Доповнено 12 вересня кейсом про перешкоджання журналістам Укрінформу знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області.
У серпні експерти Інституту масової інформації зафіксували шість випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За серпень ІМІ зафіксував чотири злочини проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки пошкодження редакцій медіа та кіберзлочини.
Так, унаслідок комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 28 серпня пошкоджень зазнали офіси “Української правди” та Радіо Свобода, а на Дніпропетровщині російський дрон влучив у редакційний кабінет газети “Межівський меридіан”. Проте у всіх цих випадках обійшлося без постраждалих.
Однієї з найпотужніших хакерських DDoS-атак зазнав сайт “Детектора медіа”, через що працював з перебоями. Головна редакторка “Детектора медіа” Гала Скляревська вважає, що їх атакують росіяни, оскільки медіа розвінчує російську пропаганду.
Водночас ІМІ зафіксував два випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадок політичного тиску з боку народного депутата Олексія Гончаренка на блогерку Олену Мандзюк. Ініціювавши кримінальне провадження за висловлювання в соцмережах, депутат фактично використав інструмент державного примусу – правоохоронну систему – для впливу на особу з протилежними поглядами.
А також випадок перешкоджання запорізьким кореспондентам Укрінформу: фотокореспонденту Дмитру Смольєнку та журналістці Ользі Звонарьовій погрожував і перешкоджав знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області керівник Запорізького лісового господарства Григорій Чернета. За зазначеним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Крім того, ІМІ зафіксував переслідування Росією журналістки проєкту “Крим.Реалії” Олексіни Дорогань. 23 червня 2025 року підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі заочно арештував її на два місяці, а в серпні її ім’я внесли до так званого списку терористів та екстремістів. Формальним приводом для справи стала стаття 208 КК РФ – “участь у незаконному збройному формуванні”, яка передбачає до 20 років ув’язнення. Однак реальна причина – її журналістська діяльність, зокрема розслідування щодо загиблих кримчан, які воювали в складі російської армії проти України, та публікації в базі “Груз 200”.
Цей кейс є черговим прикладом систематичного тиску Росії на незалежних українських журналістів, які викривають правду про війну та окупацію.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкоджені редакції медіа – 3
28.08.2025 Унаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 28 серпня постраждав офіс “Української правди”. Про це редакція повідомила на сайті.
Пошкоджень зазнала будівля бізнес-центру, в якому розташований офіс медіа. Постраждалих немає.
Редакція “Української правди” продовжує працювати в штатному режимі.
2. У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджена редакція Радіо Свобода
28.08.2025 Унаслідок російського обстрілу Києва проти ночі 28 серпня зазнав пошкоджень офіс київського бюро Радіо Свобода. У редакції вибиті вікна в частині приміщень, пошкоджена деяка техніка. Постраждалих немає. Про це повідомляється на сайті медіа.
На відео з камер спостереження, яке з’явилось у пабліках, видно, що вибухи поблизу офісу Радіо Свобода були наслідком прямих влучань двох ракет. Боєприпаси влучили в цивільні споруди на короткій відстані від редакції Радіо Свобода.
“Хоча офіс Радіо Свобода зазнав пошкоджень, нам пощастило, що ніхто зі співробітників не постраждав. Будьте певні, наші журналісти продовжать свою життєво важливу роботу. Наші думки з родинами тих, хто був убитий і поранений у цих атаках, а також з українськими рятувальниками”, – заявив президент Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа Стівен Капус.
3. Росіяни атакували дроном редакцію газети “Межівський меридіан” на Дніпропетровщині
28.08.2025 Вранці 28 серпня російські війська атакували безпілотником будівлю редакції “Межівський меридіан” у селищі Межова на Дніпропетровщині.
Про це видання повідомило на своїй фейсук-сторінці та на сайті.
Атакували будівлю редакції росіяни БпЛА типу “Молнія”. У будівлі також знаходився гуманітарний центр Новопавлівської сільської військової адміністрації.
“Влучання було в редакторський кабінет. … Вибиті вікна. … Не подобаються, маюуть, росіянам наші новини, але нічого – будете дивитися, читати, щоб всі бачили, що ви з нами робите”, – сказав головний редактор видання Євген Хрипун.
На опублікованих фото та відео видно, що внаслідок атаки були вибиті вікна, редакторський кабінет засипаний уламками скла.
Селище знаходиться на межі Дніпропетровської та Донецької областей. Як пише видання, Межова та, практично всі села, залишаються без електро- та водопостачання, стійкого мобільного зв’язку.
Про наслідки атаки Євген Хрипун розповів Нацраді, що внаслідок атаки вибиті всі вікна, двері, дірки у стінах, редакторські кабінети засипано уламками скла. Пошкоджено майно, робоче обладнання, літературу та підшивки газети.
Під час атаки його не було на робочому місці.
“Проте редакція – це не стіни, а люди, які продовжують працювати. Нас небагато. Це колишня роздержавлена районна газета, зараз у команді четверо людей разом зі мною. Вони релоковані, а я залишаюся тут і, наскільки дозволяють обставини, інформую мешканців про те, що відбувається”, – розповів Євген Хрипун.
Він також додав, що атаки безпілотниками і касетними авіабомбами відбуваються по всій Межівській громаді.
Щодо доставки преси, Євген Хрипун повідомив, що “Укрпошта” припинила свою роботу, в останні місяці вона не здійснювала доставку газет по громаді.
“Зараз я самотужки везу черговий тираж до Межової і розповсюджую його через магазини, пункти видачі гуманітарної допомоги та інші доступні точки. Продовжуємо працювати настільки, наскільки це можливо”, – сказав головред.
Газета “Межівський меридіан” видається з 1930 року і цьогоріч відзначила свій 95-річний ювілей. Наразі тираж видання становить близько 2 тисяч примірників.
Кіберзлочини – 1
04.08.2025 Сайт “Детектора медіа” зазнав сьогодні, 4 серпня, хакерської DDoS-атаки. Про це медіа повідомляє на своєму сайті.
Як зазначає редакція, атака тривала з 15:30.
“Наразі сайт працює з перебоями. Технічна команда ДМ продовжує працювати над усуненням проблеми”, – йдеться в повідомленні.
Медіа радить читати його в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram, WhatsApp та Viber.
В коментарі ІМІ головна редакторка “Детектора медіа” Гала Скляревська розповіла, що сайт ДМ атакують регулярно, але ця атака є однією з найпотужніших.
“Атакує декілька мереж з динамічними айпі-адресами, з високою інтенсивністю запитів”, – сказала вона.
Водночас Гала Скляревська не виключає, що їх атакують росіяни, оскільки медіа розвінчує російську пропаганду.
“Нас регулярно атакують, тому повʼязати з конкретним матеріалом цю атаку ми не можемо. Але ми постійно розвінчаємо російську пропаганду, і протягом кількох років війни отримували різноманітні погрози саме за нашу роботу в сфері боротьби з пропагандою, тому припускаю, що і ця, потужна атака, повʼязана з цим напрямом нашої роботи. Попередня відбулася безпосередньо після публікації нашого розслідування про телеграм-канали, через які вербують українських підлітків для підпалів”, – розповіла головна редакторка.
Станом на ранок 5 серпня, атаки припинилася.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 1
Журналістам Укрінформу перешкоджали знімати наслідки влучання ФАБів по базі відпочинку
06.08.2025 Запорізьким кореспондентам Укрінформу – фотокореспонденту Дмитру Смольєнку та журналістці Ользі Звонарьовій – погрожував і перешкоджав знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області керівник Запорізького лісового господарства Григорій Чернета.
Про це Дмитро Смольєнко повідомив регіональній представниці Інституту масової інформації Наталії Виговській.
Як розповів Смольєнко, 6 серпня, о 8:20, він разом з Ольгою Звонарьовою приїхав на місце влучання російської фугасно-авіаційної бомби (ФАБ) по базі відпочинку, щоб зняти наслідки воєнного злочину військ РФ проти цивільного населення.
“Нашу роботу на місці події ми заздалегідь погодили з керівницею відділу комунікації Нацполіції в Запорізькій області Анною Ткаченко. Крім того, там уже безперешкодно працювали представники медіа міста Запоріжжя. Проте на місці ми тривалий час не могли зайти на територію, оскільки нам заважав чоловік, який поводив себе агресивно. Він не представився та, побачивши журналістів, одразу почав кричати та нецензурно лаятися. Чоловік був категорично проти, щоб ми проїхали ближче до місця події, стояв на дорозі й не давав нам проїхати”, – розповів Смольєнко.
Чоловік, який перешкоджав, запитував у журналістів, чи мають вони дозвіл на знімання.
“Ольга Звонарьова повідомила, що виїзд погоджено з пресслужбою поліції, показала прескарту Міноборони. Але навіть після цього чоловік продовжував нецензурно висловлюватися та вимагати, щоб ми залишили місце знімання. Водночас він погрожував нам фізичною розправою”, – розповів журналіст.
За словами Смольєнка, вони попросили чоловіка представитись і той назвав своє прізвище і посаду – Григорій Чернета, керівник запорізької філії “Запорізьке лісове господарство” державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.
“Наша робота на місці передбачала знімання та запис коментарів безпосередньо на території бази відпочинку, куди сталась атака, а також ми мали зробити кілька фотографій палаючої частини лісу. На місці працювали працівники ДСНС, поліція, і ми мали зафіксувати їхню роботу, зокрема. Чернета весь цей час заважав нам виконувати нашу роботу, провокуючи конфлікт”, – розповів фотокореспондент.
У результаті журналістам вдалося потрапити на територію і зробити репортаж з місця події. 7 серпня Дмитро Смольєнко звернувся до поліції із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності.
За зазначеним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Про це повідомила представниці ІМІ керівниця відділу комунікації Нацполіції в Запорізькій області Анна Ткаченко.
За словами Ткаченко, заява від Дмитра Смольєнка надійшла до поліції 7 серпня. У ній журналіст указав, що 6 серпня, близько 8:20, в селі Канівське Запорізького району на вʼїзді до бази відпочинку, куди влучили російські авіабомби, громадянин, який назвався керівником лісового господарства, спровокував конфлікт і перешкоджав зніманню, чим порушив право медійника на ведення журналістської діяльності на законних підставах.
За цим фактом відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджання. Наразі тривають слідчі дії.
Нагадаємо, вранці 6 серпня армія РФ щонайменше чотирма ФАБами завдала удару по базі відпочинку в селі Канівське (Запорізька область). Двоє людей загинули на місці, ще 13, зокрема двоє дітей, зазнали поранень. На базі пошкоджено майно, зруйновано будинки для відпочинку, згоріли автомобілі відпочивальників.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Політичний тиск – 1
15.08.2025 Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо блогерки Олени Мандзюк, яка в одному зі своїх нещодавніх дописів в Instagram написала, що її діти “можуть відп*здити” за російську мову.
Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, який за цим фактом звернувся до поліції, пише hromadske.
У відповідь на депутатське звернення Гончаренка в поліції Хмельницької області йому відповіли, що провадження розслідують за ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України – умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності.
За це може загрожувати штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років із забороною обіймати певні посади чи вести певну діяльність на строк до трьох років або без такого.
Своєю чергою Мандзюк на своїй інстаграм-сторінці назвала Гончаренка “проросійською твариною”. Вона також розповіла, що її чоловік уже четвертий рік на фронті, а її діти “сприймають російськомовних людей як загрозу”.
“То скажіть, кого тут утискають? Кого хоче посадити держава, мене, українку, яка мріє про вільний українськомовний простір? Хочете забрати моїх дітей і віддати їх у дитбудинок, бо тато на війні, а мама занадто проукраїнська? Чому в тилу українців цькують за ненависть до всього російського? Чому ми маємо страждати не тільки на війні, а й удома? Чому держава заплющує очі на проросійську нечисть і карає тих, хто бореться з нею?” – написала Мандзюк.
Вона також зазначила, що в неї “чудова адвокатка”, та додала, що ця справа “закриється, так і не почавшись”.
Нагадаємо, 14 липня в коментарі під одним зі своїх дописів Мандзюк написала, що її діти “можуть відп*здити” інших дітей за російську мову й у цьому, мовляв, немає жодної проблеми.
Гончаренко на своїх сторінках у соцмережах обурився через це і заявив, що якщо буде хоч один випадок з насильством з боку її дітей щодо будь-якої дитини, то він особисто займеться тим, щоб позбавити її батьківських прав.
Також після цього випадку Гончаренко скерував депутатське звернення до правоохоронців та до Офісу омбудсмена.
КРИМ – 1
12.08.2025 Окупаційний Київський районний суд Сімферополя заочно заарештував журналістку Крим.Реалії Олексіну Дорогань строком на два місяці. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) на Facebook-сторінці з посиланням на саму журналістку.
“А тим часом, виявляється, в Криму мене вже заарештували на два місяці. Адвокат (колишній прокурор, доречі) щось там типу оскаржує. Не називаючи статті, але прописавши термін. Не важко здогадатись, за що двадцяточку дають”, – зазначила Дорогань.
У КРЦ зазначили, що окупанти стверджують, що судове рішення мотивоване тим, “що Дорогань О.В., з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності інкримінованого злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років, може сховатися від органів попереднього слідства або суду”. При цьому окупаційний суд не побачив підстав для обрання більш м’якого заходу запобігання.
Олексіна Дорогань працювала на провідних кримських телеканалах, була власним кореспондентом центральних телеканалів України у Криму. З 2015 року співпрацює з Крим.Реалії, є авторкою проєкту бази даних “ГРУЗ-200”, у якій ідентифіковані кримчани, що воювали у складі російської армії та загинули у війні Росії проти України.
Алексіна Дорогань розповіла Крим.Реалії, що про кримінальне переслідування з боку РФ їй стало відомо 11 серпня. За її словами, у поштову скриньку квартири, де вона проживала в Криму, надійшли листи про апеляційну скаргу на її заочний арешт. Ці матеріали поштою надіслав адвокат, призначений російським судом.
Як уточнила Дорогань, їй нічого не було відомо про це кримінальне переслідування, з нею раніше ніхто не зв’язувався.
Як стало відомо з апеляційної скарги державного адвоката, рішення суду про заочний арешт на два місяці датоване 23 червня 2025 року.
Постанову про арешт виніс суддя Київського районного суду Сімферополя Долгополов Андрій Миколайович.
Стаття, за якою ведеться досудове розслідування і за якою звинувачують журналістку, не вказувалася, проте зазначено, що вона “передбачає до 20 років в’язниці”. Справу веде слідчий ФСБ Андрєєв Н. А.
Водночас у листі зазначалося, що апеляційна скарга мала розглядатися окупаційним Верховним судом Криму 30 липня 2025 року.
Дослідження матеріалів на російських судових ресурсах показало, що переслідування ведеться за статтею 208 Кримінального Кодексу РФ (“Організація незаконного збройного формування або участь у ньому, а також участь у збройному конфлікті або військових діях з метою, що суперечить інтересам РФ”). За даними цих ресурсів, окупаційний Верховний суд Криму залишив арешт у силі.
Також вдалося з’ясувати, що влада РФ внесла прізвище журналістки Крим.Реалії до “Списку терористів та екстремістів” під номером 5621.
Олексина Дорогань – ключова авторка розслідувань Крим.Реалії про загиблих російських військових із Криму та бази даних “Груз 200”.
Журналістка виїхала з окупованого Криму у серпні 2014 року, офіційно відмовившись перед цим від російського паспорта, який нав’язує влада Росії кримчанам.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення прав журналістів – 1
12.08.2025 На Львівщині чоловіка засудили до одного року позбавлення волі за погрози журналістові видання “Вибір – правозахисник Львівщини”. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора на Facebook-сторінці.
Чоловіка засудили за статтею “перешкоджання законній професійній діяльності журналіста та погроза йому насильством” (ч. 2 ст. 171 та ч. 1 ст. 345-1 КК України).
У суді прокурори довели, що 2021 року обвинувачений – брат працівника патрульної поліції – погрожував медійнику, коли той виконував редакційне завдання. Журналіст збирав інформацію щодо дотримання поліцейськими вимог законодавства під час патрулювання Дрогобицького району. Засуджений вимагав припинити цю діяльність, відкрито залякуючи журналіста побиттям та вбивством.
Крім позбавлення волі, суд за доводами сторони обвинувачення призначив штраф 3400 грн і стягнув з обвинуваченого 55 тис. грн матеріальної та 200 тис. грн моральної шкоди на користь потерпілого.
Судові позови від журналістів – 1
27.08.2025 Придніпровський районний суд Черкас стягнув з митрополита Запорізького і Мелітопольського Андрія Коваленка 10 тисяч гривень на користь телеканалу “ВІККА”. Ці кошти редакція витратила на отримання правничої допомоги під час захисту в судовому процесі, який ініціював митрополит. Про це в коментарі регіональній представниці ІМІ Єлєні Щепак повідомив генеральний директор телеканалу “ВІККА” Сергій Кузляєв.
Згідно з рішенням, 30 червня до суду надійшла заява представника телеканалу, адвоката Валерія Макєєва. У ній він просив стягнути з Андрія Коваленка 47 500 гривень, що були витрачені телеканалом на професійну правничу допомогу.
Представник Ковальчука надіслав заперечення на такий позов. У ньому йшлося про те, що всі докази зазнаних судових витрат мали бути надані сторонами до закінчення розгляду справи.
Зрештою суд задовольнив заяву Макєєва частково та ухвалив рішення стягнути з позивача на користь відповідача зазнані витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 10 тисяч грн.
Нагадаємо, у квітні 2025 року митрополит Запорізький і Мелітопольський Андрій Коваленко (Лука) подав до суду на черкаський телеканал “ВІККА”. Він вимагав спростування недостовірної інформації, яка нібито пролунала в ефірі під час програми “Актуальна розмова” в грудні 2024 року. Також митрополит наполягав на компенсації в одну гривню.
Підставою для позову стали слова мера Черкас Анатолія Бондаренка, який заявив в ефірі, що митрополит нібито працює на ворога.
У червні Придніпровський районний суд відмовив митрополиту в розгляді його позову проти телеканалу.
1 травня 2024 року Служба безпеки України оголосила митрополиту Луці підозру в розпалюванні релігійної ворожнечі. За матеріалами слідства, він публічно висловлював своє зневажливе ставлення до парафіян інших конфесій у розмовах з вірянами та під час церковних літургій.
11 грудня 2022 року Рада національної безпеки та оборони запровадила персональні санкції проти семи ієрархів Української православної церкви Московського патріархату. Серед інших до санкційного списку потрапив митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ МП Лука (Андрій Коваленко).
