Чинне законодавство не забороняє журналістам публікувати російськомовні інтерв’ю на особистих ютуб-каналах, якщо вони не діють як зареєстровані медіа. Водночас статус каналу та обставини створення контенту можуть мати значення для правової оцінки.
Про це заявив юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Володимир Зеленчук у коментарі “Детектору медіа” щодо звернення громадянина стосовно російськомовного інтерв’ю телеведучої 1+1 і телемарафону “Єдині новини” Наталії Мосейчук на її ютуб-каналі.

14 листопада на ютуб-каналі Мосейчук вийшло інтерв’ю з режисером Олексієм Кирющенком. Під час розмови ведуча спілкувалася з гостем російською мовою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Блогер, онлайн-медіа чи аудіовізуальний сервіс: чому Україні потрібна функціональна модель
- Онлайн-медіа за правилами друкованої преси. Розбір нових критеріїв Нацради
Громадянин Пилип Пастер звернувся з цього приводу до Міністерства культури, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Комісії з журналістської етики. Він вважає, що розмова порушує засади державної інформаційної безпеки та журналістської етики. Звернення також адресовано “Детектору медіа”.
“Чинне законодавство в цілому не забороняє журналістам публікувати інтерв’ю російською мовою на особистих ютуб-каналах. Мовний закон вимагає державної мови в інтернет-представництвах органів влади, зареєстрованих в Україні медіа та бізнесу, що продає товари й послуги, і навіть там допускає версії іншими мовами”, – пояснив Володимир Зеленчук.
Він зазначив, що Закон України “Про медіа” не поширюється на фізичних осіб, які не ведуть діяльності як медіа.
“Посилання заявника на Конституцію, Стратегію інформаційної безпеки й Бюджетний кодекс не створюють для журналістки обов’язків, які можна було б порушити. Водночас порушене заявником питання про використання для запису ресурсів, оплачених з бюджету марафону, є питанням прозорості 1+1 і розпорядника коштів, але з самого відео цього не встановити”, – сказав юрист ІМІ.
Водночас він звернув увагу на правовий статус ютуб-каналу Мосейчук. За його словами, у роз’ясненнях 2026 року Нацрада виходить з того, що для визначення статусу важливий характер діяльності, а не платформа, на якій поширюють контент.
Якщо канал систематично поширює програми під редакційним контролем і має їхній каталог, регулятор може кваліфікувати його як аудіовізуальне медіа на замовлення. Для такого медіа реєстрація є обов’язковою.
“За цією логікою регулярне студійне інтерв’ю-шоу теоретично може підпадати під таку кваліфікацію. Але навіть тоді мовні вимоги стосуються каталогу загалом: щонайменше чверть контенту державною мовою і українська доріжка за замовчуванням, якщо доріжок кілька. Окремий випуск іншою мовою вони не забороняють”, – сказав медіаюрист.
Щодо етичних питань Володимир Зеленчук вважає, що в заяві Пилипа Пастера низку цитат наведено без належного контексту. Зокрема, заявник стверджує, що в інтерв’ю йдеться про важливість російськомовного продукту для “аудиторії СНД”, звучать наративи про “вищість російськомовних білінгвів” і відбувається “таврування українських біженців”.
“Наприклад, слова гостя про поширення його проєкту в Росії стосуються антивоєнного монологу, який закінчується словами “Слава Україні”. Узагальнення гостя про тих, хто виїхав, можна критикувати як слабку модерацію, але ознаки порушення Кодексу етики тут незначні. В будь-якому разі мовний вибір ведучої державного марафону є легітимною темою для публічної дискусії, і українські субтитри були б доречними”, – зауважив Володимир Зеленчук.
Водночас юрист ІМІ наголосив, що вимагати від Міністерства культури оцінювати дії журналістки або обмежувати контент, який ведучі публікують поза ефіром, означає виходити за межі законних повноважень держави. На його думку, це створює ризик надмірного державного контролю над висловлюваннями журналістів.
“Детектор медіа” звернувся до медіагрупи 1+1 та Нацради з проханням прокоментувати звернення щодо російськомовного інтерв’ю Мосейчук.
Ютуб-канал Наталії Мосейчук створили 2022 року. Він має 628 тисяч підписників і 1,9 млрд переглядів. Країною реєстрації каналу вказано Велику Британію.