6 жовтня в хабі Медіабази Чернівці відбувся офлайн-тренінг із домедичної допомоги для медійників. Тренеркою була Наталія Корчак. Під час зустрічі учасники не лише говорили про базові принципи допомоги, а й працювали з манекенами, навчальним автоматичним зовнішнім дефібрилятором, турнікетами та іншими засобами.
Наталія Корчак наголосила, що сама не має медичної освіти й саме тому регулярно повертається до практики. За її словами, важливо не лише один раз пройти курс, а періодично відновлювати навички, тому що частина дій із часом забувається.
Допомога починається з оцінювання безпеки
Одна з перших речей, про які говорили на тренінгу, – перед тим як допомагати іншій людині, потрібно оцінити, чи безпечне саме місце події та чи не загрожує ситуація самому рятувальнику.
За словами Наталії Корчак, людина також має чесно оцінити власний стан і здатність діяти. У стресовій ситуації можлива паніка, розгубленість або завмирання, і це теж потрібно враховувати. Якщо на місці є інші люди, важливо зрозуміти, кого можна залучити до допомоги й кому – дати конкретне завдання.
Окремо тренерка звернула увагу на комунікацію під час екстреної ситуації. Замість абстрактного “хтось викличте швидку” краще звернутися до конкретної людини й чітко сказати, що потрібно зробити. Так відповідальність не “розчиняється” серед присутніх.
Для медійників це особливо зрозумілий принцип: у кризовій ситуації чітка комунікація може бути так само важливою, як і знання самого алгоритму дій.
Навичку потрібно не лише знати, а й відчути руками
Значна частина тренінгу була практичною. Учасники працювали з манекенами та могли відпрацювати базові дії в разі раптового зупинення серця, перевірку стану людини, серцево-легеневу реанімацію та використання навчального автоматичного зовнішнього дефібрилятора.
Під час практики стало очевидно, що знати алгоритм теоретично й виконати його фізично не одне й те саме. Компресії потребують зусиль, рятувальник швидко втомлюється, а правильну позицію тіла й рухи краще хоча б раз відпрацювати на манекені. Саме тому тренерка наголошувала на регулярному повторенні навичок.
Учасники також знайомилися з автоматичним зовнішнім дефібрилятором. Наталія Корчак показала, який вигляд має навчальний АЗД і як пристрій супроводжує користувача голосовими командами.
Окремою частиною тренінгу була робота з кровотечами, турнікетом і пов’язками. Тут акцент теж був не на “знати назву”, а на тому, щоб спробувати засіб руками й зрозуміти, як він працює в реальній ситуації.
Один тренінг не робить людину медиком – але зменшує розгубленість
Наталія Корчак кілька разів підкреслила: тренінг не замінює медичної освіти й не дає підстав сприймати себе як фахівця. Його завдання інше – дати людині базове розуміння послідовності дій і можливість хоча б раз виконати їх у безпечному навчальному середовищі.
Це важливо ще й тому, що в реальній ситуації реакцію людини передбачити неможливо. Можна знати алгоритм і однаково розгубитися. Але знайомство з обладнанням, манекенами та практичними діями зменшує кількість речей, які доведеться вперше побачити вже під час надзвичайної ситуації.
Тренерка також говорила про прості речі, які після навчання можна переосмислити для себе:
- чи є в особистій або редакційній аптечці захисні рукавички, засоби для бар’єрного захисту;
- чи знають працівники, де в громадському просторі може бути АЗД;
- чи готові вони хоча б викликати допомогу та чітко скоординувати інших людей.
Нагадаємо, Інститут масової інформації (ІМІ) запускає тренінги з першої допомоги постраждалому для медійників, які не є воєнкорами, але працюють у містах / регіонах під загрозою постійних обстрілів.
