У листопаді експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них сім вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: обстріли журналістів, редакцій медіа та телевеж, а також юридичний тиск.

У листопаді стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:

  • Костянтин Гузенко – фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, виконував функції пресофіцера. 
  • Антон Бондаренко – військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI. Зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що Антон загинув.
Свобода слова в Україні у листопаді 2025 року

Обстріли журналістів

  • Російські військові 8 листопада вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до міста Костянтинівка на Донеччині. У машині перебували четверо людей – волонтери, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
  • Російський FPV-дрон 20 листопада атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область), у якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.

Пошкоджені редакції медіа

  • У Дніпрі в ніч на 15 листопада під час російської дронової атаки постраждали приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі й частину офісного обладнання.
  • Унаслідок російського масованого дронового обстрілу ввечері 17 листопада Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного. 
  • Приміщення філії “Суспільне Запоріжжя” зазнало пошкоджень унаслідок російського обстрілу міста вночі 26 листопада. Команда не постраждала: на момент обстрілу в приміщенні нікого не було. Пошкоджено частину стіни будівлі, вибито вікна. Команда підраховує збитки внаслідок атаки.

Обстріли телевеж

Судові вироки українським медійникам

  • Російський суд засудив до 14 років ув’язнення громадянського журналіста Вілена Темер’янова з окупованого Росією Криму. Затриманий 2022 року вдома в Джанкойському районі Криму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі. 

Водночас ІМІ зафіксував випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки кібератак, непрямого тиску, погрози та обмеження доступу до інформації.

Погрози

  • Журналіст “Краматорського району” Андрій Гринь отримав погрози фізичною розправою від фігуранта свого матеріалу. Поліція спершу не внесла відомостей до ЄРДР, тож журналіст звернувся до суду, який зобов’язав правоохоронців розпочати розслідування. Провадження відкрили за фактом погроз убивством.

Доступ

  • Комишуваська селищна рада відмовила журналістці SODA Вероніці Хорольській у відповіді на 21 інформаційний запит, надіславши одну формальну “відписку” без надання даних. Юристи ІМІ підтвердили, що така відповідь порушує законодавство про доступ до публічної інформації. 

Непрямий тиск

  • Фігуранти корупційної справи “Мідас” збирали досьє на журналістів, політиків, посадовців та детективів НАБУ. У списку, зокрема, 10 журналістів, що розслідують корупцію. Серед них – Юрій Ніколов, Олекса Шалайський.
  • “Слідство.Інфо” отримало файл із планом антикризової кампанії фонду Руслана Шостака, спрямованої на нейтралізацію розслідування щодо евакуації дітей до Туреччини. План передбачав залучення ботоферм, контрольованих інфлюєнсерів і роботу з редакторами медіа. Редакція висловила стурбованість ризиками для джерел інформації.

Кібератаки

  • У ніч на 14 листопада невідомі намагалися дібрати паролі до облікових записів на сайті “Накипіло”. Зламники діяли з різних IP-адрес, переважно київських та одеських. Система безпеки заблокувала спробу.
  • Невідомі одночасно намагалися зламати соцмережі всіх журналістів “Полтавської хвилі” та “Сіль Медіа”. Через масові атаки Meta тимчасово заблокувала профіль засновника видань, що вплинуло на роботу сторінок медіа. 
  • Черкаське медіа 18000 отримало кілька фішингових листів, замаскованих під повідомлення від Meta, з пропозицією отримати “синю галочку” у Facebook. Листи містили підозрілу Google-форму, спрямовану на викрадення даних. Редакція розпізнала шахрайство і не взаємодіяла з підозрілими посиланнями.

Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче.

ЗЛОЧИНИ РФ

Обстріли журналістів – 2

1. Російський дрон атакував на Донеччині авто з волонтерами та журналістами

08.11.2025 Російські військові 8 листопада вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до міста Костянтинівка на Донеччині. У машині перебували четверо людей — волонтери Євген Ткачов та Олег Ткаченко, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.

Про це повідомляє “Суспільне Донбас”, якому про інцидент розповів керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині Євген Ткачов.

За словами Євгена Ткачова, дрон цілеспрямовано вдарив по евакуаційниках та влучив в емблему гуманітарної місії.

“Збиралися як волонтери їхати евакуйовувати людей, в нас чотири чи п’ять адрес було, з капеланом Олегом Ткаченком на його броньованій автівці. На в’їзді в Костянтинівку, район Новоселівка, тільки повернули, в’їхали за поворот і побачили в 10 чи 15 метрах, що зависає дрон на оптоволокні. Коли його побачили, автівку зупинили, а він почав рухатися. Ми вискочили з автівки, і в цей час він атакував”, — розповів Ткачов.

“В емблему “Проліски”. Те, що в моторний відсік, це одне, але це була цілеспрямована атака, незважаючи на гуманітарну наліпку”, — розповів він.

Волонтер розповів, що журналісти сприйняли все без зайвих емоцій: “В них великий досвід. Вони на Донеччині з початку вторгнення, бачили багато чого, тому сприйняли все без зайвих емоцій”.

Євген Ткачов вважає, що машину “Проліски” в Костянтинівці, ймовірно, атакували FPV-дроном на оптоволокні кумулятивним снарядом з РПГ: машину пропалило наскрізь. Пошкоджене авто вже витягнули з Костянтинівки, чи підлягає воно відновленню – з’ясовуватимуть.

Волонтер розповів, що минулого тижня російська армія вже двічі намагалась атакувати автівку “Проліски”, проте не влучили.

Під час атаки в атакованій автівці перебував австрійський журналіст Крістіан Вершютц, повідомили на сайті мовника ORF. Згідно з інформацією ZIB (Zeit im Bild, новинна програма ORF), Вершютц перебував на Донеччині разом зі співробітниками гуманітарної організації “Проліска” та іспанським журналістом. Команда хотіла зняти евакуацію, що відбувалася в місті Костянтинівка поблизу лінії фронту.

2. Російський FPV-дрон атакував авто, у якому був кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко

20.11.2025 Російський FPV-дрон 20 листопада уразив евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область). У машині перебував кореспондент проєкту Радіо Свобода “Донбас Реалії” Сергій Горбатенко. Про це повідомляється в телеграм-каналі Радіо Свобода.

Як зазначили в редакції, російські війська вдарили дроном по авто, яке їхало на евакуацію цивільних у Лиман.

FPV-дрон на оптоволокні перебував у засідці та влучив в евакуаційну машину. В екіпажі були Девон Массер – волонтер зі США з гуманітарної організації Plain Compassion Crisis Response, двоє поліцейських підрозділу “Білий Ангел” (цивільна евакуація поліції Донеччини) та журналіст “Донбас Реалії” Сергій Горбатенко.

Поранення отримав волонтер, який був за кермом: у нього уламкові поранення обличчя.

“Ми їхали, і раптом – просто бах, бах. Не зовсім розумію, що сталося. Ми тут, щоб евакуювати людей, я зі США. Зараз трохи дезорієнтований”, – сказав волонтер Девон Массер після того, як йому надали першу допомогу.

Автомобіль повністю згорів.

У коментарі представниці Інституту масової інформації в Луганській області Валентині Троян Сергій Горбатенко зазначив, що на момент удару він був у бронежилеті та шоломі.

“Трохи в голові й вухах дзвенить, а так – дякувати Богу”, – зазначив Горбатенко.

Він додав, що на авто були емблеми гуманітарної місії.

Пошкоджені редакції медіа – 3

1. У Дніпрі внаслідок російської атаки постраждали офіси місцевих медіа

15.11.2025 У Дніпрі у ніч на 15 листопада під час російської дронової атаки пошкоджено приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі й частину офісного обладнання.

Про це повідомляється на сайті “Вісті Придніпров’я”.

Головна редактора “Вістей Придніпровʼя” Наталія Ковальчук розповіла, що удар стався буквально через кілька днів після завершення ремонту в офісах, де створювали сучасний журналістський медіахаб – простір для роботи релокованих редакцій і коворкінг для медійників.

“Ми саме підготували приміщення для архівів редакцій і обладнали робочі зони для журналістів. Стільці ще навіть не встигли розставити – і тут сталася атака”, – зазначила редакторка.

За її словами, команда фіксує масштаби пошкоджень і координує дії для відновлення роботи.

Цю інформацію журналістці Інституту масової інформації підтвердив і засновник видання “Вістей Придніпров’я” (яке, своєю чергою, є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне” – ред.) Олексій Ковальчук.

“Відскочили, як то кажуть, по-легкому. У приміщенні, де нещодавно замінили вікна, там вони цілі. У приміщенні, де робиться медіахаб – там вилетіло вікно. Проблема у тому, що це великі фасадні вікна. В іншій кімнаті, яку використовуємо як склад, теж вилетіли вікна”, – сказав Олексій Ковальчук.

2. У Дніпрі пошкоджено будівлю Суспільного внаслідок масованої атаки дронів РФ

17.11.2025 Унаслідок російського масованого дронового обстрілу увечері 17 листопада Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного та Українського радіо. Про це повідомляє Суспільне Дніпро.

Внаслідок обстрілу сталася пожежа, повилітали вікна та двері, пошкоджено перекриття будівлі і дах.

У момент атаки співробітників у редакції не було.

За словами головного редактора Суспільне Дніпро Євгена Педашенка, частково зруйновано перший поверх будівлі там, де розташована велика студія.

“Ми не можемо зараз потрапити на другий поверх і оцінити масштаби руйнувань, тому що є певні перешкоди. Головне, на чому ми акцентуємо, це те, що всі наші співробітники живі і не ушкоджені. Ми продовжуємо працювати, продовжуємо виходити в прямі ефіри першого каналу і працюємо на всіх наших діджитал-платформах “Суспільне Дніпро”, намагаємось в найкоротші строки відновити повністю нашу роботу”, — сказав він.

Менеджерка Суспільне Дніпро Катерина Лисюк розповіла: студія вигоріла повністю. Крім центральної будівлі пошкоджено також прибудову.

“Загалом, з того, що ми знаємо, до 15 вибухів було. Прийшлися якраз на територію і на всі будівлі наші. Зараз розбираємося в ситуації, намагаємося зрозуміти масштаби трагедії, але працюємо. Попри все, ми продовжуємо працювати, продовжуємо займатися новинами”, — повідомила вона.

За словами завідувачки редакції новин Валерії Бовші, про удар по будівлі редакції працівники дізналися від колеги, яка живе поруч.

“Наша колега, відеоредакторка, яка живе поруч з філією, написала про те, що був дуже потужний й гучний вибух, в її оселі вибуло вікна і що вона бачить, як горить дах нашої будівлі. Після цього тут пролунало ще декілька вибухів. Вже коли було більш-менш безпечно, наш водій зміг сюди приїхати і побачити наслідки”, — розказала вона.

Внаслідок удару були частково зруйновані перекриття та дах. Подекуди в будівлі обвалилася стеля й стіни. Через сильний вітер, займання, яке сталося на даху, швидко розповсюдилося на всю будівлю.

“Сьогодні зранку нам вдалося вже побувати в редакторській, ми побачили наслідки руйнувань. Винесли два ноутбуки й вцілілу квітку, бронежилети. Оператор та журналіст були в операторській, їм вдалося врятувати кілька камер, попередньо вони працюють. Зараз знов сказали, що туди заходити не можна через задимлення, бо вогнеборці продовжують працювати”, — повідомила Валерія Бовша.

Також згорів один з автомобілів філії. Крім того, за словами завідувачки редакції новин, у будівлі існує ймовірність обвалу, тому перебувати там небезпечно.

Також було пошкоджено приміщення регіональної дирекції Суспільне Донбас, яка знаходиться у будівлі редакції Суспільне Дніпро. 

Крім того, понівечено приміщення кіностудії “Контрабас”, яке також розташоване у будівлі редакції Суспільне Дніпро. Співзасновниця кінокомпанії Олександра Тесленко розповіла: через удар РФ знищено майже все їхнє майно.

“У нас великий знімальний павільйон з декораціями, реквізитами, костюмами, великою кількістю обладнання професійного. Там немає навіть що фіксувати, все згоріло. Більше ніж сім років ми у все це інвестували, і свої кошти. Нічого не залишилось”, — розповіла жінка.

Росіяни атакували дронами Дніпро увечері 17 листопада. Серія вибухів у місті пролунала близько 22:30. Місто та район опинилися під масованою атакою “шахедів”. Унаслідок ударів виникли пожежі.

3. Російські окупанти обстрілом пошкодили будівлю Суспільне Запоріжжя

26.11.2025 Приміщення філії Суспільного у Запоріжжі зазнало пошкоджень унаслідок обстрілу міста вночі 26 листопада. Команда не постраждала – на момент обстрілу у приміщенні нікого не було. Про це повідомляється на сайті Суспільного мовлення.

В компанії зазначили, що пошкоджена частину стіни будівлі, вибиті вікна. Команда підраховує збитки внаслідок атаки.

Обстріли телевеж – 1

1. Унаслідок російської атаки у Дніпрі пошкоджено телевежу

17.11.2025 У Дніпрі унаслідок російської атаки пошкоджено телевежу. Місцеві ефірні канали та радіо не мовлять. Про це “Детектору медіа” повідомила представниця Нацради у Дніпропетровській області Олена Демченко.

“Вежа стоїть, канали і радіо, які з неї мовлять, не працюють”, — розповіла представниця Нацради.

Це місцеві ефірні мовники. Наскільки  телевежа пошкоджена — зараз обстежують. За словами Олени Демченко, будівля Суспільного “вигоріла”.

Як повідомляв ІМІ, унаслідок російського масованого дронового обстрілу увечері 17 листопада Дніпра пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного та Українського радіо. Внаслідок обстрілу сталася пожежа, повилітали вікна та двері, пошкоджено перекриття будівлі і дах.

Юридичний тиск – 1

1. Окупанти засудили громадянського журналіста Вілена Темер’янова до 14 років тюрми

26.11.2025 Громадянського журналіста з окупованого Росією Криму Вілена Темер’янова та чотирьох кримськотатарських активістів – учасників справи “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір” – засудили до ув’язнення терміном від 13 до 19 років. Про це повідомляє “Кримська солідарність”.

Вирок сьогодні, 26 листопада, ухвалив Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія). Він призначив активісту Енверу Крошу 19 років позбавлення волі, Едему Бекірову та Рінату Алієву – по 15 років, журналісту Вілену Темер’янову – 14 років, а Сеїтязі Аббозову – 13 років. Суд також постановив, що перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, а решту строку – у колонії суворого режиму. Для інших учасників справи визначили по три роки тюрми.

Раніше прокурор просив призначити Крошу 17 років позбавлення волі, Едему Бекірову та Рінату Алієву – по 15 років, журналісту Темер’янову – 13 років, а Сеїтязі Аббозову – 11 років.

Як зазначили в “Кримській солідарності”, справу “першої джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір” щодо Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеїтяги Аббозова й Едема Бекірова відкрили в серпні 2022 року. Кримських татар затримали в Джанкої. Їм інкримінували участь у діяльності ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, яка заборонена в Росії. Справу Мурата Мустафаєва згодом виділили окремо.

Основним доказом у справі став аудіозапис розмови 2015 року про намаз і піст. Адвокат Курбедінов упевнений: запис витягнули з архівів ФСБ через вісім років.

Адвокат також заявив про масові порушення: фальсифікацію доказів, незаконні допити “таємних свідків”, підкидання літератури під час обшуків. Експертиза показала, що на “вилучених книжках” є відбитки десяти людей, але жодного – підсудних; суд не дозволив скерувати речові докази на додаткову перевірку.

Партія “Хізб ут-Тахрір” була оголошена терористичною в РФ рішенням верховного суду 2003 року – до ухвалення закону “Про протидію тероризму”, що фактично підриває легітимність рішення. Засідання пройшло в закритому режимі, без присутності представників організації.

Вілен Темер’янов є в списку полонених журналістів, який склав Інститут масової інформації.

КРИМ – 1

1. У Криму поліція повторно оголосила попередження журналістці Лутфіє Зудієвій

02.11.2025 Поліцейські в окупованому Джанкої (Крим) 2 листопада повторно вручили кримськотатарській журналістці та правозахисниці Лутфіє Зудієвій попередження “про неприпустимість порушення закону”. Попереднє їй оголосили 18 жовтня. Про це журналістка повідомила “Кримській солідарності”.

Як розповіла журналістка, поліцейських було двоє, вони назвалися дільничними відділу МВС Росії “Джанкойський”. У відповідь на запитання, навіщо вручають документ, заявили: “Провести бесіду, щоб не порушувала чинного законодавства”.

У документі, виданому Зудієвій, як і 18 жовтня, коли також приходили поліцейські, нагадали про адміністративні та кримінальні статті щодо:

  • порушення порядку проведення мітингу; 
  • організації масового перебування громадян у громадських місцях; 
  • пропаганди та публічної демонстрації нацистської символіки; 
  • публічних дій, спрямованих на “дискредитацію” російської армії; 
  • виробництва й поширення “екстремістських” матеріалів; 
  • організації масових заворушень; 
  • неодноразового порушення порядку проведення мітингів; 
  • публічних закликів до “екстремізму”;
  • публічних закликів до дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ.

“Як і 18 жовтня, я написала в документі, що з оголошеним попередженням не згодна й чинне законодавство порушувати не планую. Це шаблонний текст, і, крім переліку статей, які ніяк не пов’язані з моєю професійною діяльністю, у ньому більше нічого немає”, – зазначила Лутфіє Зудієва.

Нагадаємо, 18 жовтня поліцейські відділу МВС Росії “Джанкойський” вручили журналістці такий самий документ. На запитання, чому їй його виписали, силовики відповіли, що “не знають, виконують завдання, яке їм поставлено”.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Погрози – 1

1. Суд зобов’язав поліцію розслідувати погрози журналісту “Краматорського району” 

10.11.2025 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області 29 жовтня 2025 року зобов’язав правоохоронців внести справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань і почати досудове розслідування щодо погроз і образ на адресу журналіста видання “Краматорський район” Андрія Гриня з боку героя його матеріалу Юрія Микуляка. 

Про це Андрій Гринь розповів представниці Інституту масової інформації в Донецькій області Юлії Гаркуші.

Погрози фізичною розправою Андрій Гринь отримав після виходу його статті 21 жовтня 2025 року “Від кримінального провадження до Академії рекрутів: як колишній обвинувачений Микуляк очолив “Штурм” під егідою генерала Кривоноса”.

У статті йдеться про те, як фігурант кримінальної справи 2018 року Юрій Микуляк, обвинувачений у погрозі вбивством під час збройного конфлікту у Святогірську, згодом очолив Академію військових рекрутів “Штурм”. Попри те що справу закрили через відмову потерпілого від обвинувачення, підстави для цього рішення і сама зміна кваліфікації викликали запитання в журналістів. Тепер Микуляк публічно представляє себе як керівник військово-підготовчої структури, пов’язаної з генералом Сергієм Кривоносом, і редакція запитала державні органи про законність діяльності “Штурму” та рівень участі військових.

“Вже у 2025 році ми (редакція сайту “Краматорський район”. – Ред.) згадали про цю справу та вирішили скерувати запити до поліції Донецької області, обласної прокуратури, щоб дізнатися про результати. На підставі отриманих відповідей я написав статтю на сайті”, – розповів журналіст Андрій Гринь. 

Через декілька годин після виходу статті журналіст отримав на свою адресу образи та погрози. Микуляк почав писати їх у коментарях на Facebook-сторінці видання під дописом зі статтею (нині адміністратори видалили ті коментарі, але ІМІ має в розпорядженні скриншоти). У підсумку журналіст звернувся до поліції зі скаргою про погрози. Не отримавши належної реакції під поліції, журналіст звернувся до суду. Суд постановив зобов’язати правоохоронців внести справу до ЄРДР і почати досудове розслідування, розповів Андрій Гринь.

“Це рішення показує, що суспільство, журналісти та правоохоронці мають рівноцінно працювати за партитурою закону – коли журналіст виконує свою роботу, правоохоронці повинні реагувати. І, коли система це ігнорує, саме суд виступає арбітром справедливості. Тому ми пишемо про це: бо йдеться не просто про одну людину чи один випадок – йдеться про захист свободи слова і захист журналістської професії в умовах, коли саме представники медіа часто опиняються під тиском”, – зазначив журналіст.

Він також розповів, що Краматорське районне управління ГУ Нацполіції в Донецькій області відкрило кримінальне провадження за фактом погроз на його адресу. Правоохоронці визнали журналіста потерпілим у провадженні та допитали. Провадження відкрили за фактом погрози вбивством (ч. 1 ст. 129 КК України).

“Сподіваюся, надалі поліція перекваліфікує цю справу саме на погрози (вбивством. – Ред.) журналісту, а не просто погрози вбивством. Адже складається таке враження, що ми в підворітті десь посварилися”, – додав журналіст “Краматорський район”.

За інформацією журналіста, наразі в поліції тривають процесуальні дії.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 1

1. Селищна рада в Запорізькій області відмовила журналістці у відповіді на 21 запит

26.11.2025 Журналістці запорізького видання SODA Вероніці Хорольській, що співпрацює в дослідницькому проєкті з громадською мережею ОПОРА, відмовили у відповіді на 21 запит, які вона надіслала в жовтні до Комишуваської селищної ради Запорізької області. 

Про це журналістка повідомила регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській.

“Я зараз допомагаю робити дослідження щодо вивчення безпекової ситуації в громаді й для нього мала відправляти запити до громад. Я працювала з Комишуваською селищною радою, куди відправила 21 запит з різними аспектами інформації про громаду. У результаті на всі запити мені відповіли, що вони нічого не знають. На секундочку, у запитах були дуже різні й часто легкі питання. Наприклад, якого числа ухвалили бюджет громади. Вони на всі запити відповіли одним листом, що нічого в них не зафіксовано”, – розповіла Вероніка.

Так, журналістка запитувала, зокрема, інформацію:

  • про кількість закладів культури в громаді до початку повномасштабного вторгнення; 
  • кількість вакантних посад у структурних підрозділах виконавчого комітету;
  • заборону чи обмеження на проведення масових заходів. 

Кожен із запитів містив окрему тематику і запитання. Втім, за словами журналістки, їй надіслали одну відповідь на всі запити за підписом пані секретаря селищної ради Вікторії Король. У відповіді на двох сторінках наведено низку посилань на різноманітні закони й постанови з поясненнями, що таке суспільний інтерес, хто такий розпорядник інформації, що таке запит і що таке звернення. У результаті відповідь завершили висновком: “не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію”.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук повідомив, що така відповідь – це порушення і Закону “Про доступ до публічної інформації”, і Закону “Про звернення громадян”.

“Відповідь абсолютно не обґрунтована. По суті, надійшла відмова в задоволенні запитів. Строки відповіді не дотримані, підстави для такої відмови відсутні, навіть вимоги до письмової відмови в задоволенні запиту також не дотримані. Це можна назвати “абищо відписати”. Можливо, дійсно, деякі питання мають бути розглянуті як звернення, а не запит, однак запитувача про це не повідомлено, і відповідь на звернення вочевидь не надійшла”, – пояснив Володимир Зеленчук.

За словами Вероніки Хорольської, вона не отримала жодної відповіді від Комишуваської селищної ради й на “звернення”, як їх класифікували в селищній раді.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Інші випадки непрямого тиску – 2

1. НАБУ: Фігуранти справи “Мідас” збирали досьє на журналістів

25.11.2025 Фігуранти справи “Мідас” мали низку матеріалів на десятки людей, серед яких журналісти, міністри й заступники міністрів, працівники Служби безпеки України. Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву представників Національного антикорупційного бюро України під час засідання Комітету з питань антикорупційної політики.

“…Я прошу реагувати так само народних депутатів і не замовчувати, коли “Рокети” і “Тенори” збирають на правоохоронців (матеріали. – Ред.), включаючи тут і на працівників СБУ довідки. Тобто ця група збирала і на СБУ (матеріали. – Ред.). Я думаю, їм також це буде цікаво. Тобто чомусь цій групі вони, можливо, заважали – якісь офіцери СБУ, таке теж могло бути”, – зазначив директор НАБУ Семен Кривонос.

Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Абакумов уточнив, що йдеться про збір матеріалів на дев’ять співробітників СБУ. Він додав, що серед файлів, які були знайдені на вилучених під час розслідування носіях інформації, є аналогічні “довідки” щодо 16 чинних народних депутатів, зокрема голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної, Ярослава Железняка й інших.

“(Є дані. – Ред.) щодо 18 міністрів або заступників міністрів, які займали посади здебільшого в енергетичній чи сфері Міністерства юстиції, щодо 10 журналістів – це включаючи Юрія Ніколова і наразі покійного Шалайського та решти журналістів, які висвітлюють корупцію в енергетичній і в інших сферах, щодо колишнього голови Укренерго тощо”, – заявив керівник підрозділу детективів НАБУ.

Він поінформував: правоохоронці побачили, що після змін, які раніше відбулися в складі Кабміну, сталися певні перепрофілювання “зони впливу” або “зони інтересу” цієї злочинної організації на сферу Міністерства юстиції.

“З’являються профілі щодо заступників міністра юстиції, з’являються профілі щодо профільних напрямків, таких як Державна виконавча служба, виконання покарання, плюс експерти, що найважливіше”, – наголосив керівник підрозділу детективів НАБУ. Відповідно до його даних, у цих матеріалах також є низка профілів щодо експертів Інституту Бакаріуса та інших. 

“Відповідно, ми розуміємо, що, скоріш за все, для чого робились ці профілі – щоб мати інформацію безпосередньо щодо експертів і мати можливість впливу”, – зазначив Абакумов.

Загалом НАБУ встановило, що фігуранти справи “Мідас” зібрали 527 довідок щодо різних впливових людей держави.

“Серед всіх 527 файлів ми бачимо 15 детективів НАБУ, які безпосередньо здійснювали розслідування в сфері енергетики, в сфері правоохоронних органів і інші резонансні розслідування”, – поінформував він.

Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України звернув увагу на те, що частина цих файлів була сформована 17 липня 2025 року – до обшуків у працівників НАБУ.

“Звертаю увагу, що 17 липня були сформовані так звані профілі чи довідки щодо низки співробітників, які в подальшому отримали підозри від співробітників інших правоохоронних органів. Безпосередньо хочу озвучити, що один з документів був сформований щодо Магамедрасулова Руслана – 17 липня, щодо Тібекіна Віталія, який в подальшому отримав також підозру, – 17 липня, щодо Токаря Євгена – 17 липня”, – зазначив Абакумов.

Як повідомляє Укрінформ, 10 листопада 2025 року НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на “Енергоатом”.

У межах розслідування правоохоронці затримали п’ятьох із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”.

Отримали підозру бізнесмен, співзасновник Студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я Карлсон), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет), виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (Тенор) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів: серед них Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятьох людей зі списку підозрюваних затримано. Двоє – Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – виїхали з України.

2. “Слідство.Інфо” отримало файл від фонду Шостака з планом нейтралізації їхнього розслідування

19.11.2025 Благодійний фонд українського бізнесмена Руслана Шостака готує інформаційну кампанію для нейтралізації впливу розслідування “Слідства.Інфо”, у якому він фігурує. Про це “Слідство.Інфо” повідомляє на своєму сайті 19 листопада.

Як пише медіа, працівниця благодійного фонду, ймовірно, випадково надіслала журналістці “Слідства.Інфо” Яніні Корнієнко файл із назвою “Дитинство без війни план дій”. У документі перелічувалися комунікаційні кроки, які можуть свідчити про підготовку кампанії з нейтралізації впливу розслідування, що готується до публікації. Зокрема, у фонді хочуть залучити ботоферми, контрольованих блогерів, а також зустрічатися з редакторами топмедіа і публікувати там власні матеріали.

Згідно з отриманим журналістами документом, після виходу розслідування у фонді планують роботу з коментарями, яка передбачає:

  • “залучення реальних учасників проєкту до коментування під негативними матеріалами”;
  • “роботу бази акаунтів для просування раціональних тез та фактів у соцмережах”.

Також у списку дій:

  • “контрольований пост інфлюєнсера про невипадковість виходу розслідування”;
  • “непублічні комунікації з редакторами топЗМІ”; 
  • “проведення непублічних інтерв’ю з інсайдерами (чиновники, волонтери)”; 
  • “розміщення великого розслідування про провали державної евакуації в Tier-1 медіа (НВ, ЛБ)”.

Документ журналістка отримала в період роботи над розслідуванням про евакуацію до Туреччини 3500 українських дітей із Дніпропетровської області, здійснену фондом Руслана Шостака під брендом “Дитинство без війни”. Офіс омбудсмена під час моніторингового візиту до готелів, де перебували діти, зафіксував грубі порушення прав дітей – психологічне та фізичне насильство. Двоє неповнолітніх дівчат повернулися з Туреччини вагітними.

Журналісти “Слідства.Інфо” зустрілися з Русланом Шостаком, щоб розпитати про виявлені порушення та про роботу проєкту “Дитинство без війни”. Після тригодинного інтервʼю члени команди бізнесмена пообіцяли надіслати журналістам додаткові матеріали, які мали б спростувати дані зі звіту, озвучені під час інтервʼю. Однак замість цього журналісти отримали план антикризових дій.

Серед запланованих дій була “превентивна комунікація” (ймовірно, йшлося про дії до виходу розслідування. – Прим.), яка охоплювала дві публікації в медіа. Одна з них – “заява на сайті Фонду та у ЗМІ про намір системно боротися з проблемами”. Як зауважили журналісти “Слідства.Інфо”, ця публікація справді з’явилася в заплановані терміни. 

Другої публікації – “експертної колонки про підліткову вагітність (акцент на сиротах)”, яку планували розмістити у таких медіа, як НВ, “Ліга” та The Page, – “Слідству.Інфо” знайти не вдалося. На другий місяць після виходу розслідування має бути опублікована колонка засновника фонду, тобто Руслана Шостака.

“Якщо Фонд Шостака і справді так масштабно готується до виходу нашого розслідування, то ми хвилюємося за джерела, які давали нам свідчення”, – коментує журналістка Яніна Корнієнко.

“Слідство.Інфо” заявило, що стежитиме, чи реалізуватиме фонд описаний план. Прем’єру фільму-розслідування “Державні діти. Що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини” заплановано на 28 листопада.

Руслан Шостак – український бізнесмен, власник мереж VARUS та EVA, чиї статки у 2021 році становили 140 мільйонів доларів США. Також Руслан Шостак – голова Групи з ритейлу та логістики в Раді бізнесу при президентові України.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 3

1. Сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав хакерської атаки

14.11.2025 Проти ночі 14 листопада 2025 року сайт харківського медіа “Накипіло” вчергове пережив атаку: зловмисники намагалися дібрати паролі різних користувачів на сайті.

Про це в коментарі представниці Інституту масової інформації повідомила головна редакторка медіа “Накипіло” Олена Лептуга. 

“У ніч із 13 на 14 листопада невідомі намагалися захопити керування адміністративною панеллю сайту медіа “Накипіло”, добираючи паролі до різних облікових записів. Зламники діяли з різних IP-адрес, переважно київських та одеських. Атаку зупинили внутрішні системи безпеки нашого сайту. Наразі системний адміністратор впровадив додаткові засоби захисту сайту”, – зазначила редакторка в коментарі. 

Також вона додає, що це не перша атака на їхній сайт. Остання відбулася менш ніж місяць тому, 22 жовтня, тоді сайт зазнав серйозної DDoS-атаки. 

2. Невідомі намагалися зламати акаунти журналістів “Полтавської хвилі” та “Сіль Медіа”

24.11.2025 У ніч на 24 листопада невідомі намагалися зламати корпоративні акаунти журналістів редакції “Полтавська хвиля” та “Сіль Медіа”.

Про це повідомив засновник і СЕО видань “Полтавська хвиля” та “Сіль Медіа” Віталій Улибін у коментарі полтавській представниці Інституту масової інформації Надії Кучер.

“Всю ніч невідомі намагались отримати доступ до всіх корпоративних акаунтів, ламали доступи до інстаграму та фейсбуку всіх журналістів. Пощастило, бо тренінги з цифрової безпеки не минають даремно, і у всіх стоїть двофакторна перевірка, з різними рівнями захисту”, – розповів Віталій Улибін. 

За його словами, нікому з редакції акаунти не зламали. 

“Але мій фейсбук і інстаграм ламали так активно, що в “Мета” вирішили, що вчиняються якісь шахрайські дії, і забанили мій профіль на 180 днів з можливістю подати апеляцію, щоб довести, що я дійсно власник акаунту, а не якийсь шахрай”, – зазначив журналіст.

Він додав, що проблема полягає в тому, що до його основної сторінки в цих соцмережах були прив’язані інстаграм-сторінки сайтів “Сіль Медіа” і “Полтавська хвиля”.

“Поки забанений у мене фейсбук, інстаграм, забанені також сторінки медіа. Зараз намагаємося з’ясувати деталі, вирішити ситуацію. Але ситуація дуже цікава, бо ламали одночасно із Закарпаття, з Києва. І також цікаво те, що атака була одночасно на всіх журналістів”, – розповів Віталій Улибін. 

Він припускає, що зламувати акаунти могли або росіяни, або просто ті, кому заважають розслідування “Полтавської хвилі”.

3. Шахраї шлють фішингові листи черкаському медіа нібито від Meta

25.11.2025 Редакція черкаського медіа “18000” отримала вже кілька фішингових листів, які замасковано під Meta. У листах редакцію просять заповнити Google-форму для отримання “синьої галочки” у Facebook.

Про це в коментарі регіональній представниці ІМІ в Черкаській області Єлені Щепак розповіла керівниця SMM-відділу видання “18000” Анастасія Небога.

За її словами, редакція швидко зрозуміла, що листи є фішинговими, тож не переходила за сторонніми посиланнями.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1. Суд зобов’язав міського голову компенсувати моральну шкоду журналістці за порівняння із собакою

18.11.2025 Харківський апеляційний суд скасував рішення Зміївського районного суду та зобов’язав міського голову міста Зміїв Павла Голоднікова відшкодувати журналістці каналу “Медіа-Зміїв” Анастасії Істоміній моральний збиток. Таке рішення суд ухвалив 18 листопада 2025 року, повідомляє “Медіа-Зміїв”.

Йдеться про інцидент 4 листопада 2023 року, коли під час публічного заходу міський голова сказав журналістці Анастасії Істоміній, що виконувала професійні обов’язки: “Харош за мной бігати, як собака, і знімати на відеокамеру якута хє*ню”.

Медіа нагадує, що в червні 2024 року Зміївський районний суд відмовив журналістці в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації, фактично визнавши це висловлювання таким, що не принижує журналістку в правовому сенсі.

Апеляційний суд 18 листопада скасував рішення суду першої інстанції, а позов журналістки задовольнив частково.

Суд постановив стягнути з Павла Голоднікова 2684 гривні моральної шкоди. Постанова набуде чинності через місяць, вона може бути оскаржена в касації.

Редакція зазначає, що отримані за компенсацію моральної шкоди кошти журналістка вирішила перерахувати на потреби Збройних сил України.

Журналістка Анастасія Істоміна задоволена рішенням суду, про що розповіла Суспільному.

“Суд все ж таки визнав, що висловлювання голови були недопустимими, принизливими. Ці гроші будуть передані у повному обсязі на Збройні сили України – туди, де вони зараз найбільше потрібні. Сподіваюся, таке рішення і нашому меру, і іншим посадовцям буде уроком, що так себе поводити із людьми, тим паче з журналістами, не можна. Це справа, яка тяглася досить довго”, – говорить Істоміна.

За її словами, Голодніков також має покрити судові витрати – це понад 9 тисяч гривень.

Журналістка додала, що міський голова не зв’язувався з нею щодо справи й не перепросив.

Вона зазначила, що в них не було жодного конфлікту: “Він із натовпом сперечався, а я просто під руку нібито потрапила. Жодного разу ні на мирну угоду в суді першої інстанції він не пішов, ніяких вибачень, нічого абсолютно”.

Своєю чергою Павло Голодніков сказав виданню, що ще не бачив рішення суду.

“Я вам раджу: прочитайте рішення першої інстанції. Тому що це апеляція, потім буде ще касація. Тому в мене питання: чому ви так приділяєте увагу питанню проміжної інстанції, але не берете до врахування рішення першої інстанції й не говорите про те, що буде ще касація?” – сказав Голодніков.

На питання журналіста Суспільного, чи збирається звертатися до касаційного суду, він відповів: “Я ще рішення не бачив. Якщо там таке рішення, що мене влаштовує, ми нікуди не звертаємося. Якщо ні, то, звісно, ми звертаємося в касацію”.

Сам міський голова вважає, що інциденту з журналісткою в нього не було.

2. Омбудсмен відкрив провадження через відмову міськради надати документи на запит ЖАР.INFO

26.11.2025 Уповноважений Верховної Ради з прав людини відкрив провадження після звернення редакції ЖАР.INFO зі скаргою на відмову посадових осіб Хмельницької міської ради надавати документи на запит. Останні відмовилися надавати висновки до проєктів рішень міської ради.

Про це Інституту масової інформації повідомила засновниця та журналістка онлайн-медіа ЖАР.INFO Альона Береза.

Нагадаємо, що редакція звернулася до Хмельницької міської ради із запитом, у якому просила надати рішення міськради та висновки профільних структурних підрозділів. Ці висновки управління правового забезпечення та представництва міськради чи інші профільні підрозділи надають тоді, коли розробляється проєкт рішення, який розглядають депутати під час сесійного засідання та голосують за них.

У відповідь редакція отримала відмову з посиланням на те, що, згідно з розпорядженням міського голови, такі висновки є службовою інформацією.

Не погодившись із такими діями посадовців, редакція звернулася до омбудсмена зі скаргою. Той відкрив провадження для повного та всебічного з’ясування всіх обставин, викладених у зверненні.

“З метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин, викладених у Вашому зверненні та ураховуючи необхідність здійснення додаткових заходів контролю, подальший його розгляд буде здійснено в рамках відкритого провадження Уповноваженого”, – йдеться у відповіді представниці уповноваженого ВРУ з прав людини в Хмельницькій області Оксани Кізаєвої.

Водночас журналістка Альона Береза повідомила, що міський голова 20 листопада під час преспідходу до медійників після засідання позачергової сесії Хмельницької міської ради пообіцяв розібратися з цією ситуацією.

“Для нас це було великим здивуванням. За роки роботи громадської організації, а тепер і онлайн-медіа на її базі ми вперше зіткнулися з такою ситуацією. Ми спершу пішли оскаржувати відмову, щоб отримати запитувані висновки. Для нас це наразі найпріоритетніше, адже вони потрібні для написання матеріалу. Якщо ж ситуація не буде врегульована, то ми готові оскаржувати це обмеження і в судовому порядку”, – розповіла Альона Береза.

Після листа омбудсмена Хмельницька міська рада надала запитувані документи “ЖАР.INFO”. Так, 27 листопада відділ забезпечення роботи Хмельницької міської ради надіслав сканкопії висновків на 12 аркушах разом із супровідним листом на електронну адресу редакції.

“На виконання листа Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 21.11.2925 No99732.4/Б.1684.7/25/53 на Ваші інформаційні запити від 30.09.2025 та від 14.10.2025, додатково надаємо висновки структурних підрозділів Хмельницької міської ради”, – йдеться у відповіді структурного підрозділу.