Як журналістам безпечно використовувати штучний інтелект, захищати свої права під час війни та працювати в умовах нового медійного законодавства – ці теми стали ключовими під час тренінгу “Медіа майбутнього: Право, Захист та ШІ”, який відбувся 8 липня в Одесі.
Захід організував Центр демократії та верховенства права в співпраці з регіональним хабом Інституту масової інформації “Медіабаза Одеса, Херсон” за фінансової підтримки IMS (International Media Support). Учасники отримали практичні рекомендації щодо роботи зі штучним інтелектом, правового захисту журналістів та регулювання сучасного медіапростору.
Штучний інтелект у журналістиці: можливості без втрати критичного мислення
Юристка у сфері штучного інтелекту ЦЕДЕМ Ольга Петрів розповіла про сучасні підходи до регулювання ШІ в Україні та світі, європейський AI Act та підготовку українського законодавства, що гармонізується з європейськими нормами.
Вона також ознайомила учасників з Білою книгою, ініціативами із саморегулювання, Кодексом етичного та безпечного використання ШІ, а також міжнародними зобов’язаннями України у сфері безпечного розвитку штучного інтелекту, зокрема участю в роботі Ради Європи та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Спікерка також пояснила поняття “когнітивного боргу” – ситуації, коли надмірна залежність від ШІ поступово послаблює здатність людини аналізувати інформацію самостійно.
Водночас Ольга Петрів наголосила, що штучний інтелект має залишатись інструментом, а не заміною професійного мислення журналіста.
“Найкраща стратегія – спочатку самостійно сформувати свої думки й ідеї, а вже потім звертатися до системи штучного інтелекту. Важливо не просто приймати відповідь, а ставити уточнювальні запитання, перевіряти джерела та критично оцінювати отриману інформацію”, – сказала вона.
Крім того, експертка рекомендувала завжди перевіряти інформацію за першоджерелами, просити систему аргументувати свої відповіді, аналізувати можливі помилки та альтернативні думки, а також не використовувати згенерованих зображень чи відео для висвітлення реальних воєнних подій, щоб не створювати додаткових можливостей для маніпуляцій і дезінформації.
Юридичні ризики в роботі журналіста
Медійна юристка та викладачка КНУ Людмила Панкратова детально розібрала права й обов’язки журналістів, особливості захисту джерел інформації та юридичні ризики, що виникають під час роботи в умовах війни. Зокрема:
- позови про захист честі, гідності та ділової репутації;
- вимоги про спростування або видалення інформації;
- відшкодування морального збитку;
- ризики порушення права на приватність і незаконного поширення персональних даних;
- відповідальність за розголошення інформації з обмеженим доступом, порушення презумпції невинуватості чи використання дискримінаційних висловлювань.
“Право журналіста не розкривати джерело інформації одночасно є і його обов’язком перед людиною, яка цю інформацію надала. Довіра джерел – одна з основ професії”, – наголосила Людмила.
Медійне законодавство та виклики соціальних мереж
Заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт із медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Ігор Розкладай пояснив, чому виникла потреба в ухваленні нового Закону України “Про медіа” та як за останні роки змінився український інформаційний простір.
Спікер звернув увагу, що ще до початку повномасштабного вторгнення українці дедалі активніше переходили від традиційного телебачення, радіо та друкованої преси до цифрових платформ. За кілька років частка користувачів інтернету в Україні зросла майже до 80% населення, а серед молоді цей показник фактично сягнув повного охоплення.
Експерт наголосив, що сучасне законодавство має враховувати насамперед реальні зміни в способах споживання інформації, а не моделі, які існували десять років тому.
“Світ змінився набагато швидше, ніж законодавство. Сьогодні більшість українців отримують новини саме через інтернет і соціальні мережі, тому правила мають відповідати новій реальності медіаспоживання”, – пояснив Ігор Розкладай.
Тренінг пройшов у відкритій та дружній атмосфері. Учасники активно долучалися до інтерактивних вправ, працювали з практичними кейсами, ставили спікерам запитання та обговорювали реальні виклики, з якими журналісти стикаються у своїй роботі. Після завершення навчання всі учасники отримали сертифікати про проходження тренінгу.
Есемемниця Медіабази Одеса, Херсон Дана Гринько
