Медійники, адміністратори місцевих телеграм-каналів, а також служби та організації, які працюють на місцях влучань у Сумах, обговорили координацію роботи на місці та розробили спільні правила публікації інформації. Робочу зустріч організував регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Суми” 29 травня.
Хто з медіа може працювати на місці
На місці влучання можуть працювати журналісти, які мають:
- чинну акредитацію Міноборони;
- засоби індивідуального захисту;
- відповідальність редакції за роботу представника на місці.
Людей без акредитації, документів і засобів захисту служби не допускають до небезпечної зони.
Робота за обмежувальною стрічкою
Обмежувальна стрічка означає, що зона небезпечна. Вона попереджає про ризики повторного удару, нерозірваних боєприпасів, обвалів, роботи спецтехніки чи слідчих. Журналіст має право працювати за стрічкою, якщо він:
- має документи;
- має засоби захисту;
- не заважає службам;
- не втручається в слідчі дії (не торкається речових доказів, не пересуває уламки).
Служби мають право перевірити документи й попередити про небезпеку.

Що не можна робити на місці влучання
Журналісти, волонтери й усі, хто працює на місці, не мають:
- чіпати уламки та забирати фрагменти боєприпасів;
- пересувати речові докази;
- заважати евакуації;
- блокувати проїзд спецтехніки;
- заходити без захисту в небезпечні будівлі.
Машини журналістів, волонтерів і організацій не мають заважати службам. Тож бажано паркуватися на відстані, сусідніх або паралельних вулицях і ставити машину носом на виїзд.
Як публікувати інформацію
На зустрічі учасники не визначили часових обмежень, коли має з’явитися перша інформація з місця влучання. Кожен випадок індивідуальний, і редакції визначаються між собою, коли публікують дані. Утім, обговорили критерії інформації, що оприлюднюється. Головний принцип: не створювати додаткової інформації для коригування удару.
Перші публікації
Перші публікації мають бути максимально обережними, і їхня головна мета – дати людям швидко перевірену інформацію, щоб не поширювалася дезінформація:
- не уточнювати локацію;
- не показувати масштаб руйнувань одразу;
- не показувати роботу служб та колег у момент, коли є ризик повторного удару.
Наприклад, можна писати: “У місті був вибух. Попередньо є влучання в нежитлову будівлю”.

Перші фото та відео
Перші фото й відео мають бути тільки великими планами:
- вибите вікно, фрагмент фасаду;
- частина пожежі;
- уламки без прив’язки до адреси;
- деталь руйнування;
- кадр без орієнтирів.
Не можна показувати одразу весь масштаб руйнувань та впізнавані об’єкти: увесь будинок, двір чи табличку з вулицею. Також слід уникати кадрів зі службовими авто, військовими, спецпідрозділами. Окремо зауважили, що через ризик повторних ударів не можна публікувати фото чи відео рятувальної операції, коли вона ще триває.
Медіа можуть не чекати офіційного повідомлення, щоб написати про сам факт вибуху або влучання. Але офіційна інформація потрібна протягом дня. З присутніми представниками міської військової адміністрації домовилися про обов’язкове оприлюднення точної кількості поранених, загиблих, масштабу руйнувань та інформації про завершення рятувальної операції.
Альона Яцина, координаторка хабу “Медіабаза Суми”, Крістіна Члек, комунікаційниця