Медіарух та правозахисники закликають Раду не ухвалювати законопроєкт №10242, який можуть використати для тиску на журналістів

Ілюстрація ІМІ

Медіарух, а також медійні та правозахисні громадські організації України закликають народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 в його нинішній редакції. Цей законопроєкт становить суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Про це йдеться в їхній спільній заяві. Долучитися до підписання заяви можна тут.

Законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність у вигляді восьми років позбавлення волі за розголошення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів під час  дії воєнного стану. Водночас законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення.

Заявники вважають, що цим законопроєктом створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів. Зокрема, він відкриває можливість для прослуховування та стеження за журналістами.

“Під прикриттям боротьби зі “зловживанням даними” створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури”, – йдеться в заяві.

Автори заяви закликають міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінювання цього законопроєкту та висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.

Інститут масової інформації публікує повністю текст заяви:

Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України, закликаємо народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакції. Цей законопроєкт несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність щодо різних видів діянь за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Пропоноване покарання у вигляді восьми років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби зі “зловживанням даними” створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури.  

Законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення. Навіть за наявності суспільної необхідності розголошення норм законів України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, що передбачені саме для захисту розголошення такої інформації, може бути недостатньо для захисту журналістів у судах при використанні оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу. 

Перетворення подібних правопорушень на тяжкі злочини відкриває можливість для застосування негласних слідчих дій проти журналістів, зокрема прослуховування та стеження, що суттєво порушує стандарти захисту джерел інформації.

Законопроєкт просувається під виглядом виконання вимог Європейського Союзу, однак його положення суперечать принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.

Посилення кримінальної відповідальності має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції. Законодавство, яке обмежує можливості суспільного контролю за владою та сприяє створенню атмосфери страху серед журналістів, не лише шкодить демократії, а й підриває довіру до державних інституцій.

Ми підтримуємо вдосконалення законодавства, але лише в тому випадку, якщо воно враховує інтереси суспільства, а не стає інструментом для утисків свободи слова. У теперішній час, коли Україна бореться за своє майбутнє як демократична держава, будь-які спроби обмеження прав журналістів понад цілковиту необхідність, виправдану потребою захисту інтересів держави, а не окремих її представників, є неприйнятними.

Закликаємо міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінки цього законопроєкту та висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.

Заява відкрита до підписів. Щоб долучитися до підписання, заповніть цю форму.

Медіарух

Лабораторія цифрової безпеки

Інститут масової інформації

ГО “Детектор медіа”

Центр публічних розслідувань

ГО “Платформа прав людини”

Центр прав людини ZMINA

Texty.org.ua

Слідство.Інфо

Громадянська мережа ОПОРА

Видання судової журналістики “Ґрати”

Trap Aggressor

Bihus.Info 

ГО “Інститут розвитку регіональної преси”

Онлайн-видання “Новини Донбасу”

Українська правда

Euromaidan Press 

Центр протидії корупції

Медіамережа “Вікно Відновлення”

Медіа рішень “Рубрика”

Онлайн-видання “Східний Варіант”

Центр демократії та верховенства права

Фундація Суспільність

Євген Заславський, виконавчий директор Media Development Foundation

Андрій Гринь, редактор Новини Краматорського району

Альона Береза, голова ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” та онлайн-медіа ЖАР.INFO

Мартина Богуславець, голова Антикорупційного центру “Межа”

Ярослав Іваночко, головний редактор ZAXID.NET

Тарас Семенюк, журналіст новинної редакції The Page

Іван Гуриненко, активіст, Спротив@Черкаси

Марічка Падалко, ведуча 1+1

Олена Гарагуц, керівниця ГО “Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я”

ZN.ua

Довідково. Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух започатковано 5 лютого 2019 року.

Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, “Ліга.net”, “Дзеркало тижня. Україна”, НВ, Цензор.Нет, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації “Детектор медіа”, “Інститут масової інформації”, “Інтерньюз Україна”, “Центр демократії та верховенства права”, “Фундація “Суспільність”, “Національна асоціація медіа”, DII, “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”, “Центр прав людини Zmina”.

Згодом приєднались інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватись у професійну спільноту “Медіарух” для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні тут.