У жовтні експерти Інституту масової інформації зафіксували 21 випадок порушення свободи слова в Україні. З них 14 вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Російські злочини проти медіа та журналістів: убивство медійників та замах на їхнє життя, обстріли журналістів та їхнє поранення, пошкодження офісів медіа, обстріли телевеж, кіберзлочини та юридичний тиск.

Інститут масової інформації зафіксував суттєві втрати для медіаспільноти в жовтні: три журналісти загинули під час виконання професійних обов’язків, а ще двоє отримали поранення. Водночас стала помітною нова тенденція: російські війська цілеспрямовано атакують журналістів за допомогою дронів – типу “Ланцет” та FPV – не на фронтовій території. 

“Така тактика свідчить про спеціальне використання безпілотників для ураження медійників, що робить виконання професійних обов’язків ще ризикованішим і підкреслює стратегічну небезпеку для представників медіа не тільки на передовій, а й у прифронтових регіонах. Це створює потребу в додаткових заходах захисту журналістів, зокрема технічних рішеннях для протидії дронам, спеціальному навчанні та організації безпечних маршрутів роботи медіа на лінії фронту”, – зазначила Катерина Дячук, керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації.

Свобода слова в Україні в жовтні 2025 року

У жовтні росіяни вбили п’ятьох медійників, троє з них загинули під час виконання професійної журналістської діяльності:

  • Антоні Лаллікан – французький фотожурналіст, загинув 3 жовтня 2025 року від удару російського дрона біля Дружківки Донецької області. Працював над соціальними темами в зонах конфліктів. Публікувався в Le Monde, Le Figaro, Libération, Der Spiegel, Zeit, FAZ тощо. Із березня 2022 року документував наслідки російського вторгнення в Україну.
  • Альона Грамова (Губанова) – воєнна кореспондентка українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинула в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебувала з колегами в авто на заправній станції.
  • Євген Кармазін – Оператор українського телеканалу іномовлення Freedom. Загинув у Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. Під час влучання перебував з колегами в авто на заправній станції.
  • Олександр Урванцев – оператор БпЛА, колишній оператор чернігівського телеканалу “Дитинець”. Загинув 7 жовтня 2025 року на харківському напрямку. 
  • Вадим Підлипенський – військовий, менеджер з продажу Ligamedia. Загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Лимана (Донецька область). До лав Збройних сил України долучився у 2024 році.

Отже, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 117 медійників, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.

Замах на вбивство. у Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24 окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії. 

Поранені журналісти

  • Український фотожурналіст Георгій Іванченко дістав тяжке поранення внаслідок російського удару FPV-дроном, під час якого загинув його колега Антоні Лаллікан. Після поранення Іванченку ампутували ногу, він потребує тривалої реабілітації. Георгій Іванченко повідомив, що це був прицільний удар FPV-дроном.
  • Спецкореспондент телеканалу Freedom Олександр Количев отримав поранення в Краматорську (Донеччина) 23 жовтня 2025 року внаслідок російського обстрілу російським БпЛА “Ланцет”. У важкому стані перебуває в лікарні. Під час атаки загинули його колеги Альона Грамова та Євген Кармазін.

Обстріли журналістів

  • Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”: троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу та бувши чітко позначеними як представники медіа.

Пошкоджені офіси медіа 

  • 7 жовтня під час російського артобстрілу Херсона пошкоджено будівлі філії “Суспільне Херсон” – зруйновано покрівлю, вікна та фасад. Постраждалих немає, команда продовжує роботу дистанційно. 
  • У Києві внаслідок російської атаки 23 жовтня був пошкоджений офіс видання “Гордон”. У редакції нікого не було, тож ніхто не постраждав. Проте працювати нині в офісі неможливо, адже вікон немає і холодно.

Обстріли телевеж

  • У Чернігові зазнала пошкоджень телевежа в центрі міста внаслідок російського удару по ній 29 жовтня. Найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції, повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

Кіберзлочини РФ

  • Журналістка миколаївського медіа “МикВісті” Юлія Бойченко отримала фішингове запрошення на вигаданий захід з нібито участю НАТО та ЗСУ. Посилання вело на підроблену Google-форму, створену через російського реєстратора для викрадення даних. Інцидент передали правоохоронцям.
  • 22 жовтня сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав потужної DDoS-атаки й був недоступний близько години. Як повідомила головна редакторка Олена Лептуга, напад стався саме тоді, коли редакція публікувала матеріал про російський обстріл дитячого садка. У медіа припускають, що атаку вчинили російські хакери.

Судові вироки українським медійникам

  • Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” та “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні із серпня 2023 року.

Водночас ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки побиття, перешкоджання, тиску, обмеження доступу до інформації та кібератаки. 

Побиття

В Івано-Франківську фотокореспондента Юрія Рильчука побив хлопець на самокаті, який потрапив у його кадр; журналіст отримав тілесні ушкодження, викликав поліцію та швидку.

Перешкоджання

  • У Харкові колишній працівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Воловик вибив телефон з рук кореспондента “Суспільне Харків” Дмитра Гребінника після судового засідання. Інцидент стався під час прохання журналіста про коментар щодо вироку. 
  • Журналістка Любов Величко повідомила про спроби адвокатів заборонити публікацію фото- та відеоматеріалів із судового засідання в справі “Айбокс Банку”. Вона проводила аудіо-, фото- та відеофіксацію відкритого процесу, але адвокати вимагали видалити матеріали та не публікувати їх. Величко назвала такі дії психологічним тиском і незаконними.

Інтернет-тиск

  • Редакція “Коментарів” повідомила про організовану кампанію дискредитації після критичних публікацій про фінансові структури. Анонімні телеграм-канали та ресурси поширювали недостовірну інформацію про власника видання Віктора Гольдського, що редакція розцінила як спробу тиску та втручання в незалежну журналістику.
  • Ведуча 24 каналу Дарина Трунова зазнала онлайн-атак після висвітлення загибелі мобілізованого чоловіка. У коментарях та приватних повідомленнях її ображали й називали пропагандисткою, попри те що вона лише повідомляла про факти та розвиток подій у Facebook.
  • Редакція LIGA.net повідомила про серію скоординованих спроб зламу адміністративної частини сайту, спрямованих на політичний контент, проте доступ до матеріалів не було отримано, команда медіа посилила захист.

Повний перелік порушень свободи слова дивіться тут.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).