ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Як виявляти фейки й перевіряти фото на достовірність – лайфхаки від представниці ІМІ Маї Голуб

Як виявляти фейки й маніпуляції та перевіряти фото на достовірність – такими лайфхаками поділилися представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб 30 травня під час тренінгу з медіаграмотності та фактчекінгу у Волинському фаховому коледжі Національного університету харчових технологій. 

Зокрема, Мая розповіла студентам, як виявляти фейки та маніпуляції і перевіряти фото на достовірність за допомогою гугл-пошуку та з інструментом Hive Moderation, що виявляє зображення зі штучним інтелектом. За її словами, для цього не треба реєструватися на сайті, а можна просто завантажити фото на сайт. Наприклад, у гугл-пошуку легко можна знайти місце розташування знімання, якщо перевести фокус на будівлі чи інші об'єкти. 

Також медійниця поділилася лайфхаками, які використовують журналісти у своїй роботі, коли треба перевірити інформацію. Вона порадила, що увагу варто звертати, чи є на знімках фотошоп, якщо фото надсилають для поширення. Наявність фотошопу можна перевірити на сайті Fotoforensics.

Фото надано лідеркою клубу медіаграмотності м. Луцьк Оленою Левичкіною

Водночас експертка поділилася, що першоджерело зображення можна знайти на сайті TinEye: потрібно туди завантажити фото та натиснути “пошук”. Далі треба уважно подивитися на дати всіх публікацій і звернути увагу на новину, що була опублікована найперша з цим фото. Так можна дізнатися першоджерело інформації. 

Також Мая Голуб порадила студентам читати новини на авторитетних українських та волинських медіа. Для цього варто використовувати білий список медіа ІМІ та мапу рекомендованих медіа. 

Крім того, представниця ІМІ порадила перед поширенням інформації аналізувати прочитане і побачене на фото чи відео. Одне питання: “Чи це справді так?” – допоможе зрозуміти, що інформацію треба перевіряти ще. Крім того, варто завжди дивитися на першоджерело інформації, бо це теж має значення. 

Мая Голуб навела цитату з польської книги “Biblia dziennikarstwa” (“Біблія журналістики”), де зазначено: “Не перевіряти інформацію – це як стрибати в басейн, не впевнившись, що там є вода”. За її словами, це показує, що не перевіряти інформацію – небезпечно та шкідливо.

Крім того, експертка розповіла про таке поняття, як whataboutism (від англ. what about – як щодо). Цей термін зазвичай використовують, щоб зірвати обговорення одного питання та перемкнути увагу на інше. Наприклад, коли тему російсько-української війни в Україні замінюють темою голоду в Африці або якоюсь іншою. 

Фото надано лідеркою клубу медіаграмотності м. Луцьк Оленою Левичкіною

Під час заходу учасники тренінгу грали в гру “Which face is real?”, щоб потренуватися та перевірити інтуїцію, чи перед ними фото справжньої людини, чи створене штучним інтелектом. 

Також представниця ІМІ розповіла не лише про переваги, а й загрози використання ChatGPT. 

“ChatGPT може подавати неточну інформацію, а також помилятись. Тому варто перевіряти все, що відповідає на ваші запити ChatGPT. Одного разу ChatGPT мені написав, що 2025 рік ще не настав, а також помилявся під час підрахунків. Повністю покладатися на те, що пише ChatGPT, не варто, важливо перевіряти та аналізувати отриману інформацію. Також не варто ділитися з ChatGPT дуже особистою та чутливою інформацією, видаляти пошукові запити”, – розповіла вона. 

Мая Голуб зазначила, що варто дбати про цифрову безпеку під час використання ChatGPT, адже хтось може намагатись отримати доступ до акаунту. Краще реєструвати акаунт на пошту, яку ніхто не знає: це убезпечить від того, що хтось намагатиметься отримати доступ до акаунту. 

Як повідомляв ІМІ, у травні цього року невідомі намагались отримати доступ до ChatGPT-акаунту представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб. Їй на особисту пошту почали надходити сповіщення з паролями щодо скидання пароля для входу в ChatGPT.

Мая Голуб має понад 10 років досвіду роботи журналістиці. Починаючи з 2012 року два роки працювала в Рівненському агентстві журналістських розслідувань “Четверта влада”. Далі – на сайті Corrupt.Ua.org. Із 2017 року – представниця Інституту масової інформації у Волинській області. У 2023 році Мая закінчила онлайн-курс від Deutsche Welle Akademie тренінгів для тренерів.

Liked the article?
Help us be even more cool!