Українські медіа опублікували матеріали з померлим сейсмологом

Інтернет-видання “Главком” опублікувало нібито інтерв'ю з померлим минулого року українським сейсмологом Сергієм Вербицьким, а також новину з ним. Згодом редакція матеріали видалила, проте інші медіа підхопили ці публікації.

Інтерв'ю з назвою “Сильний землетрус в Україні: яка ймовірність? Відповідає сейсмолог Сергій Вербицький” оприлюднено 7 лютого. 

Звернула увагу на це “інтерв’ю” дружина сейсмолога Ольга Вербицька. “Я шокована! Виявляється, що мій чоловік, Вербицький Сергій, який помер 4 вересня 2022 року, дав інтерв'ю стосовно турецького землетрусу…” – написала вона на своїй фейсбук-сторінці та виклала лінк на матеріал.

Скриншот Музею  Гідності у Львові

У коментарі ІМІ засновник Главкому Віктор Шлінчак пояснив, що журналістка записувала чинного керівника Інституту геології Сергія Вижву. Однак під час оформлення матеріалу сплутала прізвища науковців. 

“Сергій Вербицький, на жаль, уже помер. І, щойно ми цю помилку виявили, одразу виправили”, – пояснив Шлінчак. Він додав, що авторка матеріалу мала зв’язатися з рідними Сергія Вербицького та перепросити за помилку.

У новині Главкому “Сейсмолог: Щодня у світі відбувається з десяток землетрусів” з посиланням на інтерв'ю Вербицького останній нібито розповідає, що між бойовими діями в Україні й хвилею землетрусів, що прокотилася світом останніми днями, немає жодного зв’язку. 

Нині Главком видалив як інтерв’ю, так і новину. Проте в кеші гуглу новину можна прочитати – тут.

Скриншот ІМІ

Водночас інтерв’ю видання перезалило з іншим спікером Сергієм Вижвою, а згадка про Вербицького є лише в адресному рядку в гугл-кеші.

Інші медіа встигли переставити новину з Вербицьким із Главкому. Зокрема, це зробив сайт “Голос Карпат”, де новина досі лишається на сайті. Також передрукували агрегатори новин ukr.net та meta.ua.

Скриншот ІМІ

Скриншот Музею Гідності у Львові

Нагадаємо, у статті 12 Кодексу етики українського журналіста йдеться: журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

Зазначимо, у разі, якщо медіа публікує недостовірну інформацію, варто публічно пояснити ситуацію і перепросити колег та аудиторію, оскільки це може вдарити по репутації медіа і призвести до судових позовів.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що, “на жаль, ст. 12 Кодексу етики не є досить детальною в цьому аспекті, як і кодекс загалом”. “Ця стаття не вимагає вибачення чи конкретного зазначення, яка саме інформація була виправлена і коли. Але редакція і журналісти в подібних до цього випадках можуть наразитися на судовий позов, наприклад щодо компенсації моральної шкоди, спричиненої втручанням у приватну сферу родичів померлого”, – зазначив юрист.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого “Українська правда”, посилаючись на джерела в українській розвідці, повідомила, що в Олександра Лієва, який подав у відставку з посади в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України, нібито є російський паспорт, виданий 2019 року. У Міноборони заявили, що Олександр Лієв проходив службові перевірки й жодних заперечень щодо нього від СБУ не було.

3 лютого журналіст УП Михайло Ткач, який 2 лютого опублікував інформацію про нібито російський паспорт у посадовця Міноборони Олександра Лієва, вибачився перед ним і визнав, що оприлюднена інформація не відповідає дійсності. Згодом УП доповнила новину про Лієва вибаченням.