Дослідження медіаситуації Харківської області

Відсутність фінансування та пошук нових шляхів та форм — загалом саме так можна охарактеризувати тенденції 2016 року для харківських ЗМІ. Від часу нашого останнього дослідження (березень 2015 р.) у Харкові більше не працюють два телеканали: «Фора» та «Фаворит» — припинили діяльність наприкінці 2015 року, а у 2016 — ще кілька регіональних ТРК.

За даними Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, у Харківській області на підставі ліцензій здійснюють діяльність 27 телеорганізацій. З них одна державна — НСТУ (логотип «ОТБ»), три комунальних (Куп`янська телерадіокомпанія, ТРК Чугуївщини «Слобожанка», ТРК Красноградщини «ЦЕНТР») та інші 23 — приватні. З них на територію регіону повне розповсюдження має лише телеканал «ОТБ». Всі інші мають місцеве покриття.

Харків за рік не збагатився на радіо,  тож наразі повноцінно працює лише одне радіо — Харківське обласне, у якого з’явилася власна сторінка у Facebook. Радіо мовить в інформаційно-культурологічному форматі 2 години на добу на частоті УР-1. Є тенденція до збільшення, говорить директор ТО «Обласне радіо» Роман Кривко, — 4 години на добу, а як буде насправді, залежить від того, якою буде ліцензія у квітні 2017 року. 

Колишня ХОД ТРК офіційно отримала статус Філії ПАТ «НСТУ». У зв’язку з новою концепцією з’явилося декілька нових телепроектів, орієнтованих на громаду та які мають на меті піднімати суспільно важливі теми. Колектив ТРК так само працює за умов фінансової нестачі (приміром, виділяється лише кілька літрів бензину на день для новин) та технічної обмеженості (застаріле технічне обладнання). Телепрограма новин «Харьковские известия» окрім традиційного піару місцевої влади активно почала висвітлювати діяльність нової голови ХОДА Юлії Світличної. Через низьку зарплатню протягом 2016 року з КП «Харьковские известия» звільнилися 22 людини, які, за словами директора КП «Газета “Харьковские известия”» Миколи Косого, перейшли на роботу з більш високою оплатою праці, зокрема і на всеукраїнські ЗМІ.

Майже не змінилася ситуація з друкованими ЗМІ. З лютого 2016 року повернулася газета «Харьковская неделя» (пов'язують із «Самопоміччю»). Деякі зміни відбулися в інших виданнях. Так, «Слобідський край» з  нового року почав випускати два випуски газети на тиждень замість трьох. Газета активно бере участь у грантівських програмах та розвиває онлайн-версію. Все більше у виданні аналітики, але при тому ж не зникає присутність регіональної влади, наприклад вітання від голови ХОДА та ХОР. У газеті «Вечірній Харків» з нового року скоротився штат. На сьогодні там працює дві журналістки замість чотирьох, як було до того. 

Онлайн медіаресурс поповнився кількісно декількома новими виданнями. З’явився 2015 року новий сайт — «Город Х» (gx.net.ua), який, за нашими даними, належить колишній прес-секретарці М. Добкіна Вікторії Маренич. Позиціонує себе як незалежний від політичних сил, але відрізняється від інших новинних ресурсів великою кількістю «письменницьких» матеріалів: як свідчать місцеві журналісти, багато історій на ресурсі — вигадані.

З лютого 2017 стартував харківський блок ресурсу kharkov.vlast.ua. Наповнення — рерайт та оригінальні новини. Основні матеріали — новини та невеликі журналістські розслідування.

Онлайн-ресурс «Справжня Варта» змінив дизайн сайту, що, за даними редактора, вплинуло на його популярність (зросла кількість переглядів), а «Статус-кво» розширив географію — тепер на сайті можна довідатися і про новини зі Львова та Полтави. Активно експериментують з новими проектами та формами «Накипело» (ГО «Харківський кризовий інфоцентр»): з’явилися лонгріди, телепроекти, кепшіон відео та статті з пояснювальної журналістики.

Переважна більшість ЗМІ Харкова — російськомовні, україномовні можна перерахувати буквально на пальцях: традиційно телеканал «ОТБ», Харківське обласне радіо, теленовини «Харьковские известия», газета «Слобідський край», онлайн-ресурс «Справжня варта», а також телепроект від АТН «Отражение-Віддзеркалення» виходить двома мовами, залежно від мови гостей студії. Також «Громадське. Харків» у пабліках у соцмережах подає свої новини українською. Активно почав працювати медіаресурс ІА Kharkiv Today, який асоціюють із ПП «Самопоміч» та бізнесменом В. Кожем’якою.

Багато редакцій обговорюють наразі нові проекти та можливості вирватися з «бідності». На нашу думку, приклади інших успішних локальних ЗМІ дають привід вважати, що не все у регіональних ЗМІ безнадійно.

Тематика новин у місцевих медіа

Протягом моніторингового періоду найбільше новин з теми криміналу було зафіксовано в онлайн (33%) та телевізійних (22%) ЗМІ, у друкованих — 7%.  Про місцеву політику, як-от прийняття рішень регіонального та місцевого значень, виконання розпоряджень голови, звітування голови ХОДА, найбільше розповідали журналісти з телеканалів — 16%, тоді як онлайн — 6%,  друковані — 4%. Про державну політику найбільше матеріалу було зафіксовано у теленовинах — 7%, менше у друкованих — 5%, і найменше цій темі присвячували онлайн-ЗМІ — 2%.   

Про економічні новини писали ЗМІ у приблизно однаковій кількості з невеликим відривом на користь телевізійників — 13%, онлайн — 10%, газети — 9%. Міжнародні новини представлені у промоніторених ЗМІ полярно: від 0% у теленовинах і до 10% у газетах, 1% — на онлайн-ресурсах.

Новин з Росії зовсім не було у теленовин. Але на веб-ресурсі «057» було зафіксовано два матеріали (стосувалися теми біженців з Росії), найбільше їх було у друкованих ЗМІ — 1%, де йшлося не тільки про біженців, але й про культурні події. Тему медицини та здоров’я, охорони здоров’я висвітлювали однаково теле- та друковані ЗМІ — по 5%, онлайн-ресурси дещо менше присвячували уваги цій темі — лише 2% від загальної кількості матеріалів.    

Актуальною для харківських редакцій залишається тема війни. Журналісти піднімали питання призову, озброєння армії, новин з передової, а також про післявоєнне життя військових. Найбільша кількість була зафіксована у теле- та онлайн-ЗМІ — по 7%, у друкованих — 2% (але це зазвичай розлогі матеріали, портрети). Зовсім не було за цей період матеріалів про переселенців, хоча тема ВПО і досі актуальна для Харківщини. Так само не було зафіксовано й новин з окупованих територій.

Моніторинг вже вдруге показав, що тема навколишнього середовища харківські ЗМІ не дуже хвилює. Зовсім не висвітлювали цю тему телевізійники і зовсім обмаль газетярі — 1% та веб — 2%. Місцевим культурним подіям, як-от виставки та вистави, найбільше уваги присвятили теленовини — 7%, онлайн — 6%, друковані — 3%. Але кількість не співпадає з якістю. У газетах, на відміну від інших ЗМІ, це великі інтерв’ю з митцями, огляд вистав, критика. Про шоу-бізнес за час моніторингу був зафіксований лише 1 матеріал. Спортивним новинам присвятила найбільше уваги преса — 10%, тоді як онлайн — 3%, ТБ — 4 %.

Тему освіти ЗМІ, які ми моніторили, піднімали майже в однаковій пропорції: газети та веб — по 3%, теленовини — 4%. Про корупцію та антикорупційну діяльність писали усі промоніторені нами засоби масової інформації в однаковій кількості — по 1% у кожному виді ЗМІ. Громадянське суспільство також було представлено в усіх ЗМІ: преса — 2%, веб — 3%, телебачення — 4%.

Харків традиційно називають столицею науки, проте пишуть про неї небагато: по 1% матеріалів про науку та технології було зафіксовано у теленовинах і на онлайн-ресурсах та 2% — у газетах. Погоді, яка була через морози та снігопади на час моніторингу популярною серед громадян, присвячували новини усі промоніторені ЗМІ: по 3% від усіх матеріалів — у теле- та друкованих, 2% — на веб-ресурсах. Велику кількість матеріалів ми віднесли до «іншого» — це поради, анонси, об’яви, історичні ретроспективи, акції від редакції. Таких матеріалів найбільше виявилося у друкованих ЗМІ — 32%, в онлайн — 18%, найменше у теленовинах — 6%. 

Прихована реклама в локальних медіа

Незважаючи на відсутність виборів принаймні на горизонті, політичні матеріали замовного характеру все ж були зафіксовані. Так само, як і комерційні. Найбільша кількість таких матеріалів була у друкованих ЗМІ та у теленовинах «Харьковские известия» — по 2%, в онлайн-ЗМІ — 1%.

Замовниками політичної джинси були: нардеп від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул, нардеп групи «Воля народу» Олександр Фельдман, політичні партії «Батьківщина» та «Відродження», проект з підготовки нової політичної сили «Нові обличчя», депутати Харківської обласної ради від партії «Відродження» Володимир Скоробагач та Олександр Ткаченко, депутати Харківської міської ради від партії «Відродження» Габріел Михайлов та Максим Мусєєв.

Серед замовників комерційної джинси: кафе «Кристал», «Мегабанк», косметологічні послуги харківської візажистки, дизайнерські (PopArtBox) та фінансові послуги (компанія FreshForex).

Такі матеріали не маркувалися як реклама, однобічно висвітлювали події чи героя та не мали суспільно вагомої інформації або подавалися під рубрикою «Новини компанії».

Джерела інформації для місцевих медіа

Головним джерелом інформації друкованих ЗМІ є власні кореспонденти та власні джерела — у друкованих та онлайн-ЗМІ складає 42%, 33% — ТБ. На відміну від інших онлайн-ЗМІ, кожен матеріал «Статус-кво» підписаний ім’ям та прізвищем журналіста.

Найбільше грішать незазначеними джерелами друковані ЗМІ — у  9% випадків, теленовини — у 5% матеріалів, найменше (3%) — на онлайн-ресурсах. Сюди ж ми віднесли матеріали-передруки у газетах, у яких, проте, не зазначено звідки саме цей матеріал. Анонімних джерел найбільше у веб-сайтів — 10%, тоді як у друкованих — 3%, і зовсім не зафіксовано у ТБ. До анонімних ми віднесли матеріали, де журналісти не називають конкретну особу чи організацію, а подають матеріал від невідомих осіб, наприклад: «повідомили на станції», «на заводі», «за словами робітників», «у податковій».    

На загальнонаціональні ЗМІ посилаються у рівній кількості друковані та веб-ресурси — по 2%, тоді як у телевізійників ми не виявили жодного такого посилання. Найбільше посилань на місцеві ЗМІ було зафіксовано серед онлайн — 1%. Очевидці як джерела інформації були присутні у друкованих (2%) та веб-ЗМІ (3%). На офіційні джерела (найчастіше це прес-служби поліції, прокуратури, водоканалу та ін.) найбільше посилаються онлайн-ЗМІ (28%), теленовини (26%) та найменше — друковані (22%). Лише 4% — очевидці, та 2% — анонімні джерела. Найбільша кількість матеріалів, де джерелом інформації є експерт, була зафіксована у теленовинах — 9%, у пресі — 6%, онлайн — 4%.

До інших джерел інформації ми віднесли учасників подій, які не входять до групи офіційних джерел та експертів. Таких найбільше було зафіксовано у ТБ — 27%.

Хоч суперечки серед медійників щодо використання соціальних мереж як джерела інформації тривають, все ж деякі ЗМІ посилаються на них, і доволі періодично. І це не тільки стосується текстової інформації, а також фото. Таких матеріалів, де джерелом інформації були соціальні мережі, ми зафіксували по 1% у друкованих та цифрових ЗМІ. Телевізійники не використовують соціальні мережі як джерело інформації — таких матеріалів за період моніторингу ми не виявили.

Моніторинг провели у січні 2017 року у таких ЗМІ: газети «Время» (тираж 20007, виходить тричі на тиждень), «Слобідський край» (тираж тижня 8882, виходить двічі на тиждень), «Вечірній Харків» (тираж номера 10002, виходить тричі на тиждень); інтернет-видання 057.ua, Sq.com.ua, Dozor.kharkov.ua, Glavnoe.ua; телеканали «7-ий канал» і «А/ТВК (АТН)».

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Детальніше з методологією можна ознайомитись на сайті ІМІ.

Матеріал підготувала Анна Прокаєва, Харків