У вересні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 21 випадок порушення свободи слова в Україні. 13 з них пов’язані з російською агресією, ще вісім – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
У вересні стало відомо про загибель трьох медійників. Двоє з них – Руслан Рудукан та Олексій Нурулін – загинули під час військової служби, захищаючи Україну. Марія Ївженко, колишня журналістка відділу “Бізнес” видання NV, загинула в Києві внаслідок російського удару по бізнес-центру.
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкоджені редакції
- Внаслідок російських атак були пошкоджені щонайменше три редакції українських медіа: “Ми – Україна” та “Ми – Україна+” у Києві – удар пошкодив ньюзрум і робочі кабінети, є постраждалі; “Суспільне Дніпро” – вибухова хвиля пошкодила будівлю корпункту в Кривому Розі, вибила вікна, двері, пошкодила стелю та меблі, працівники не постраждали; “Обрії Ізюмщини” в Ізюмі – внаслідок удару вибило вікна й двері редакції, через що приміщення стало непридатним для повноцінної роботи, дві працівниці не постраждали.
Юридичний тиск
- Окупаційний Запорізький обласний суд засудив незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії за обвинуваченням у “шпигунстві”.
Кіберзлочини
- Зафіксовано два кіберзлочини проти українських медіа: російські хакери вчинили тривалу комбіновану DDoS-атаку на сайт телеканалу Freeдом, через що ресурс працював з перебоями та близько 10 хвилин був повністю недоступний; також невідомі створили фейкове “дзеркало” сайту NV, від імені якого поширювали недостовірну інформацію про нібито обшуки НАБУ в ексголови Агенції оборонних закупівель, паралельно поширюючи згенероване ШІ відео, яке НАБУ назвало фейком. У відомстві підкреслили, що подібні матеріали є свідченням використання ворогом новітніх технологій в інформаційній війні.
Вимкнення українського мовлення
- Унаслідок російських атак по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій інфраструктурі Києва 26 вересня перебої або тимчасове припинення роботи зафіксували щонайменше сім українських медіа: Новини.LIVE, “Прямий”, Суспільне, 5 канал, “Армія TV”, “Коло” та “Конкурент Україна”. У медіа тимчасово зупинялись ефір і Т2-мовлення, ставали недоступними сайти та виникали проблеми з відеоплеєрами й телевізійним сигналом.
Порушення, не пов’язані з російською війною проти України
У вересні ІМІ зафіксував вісім випадків порушення свободи слова з боку українських громадян та інституцій, не пов’язаних з російсько-українською війною. Найбільше було випадків обмеження доступу журналістів до інформації – чотири, ще два – перешкоджання, один – замах на вбивство та один – інтернет-тиск.
Порушення зафіксували в Києві, Чернігівській, Рівненській, Вінницькій та Чернівецькій областях. Права журналістів у цих восьми випадках порушували представники місцевої та державної влади, правоохоронних органів, приватні особи та представники бізнесу.
Замах на вбивство
- СБУ повідомила про підозру чоловікові, який, за даними слідства, замовив напад на блогера з Прилук Олександра Лесика: виконавці мали прострелити йому кінцівки та облити сірчаною кислотою. Замаху вдалося запобігти на етапі підготовки. Блогер критикував місцеву владу та висвітлював пов’язані з нею корупційні й кримінальні теми.
Перешкоджання
- Зафіксовано два випадки перешкоджання: у Рівному представники міської ради закривали камеру журналісток “Четвертої влади”, вимагали показати посвідчення та не дали поставити запитання під час публічного звіту в.о. міського голови Віктора Шакирзяна; у Вінниці працівники ДСНС не дозволяли журналісту видання “20 хвилин” Віталію Павловському залишити територію відомства після виконання роботи. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання, а Павловському надали статус потерпілого.
Доступ журналістів до інформації
- Зафіксовано чотири випадки обмеження доступу журналістів до інформації: журналіст The Kyiv Independent Данило Мокрик звернувся до омбудсмана через відмову Офісу президента оприлюднити його петицію про проведення пресконференції президента; представниці ІМІ Альоні Чорній прокуратура та поліція Чернівців відмовили в інформації про розслідування можливого розкрадання коштів під час ремонту укриттів, пославшись на таємницю досудового розслідування; журналістці “Молодого буковинця” Людмилі Осадчук двічі не надали інформації про ремонт інфекційного відділення Чернівецької обласної лікарні, хоча після звернення редакції посадовці пообіцяли надати дані; журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина звернулася до омбудсмана через відмову держпідприємства надати документи про консультанта торгів у закупівлях на будівництво укриття.
Інтернет-тиск
- Журналістка Texty Любов Величко заявила про інформатаку та спроби дискредитації після того, як вона звернулася до блогерів із запитаннями для майбутнього розслідування про мережу акаунтів, що виступають проти мобілізації та критикують ЗСУ.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
