порушити  кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину,  вжити всіх передбачених законом  заходів до встановлення події злочину,  осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 4, 22, 234, 235 КПК України, ст. 171 КК України,

П Р О Ш У:

1.      Скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва СЛІДЧОГО-1 від 15.03.2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Додаток:

1. Копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.03.2010 року (на 3 аркушах).

2. Копія скарги для прокуратури.

03.04.2010 року                                                     М. С. Лєбєдєва

Дмитро Чоповський, Інститут масової інормації