У Верховній Раді відкрили виставку про журналістів, які загинули внаслідок російської агресії
У кулуарах Верховної Ради України 3 грудня відкрили виставку, присвячену загиблим через російську агресію медійникам. Виставка розповідає історії тих, про чию смерть стало відомо у 2024 році, та перелічує імена журналістів і журналісток, убитих Росією з 2014 року.
Виставку організували Інститут масової інформації (ІМІ) та Премія імені Георгія Ґонґадзе спільно з українським ПЕН у межах проєкту RECвієм – платформи пам’яті журналістів, які загинули внаслідок повномасштабної війни Росії проти України. Виставка триватиме впродовж грудня до кінця 2024 року.


ІМІ разом з партнерами відкрив у Раді виставку про загиблих від російської агресії журналістів. Фото: Премія імені Георгія Ґонґадзе
На день створення виставки список загиблих медійників, який веде Інститут масової інформації, містив 99 імен. 3 грудня 2024 року вже відомо про 100 працівників медіа, які загинули внаслідок російської агресії з 2014 року.
“За кожним з 99 імен Історія і Доля. Які не маємо права забувати. Які маємо постійно собі нагадувати. Щоб мати мотивацію боротися за покарання їхніх убивць. Щоб повернути понад 30 колег, які досі в заручниках у Росії. Не допустити, щоб доля Вікторії Рощиної повторилася на комусь із 30”, – розповів голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Виставка про журналістів, які загинули внаслідок російської агресії, демонструє не лише біль втрат, а й силу журналістів, які попри ризики працювали, щоб донести світові правду про війну, розпочату Росією, зауважила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.
“Кожне ім’я на цих стендах – це нагадування про те, яку ціну ми платимо за свободу слова і незалежність нашої країни. Ми вдячні Комітету Верховної Ради з питань свободи слова за підтримку цієї ініціативи. Росія має бути притягнута до відповідальності за злочини проти журналістів, медіа та свободи слова. Це не лише питання справедливості, а й необхідність для гарантування безпеки журналістської професії в усьому світі”, – розповіла Оксана Романюк.


ІМІ разом з партнерами відкрив у Раді виставку про загиблих від російської агресії журналістів. Фото: Премія імені Георгія Ґонґадзе
“Ця експозиція в стінах парламенту – важливе нагадування для законотворців про важливість свободи слова, особливо у важкі для країни часи, під час нашої боротьби за демократичні цінності. Особливо тоді, коли ми втрачаємо не просто колег-медійників, а голоси України”, – прокоментував програмний директор Премії імені Георгія Ґонґадзе Владислав Зінкевич.
Раніше Медіарух, а також медійні та правозахисні громадські організації України закликали народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 в його нинішній редакції. Цей законопроєкт становить суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
Також експерти ІМІ не бачать досить вагомих безпекових та інших підстав для обмеження трансляцій засідань Верховної Ради. Ці трансляції варто переривати лише на час оголошення сигналу тривоги, коли депутати спускаються в укриття. В інший час Рада має забезпечити безперешкодну пряму трансляцію своїх засідань. Проведення засідань у закритому форматі та уникнення контролю за діяльністю парламенту з боку медіа та громадськості є неприпустимим у демократичному суспільстві.

Фото: Премія імені Георгія Ґонґадзе
Help us be even more cool!