Чи можна змусити штучний інтелект працювати як ідеальний редактор, який не генерує “галюцинацій”? Регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернівці” зібрав понад 90 медіафахівців, щоб відповісти на це запитання та навчити критично важливої навички – промт-інжинірингу (Prompt Engineering).
Учасники дізналися, як формулювати ефективні запити, дотримуючись трьох “китів” ефективної роботи із ШІ (чіткості, контексту, формату), обговорили, яких поширених помилок уникати під час створення “суперпромтів” і як інтегрувати штучний інтелект у щоденну роботу редакції для швидкого створення якісного та верифікованого контенту, автоматизуючи рутинні процеси.
Спікеркою тренінгу виступила Юлія Машута, цифрова директорка ГО “Має Сенс”, яка спеціалізується на використанні ШІ в медіа.
Промт-інжиніринг: від “зроби мені це” до точних результатів
Юлія Машута підкреслила, що промт-інжиніринг – це значно більше, ніж просто написання запитів. За її словами, це “мистецтво формулювання завдань”, що вимагає математичної чіткості та послідовності.
“Інженер – це математик. Промт-інжиніринг справді зводиться до правильного формулювання запитів, щоб отримати точно релевантні та відтворювані результати. Щоб алгоритм спрацював і згенерував саме те, що вам потрібно, не роблячи “галюцинацій”, – пояснила Юлія Машута.
Головна мета якісного промту – забезпечити, щоб один і той самий запит, надісланий кілька разів, давав повторюваний результат, що є ключовим для стандартизації редакційних процесів (наприклад, у разі збору ключової інформації для статей).
Три “кити” ідеального промту та структура “суперпромту”
Спікерка виділила три основні принципи побудови ефективного запиту:
- Чіткість. Логічна послідовність інструкцій, без якої ШІ може неправильно інтерпретувати завдання.
- Контекст. Надання всієї необхідної інформації для виконання завдання (цільова аудиторія, проблеми, бекграунд, попередні дані). Без контексту ШІ не може писати статті, заголовки чи контент-плани.
- Формат. Точне зазначення бажаного результату (наприклад, “відповідь в 1 абзац”, “таблиця”, “список”, “сценарій для шортс”).
Ці принципи лягають в основу структури “суперпромту” – розширеної інструкції, яка гарантує максимальну релевантність відповіді. Вона охоплює: опис проєкту / ролі (наприклад, “я журналіст локального медіа…”), завдання, деталі (повний контекст), параметри (стиль, аудиторія, довжина) та формат виводу.
Спеціалізовані техніки для журналістики та фактчекінгу
Учасники ознайомилися зі спеціалізованими техніками промтингу, що застосовуються для розв’язання складних завдань:
- Ланцюжок міркувань (Chain of Thought). Змушує ШІ думати послідовно перед тим, як дати відповідь, що підвищує точність складних розрахунків чи аналізу.
- Дерево міркувань (Tree of Thought). Техніка, яка пропонує ШІ сформулювати кілька варіантів рішень (наприклад, чотири канали для медіа), порівняти їх за заданими критеріями (вартість, швидкість) та обрати найкращі.
- Ланцюжок верифікації (Chain of Verification). Незамінний для фактчекінгу. ШІ отримує заяву, розбиває її на тези, знаходить на кожну тезу два джерела (бажано офіційні) та потім переписує первинну заяву коректно.
Етикет спілкування із ШІ: практикант, а не машина відповідей
Юлія Машута закликала ставитися до чат-ботів як до “помічника” чи “практиканта”.
“Це помічник, він вам тільки допомагає. Це інструмент, а не машина відповідей, яка повинна виконувати все бездумно”, – наголосила експертка.
Для ефективної роботи необхідно завжди починати новий чат для нового завдання, щоб “почистити пам’ять контексту”, та мати під рукою базові “суперпромти” для редакції. Складні завдання рекомендовано розбивати на мінімальні кроки та уникати змішаних запитів (наприклад, “напиши статтю і придумай візуал”).
Комунікаційна менеджерка Медіабази Чернівці Варвара Вербицька
