64-річна мелітопольська журналістка Ірина Левченко розповіла про катування, яких зазнала сама та інші цивільні в секретній російській в’язниці (“яма”) в окупованому Мелітополі Запорізької області. За її словами, полонених били та катували струмом, а до жінок застосовували електричний струм через під’єднання контактів до інтимних частин тіла. Про це Левченко свідчила під час засідання Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону.

Про це свідчать матеріали судового засідання, оприлюднені російським виданням “Медиазона”.

Ірина Левченко перебуває в незаконному російському ув’язненні вже понад три роки. Фото: РІА Південь

Левченко допитали через відеозв’язок із СІЗО-2 Маріуполя (Донецька область) у справі цивільних бранців Геннадія та Ольги Капралових.

За словами журналістки, 2023 року її кілька місяців неофіційно утримували в будівлі колишнього психоневрологічного диспансеру в Мелітополі. Там російські силовики системно катували ув’язнених. 

Вона розповіла, що їй зав’язували очі скотчем, прив’язували ноги до стільця, зв’язували руки за спиною і під’єднували електричні контакти.

“Замість поліграфа були сильні удари струмом, я кілька разів – не менш ніж п’ять – просто злітала з цим примотаним до мене стільцем. Після того як тебе так терзають, підпишеш що завгодно”, – зазначила Левченко.

Також вона розповіла, що наприкінці серпня 2023 року п’яні співробітники ФСБ влаштували масове знущання з ув’язнених. Один із силовиків, одягнений у церковну рясу, ходив з лопатою і запитував, чи хочуть в’язні “причаститися”. 

Унаслідок цього побили 40-річного священника з Токмака Костянтина Максимова, чоловіка Ірини Левченко та інших бранців. Волонтеру на ім’я Володимир зламали два ребра.

Левченко також заявила, що бачила подружжя Капралових з важкими гематомами по всьому тілу, а Геннадію Капралову силовики намагалися виламати зуби. Також вона свідчила, що до інших жінок застосовували тортури струмом через під’єднання контактів до інтимних місць.

Журналістка наголосила, що співробітники ФСБ діяли в масках, не називали посад і прямо казали ув’язненим, що за вбивство бранців їм “нічого не буде”.

Як зазначає “Медіазона”, попри подані заяви про катування російські контролювальні органи відмовляються розслідувати злочини, аргументуючи це тим, що місця тримання “не значилися в документах”.

Як повідомляв ІМІ, у вересні 2026 року Окупаційний Запорізькій обласний суд засудив незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії, визнавши винною в “шпигунстві”.

Що відомо про Ірину Левченко

Окупанти викрали Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром на початку травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) та певний час обох утримували в підвалах міста. Ірина та її чоловік уже декілька років перебували на пенсії. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. 

За інформацією РІА Південь, Олександра Левченка звільнили в серпні 2024 року. Увесь цей час його утримували в окупованому Мелітополі. Під час звільнення йому видали довідку, у якій зазначалося, що він нібито відбув 21 добу адміністративного арешту за “порушення комендантської години”. Паспорт, банківські картки та гроші, вилучені під час обшуку, йому не повернули. За весь час ув’язнення він лише один раз побачив дружину – під час прогулянки в СІЗО, однак поговорити їм не дозволили.

У червні 2026 року стало відомо, що Ірину Левченко етапували із Сімферопольського СІЗО до Краснодарського СІЗО (РФ). 

У вересні 2026 року окупаційний Запорізькій обласний суд засудив Ірину Левченко до 15 років колонії, визнавши винною в “шпигунстві”. 

Ірина Левченко в журналістиці з 1981 року. Працювала в заводських багатотиражках, мелітопольській районній газеті “Новий день”, була власкоркою обласних і всеукраїнських друкованих видань. 

Ірина Левченко є в списку цивільних журналістів у російському полоні, який веде Інститут масової інформації.