Дмитро Хилюк та Владислав Єсипенко на відкритті виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Виставку про українських журналістів у російській неволі Press In Detention відкрили в кулуарах Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі, Франція. Вона присвячена остаточному ухваленню резолюції щодо незаконно утримуваних РФ українських журналістів.  

Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації (ІМІ) Леся Луцюк з місця події 1 жовтня. Організатори виставки: ІМІ, Постійна делегація Верховної Ради України в ПАРЄ та Рада Європи в межах проєкту “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза” (SFEM-UA). 

В основі виставки – список щонайменше 26 українських журналістів у російському полоні, який веде Інститут масової інформації. Окремий стенд та відео про українську журналістку Вікторію Рощину, яку катували та вбили в російській неволі. А також стенд про журналістів, які пережили російський полон. Серед них Марк Каліуш, Наріман Джелял, а також Дмитро Хилюк та Владислав Єсипенко, які брали участь у відкритті виставки особисто. 

Дмитро Хилюк та Владислав Єсипенко на відкритті виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Памʼятний день “Перемога Вікторії” (“Victory for Victoria” Day) на честь журналістки Вікторії Рощиної, який офіційно започатковано 1 жовтня в ПАРЄ, нагадує про тих, хто бореться за правду, за демократію, за верховенство права, за права людини, розповів президент ПАРЄ Теодорус Русопулос. Він закликав не забувати про людей, які борються за демократію своїм пером, словами та промовами. 

“Наприкінці серпня я попросив своїх колег із журі премії Вацлава Гавела присвятити премію журналістиці, тому що два роки, які минули, були найбільш руйнівними роками. Сотні журналістів були вбиті, сотні або й тисячі затримані, а ще багатьом заборонено вільно висловлюватися”, – розповів Теодорус Русопулос. 

Президент ПАРЄ Теодорус Русопулос виступає під час відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Виставка Press In Denettion є живим продовженням резолюції із закликом посилити тиск на РФ для звільнення українських журналістів, яку ухвалили 1 жовтня 2025 року в Страсбурзі, за словами постійного представника України при Раді Європи Бориса Тарасюка. Він зазначив, що експозиція перетворює слова на обличчя та історії й нагадує, чому необхідно діяти негайно, а також стимулює продовжувати боротися за свободу кожного несправедливо ув’язненого журналіста й захищати право говорити правду. 

“Сьогодні ми відкриваємо виставку, яка дає голос тим, кого змусили замовкнути. Press In Detention розповідає історії українських журналістів, які обрали правду замість страху і які зараз платять за це своєю свободою, а в деяких випадках і життям. Щонайменше 26 українських журналістів залишаються за ґратами в Росії. Вікторія Рощина так і не повернулася. Владислав Єсипенко та Дмитро Хилюк, які сьогодні стоять поруч з нами, пережили тортури й повернулися з полону”, – додав Борис Тарасюк. 

Постпред України при Раді Європи Борис Тарасюк виступає під час відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Європейські політики та громадяни мають усвідомлювати, що їхнє спокійне життя зберігається завдяки тому, що Україна щодня живе в неспокої, за словами українського журналіста УНІАН Дмитра Хилюка, якого повернули з російського полону трохи більш ніж місяць тому, на День незалежності України, 24 серпня 2025 року. 

“Ми будемо просити європейських політиків, щоб вони посилили тиск на Росію, на російський уряд, на російську владу для того, щоб з полону звільнити цивільних, зокрема цивільних журналістів. Оскільки відомо, що немає жодних механізмів для їхнього звільнення – ні в українському, ні в міжнародному праві. Точкове звільнення, завдяки якому був звільнений я, дає мінімальні результати, а понад 16 тисяч людей продовжують перебувати в полоні”, – розповів Дмитро Хилюк. 

Дмитро Хилюк на відкритті виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Потрібно часто привертати увагу до цивільних у російському полоні, адже вони хворіють та їх катують, за словами фрилансера Радіо Свобода, який вийшов на волю з вʼязниці в Криму 20 червня 2025 року, Владислава Єсипенка. 

“До українських журналістів не таке звичайне ставлення, як до інших. Росія їх знищує різними методами – фізично та психологічно. Саме через їхню роботу. 

Вже йде четвертий рік повномасштабної війни, але не всі європейські депутати розуміють загрозу для життя українських журналістів на окупованих Росією територіях. Людей із проукраїнською позицією заарештовують, вони зникають. Дуже важливо, щоб ми не забували про журналістів, а також про політвʼязнів із проукраїнською позицією”, – прокоментував Владислав Єсипенко. 

Владислав Єсипенко виступає на відкритті виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Важливо показати делегатам у ПАРЄ з різних країн обличчя людей, яких у цей самий час можуть катувати, додала членкиня української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Євгенія Кравчук. За її словами, потрібно посилювати санкції, тиснути на Росію, адже доля полонених, особливо на окупованих територіях, підкреслює, що окупація – це не лише про територію.

“Звичайно, що тема українських полонених не нова. Багато військовополонених, багато цивільних у полоні. Але коли люди чують цифри “тисячі”, вони не бачать за цим людей. Якраз приклад цієї виставки, особливо зважаючи на те, що завдяки журналістському розслідуванню стала дуже відомою доля Вікторії Рощиної, вона привертає увагу до людських доль. І до мотивації, яка стоїть за тим, чому люди їдуть на окуповані території. Як Вікторія Рощина – щоб писати про порушення прав людини. 

Або ж як дуже багато citizen journalism (громадянських журналістів), які не є професійними журналістами. Дуже часто це кримські татари, які, наприклад, ходять на суди та описують судові процеси. Їх за це просто закривають. Або ж як історія журналістів з РІА Мелітополь, які зробили телеграм-канал проти окупації, і вони також опинилися за ґратами”, – додала Євгенія Кравчук. 

Членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук виступає під час відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Донесення фактів про злочини росіян на міжнародному рівні формує тиск на Росію та є інструментом нагадування про систематичні репресії Кремля проти свободи слова, розповіла керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук. 

Виставка дозволяє міжнародним партнерам побачити конкретні людські історії за статистикою і зрозуміти масштаби переслідувань. Такі ініціативи підкреслюють, що репресії проти журналістів – це не внутрішня справа Росії, а виклик для всього демократичного світу. Донесення цих фактів на міжнародному рівні допомагає формувати тиск на РФ і захищати право на правду, – прокоментувала Катерина Дячук. 

Керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук на відкритті виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Також на виставці Press In Detention представили зламані окуляри українського журналіста Владислава Єсипенка, які він носив у російському полоні. Йому їх не замінили попри постійні прохання. 

Зламані окуляри українського журналіста Владислава Єсипенка, які він носив у російському полоні. Фото – Леся Луцюк 
Відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 
Відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 
Відкриття виставки про українських журналістів у російському полоні в ПАРЄ. Фото – Леся Луцюк 

Додамо, що ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на Росію для звільнення незаконно утримуваних нею українських журналістів на своїй сесії 1 жовтня в Страсбурзі (Франція). 

Як повідомляв ІМІ, ПАРЄ запровадила памʼятний день “Перемога Вікторії” (“Victory for Victoria” Day) на честь журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні. Щорічно цього дня вшановуватимуть пам’ять журналістів, які ризикують своїм життям, захищаючи право на інформацію й правду в зонах конфлікту.