У Раду внесли законопроект, який регулює використання державної мови на ТБ і в друкованих ЗМІ

19 січня у Верховній Раді України був зареєстрований проект №5670 “Закону про державну мову”, яким пропонується значно розширити і закріпити використання української мови як державної у ЗМІ, виробництві і розповсюдженні фільмів й серіалів, а також у сфері реклами і книговиданні, повідомляє “Детектор медіа”.

Законопроект подали на розгляд парламенту 33 народні депутати з різних фракцій.

Закон має регулювати функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

У розділі 5, зокрема, регулюється використання державної мови у сфері культури, на телебаченні і в друкованих ЗМІ, а також у рекламі.

У статті 20 вказано, що мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.

Телерадіоорганізації незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач здійснюють мовлення державною мовою.

“З метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами. Сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників – 10% від часу добового мовлення, для регіональних та місцевих мовників – 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України – 60% від часу добового мовлення”, - йдеться в пункті 6 статті.

Також телерадіоорганізації повинні забезпечувати переклад на українську жестову мову та/чи субтитрування офіційних та інших повідомлень.

У статті 21 регулюється використання державної мови у друкованих ЗМІ. Зокрема, вказується, що видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.

За бажанням засновника друкований ЗМІ може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.

Вказується також, що в окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, може здійснюватися офіційними мовами Європейського Союзу. При цьому не зазначено, про які саме випадки йдеться.

У ст. 22 вказано, що книжкові видання в Україні видаються державною мовою, але можуть мати й інші мовні версії.

У ст. 23 регулюється використання державної мови в інтернеті. Інтернет-представництва (в тому числі, інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою.

У ст. 28 вказано, що мовою реклами в Україні є державна мова.

Проект передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми (серіали, анімаційні фільми, документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською мовою. В разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній українською мовою, репліки іншими мовами, такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік у фільмі не може перевищувати 15% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Іноземні фільми розповсюджуються та демонструються в Україні в дублюванні або озвученні українською мовою. Поряд з державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами.

За порушення телеканалами і радіостанціями закону передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції “оголошення попередження!.

Для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону “Про телебачення і радіомовлення” додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними учасниками фільму, передачі або діями). Це порушення каратиметься на перший раз — попередження, на другий раз — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору.

У законі “Про кінематографію” додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями).

Закон має набрати чинності через два місяці з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон “Про засади державної мовної політики”. Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення і реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набуття чинності, норми щодо мови кінематографа, друкованих ЗМІ — через рік, а норми щодо книговидання й книгорозповсюдження — через два роки з дня набуття чинності.

Як пише видання, наразі в Україні діє Закон “Про засади державної мовної політики”, який був ухвалений Верховною Радою 3 липня 2012 року і набув чинності 10 серпня 2012 року. Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року.

Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Зокрема, частина 7 статті 7 закону зобов'язує розвивати та використовувати регіональну мову на території, де вона існує.

Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала цей закон, прийнявши проект Закону “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики”. Але ані в.о. Президента Олександр Турчинов, ані Президент Петро Порошенко його не підписали і не ветували. Таким чином, закон Ківалова – Колесніченка досі діє.

17 листопада 2016 року Конституційний Суд України мав розглянути справу за поданням 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції України Закону “Про засади державної мовної політики”, але оголосив перерву в розгляді справи.

13 січня у Києві під будівлею Конституційного суду України пройшов пікет за скасування Закону “Про засади державної мовної політики”, ухваленого 3 липня 2012 року і відомого як “мовний закон” Ківалова – Колесніченка.