Експертка з відкритих даних Надія Бабинська оновила створений нею “Громадський реєстр урядових ШІ-агентів та асистентів”. До переліку додали інформацію про нові державні ініціативи, зокрема онлайн-помічник Мін’юсту “Лекса”, систему “ШІ-турелі” та медичні проєкти з використанням інструментів штучного інтелекту.
Про це Надія Бабинська розповіла журналістці Інститут масової інформації Валентині Троян.
За словами Надії, вона регулярно стежить за новими урядовими проєктами, аналізує закупівлі та враховує інформацію, яку надсилають колеги й користувачі реєстру. Щонайменше раз на місяць експертка переглядає наявні дані та перевіряє, чи з’явилися нові ініціативи.
“Я оновлюю реєстр постійно, як тільки дізнаюся про якісь нові ініціативи уряду чи нові проєкти, коли мені хтось із колег скидає, чи користувачів… намагаюся раз на місяць хоча б проглянути все, перевірити, чи є щось нове”, – розповіла Бабинська.
Останнє оновлення містить дані про запуск онлайн-пам’ятника “Лекса”, систему “Щит орла”, яка використовується Силами оборони для захисту від дронів, а також медичні проєкти з використання інструментів для діагностики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Як зазначає експертка, реакція суспільства на ініціативу є різною. Зокрема, від схвальних відгуків до дискусій щодо того, чи варто включати до переліку прості алгоритми прийняття рішень (automated decision-making, як-от алгоритми аналізу декларацій у ПФУ), а не лише генеративні моделі.
Дослідниця також звертає увагу на відсутність єдиного підходу до використання штучного інтелекту в державному секторі. На її думку, урядовій політиці бракує стандартів, які враховували б інтереси людини, відповідальність за роботу алгоритмів і прозорість їхнього застосування. Ці принципи мають відповідати, зокрема, вимогам європейського законодавства та Акту ЄС про штучний інтелект.
Окремою проблемою експертка називає відсутність незалежного громадського моніторингу використання ШІ державними установами. За її словами, держслужбовці активно користуються десктопними й браузерними версіями популярних моделей, зокрема Gemini, OpenAI та Anthropic, однак державні структури не ведуть повного обліку таких процесів.
“Я бачу, що саме правозахисної складової щодо використання ШІ в уряді взагалі немає. Це точно Мінцифра не буде робити, це має робити хтось інший… Але точно нам бракує того чи тих, хто буде моніторити”, – зазначає дослідниця.
Водночас експертка визнає, що наразі громадський реєстр не може охопити всі випадки використання штучного інтелекту через обмежений доступ до інформації та брак ресурсів.
Бабинська вже пропонувала передати напрацьовану базу уряду, який, на її думку, має більше можливостей для цього, а суспільство має право знати як і для чого уряд використовує алгоритми та ШІ.
